Видільні (секреторні) тканини

Окремі клітини та групи клітин, що ізолюють та накопичують всередині органів різні за хімічною природою речовини, складають секреторну систему рослин. Ця група тканин дуже різно­манітна за будовою і розміщенням в органах рослин, а також за хімічним складом і функціональним призначенням речовин.

Речовини можуть виділятися назовні тканинами зовнішньої секреції, або залишатися в органах рослин і накопичуватися в тканинах внутрішньої секреції.

Залозисті волоски складаються з одно- або багатоклітинної ніжки і одно- або багатоклітинної головки.

Гідатоди — водяні продихи, які виділяють з рослини воду у вигляді рідини. Цей процес називається гутацією.

Нектарники — це багатоклітинні залозки, які продукують і виділяють нектар. Вони можуть розміщуватись у квітках або на вегета­тивних органах. Квіткові нектарники зустрічаються на пелюстках, біля основи тичинок, на пиляках або стамінодіях або на зав'язі маточки.

Осмофори — це спеціалізовані залозки квіток, які виділяють леткі ароматичні речовини, їхня тканина складається з секреторного епідермісу та прилеглих до нього декількох шарів клітин. Осмофори функціонують тільки під час цвітіння, приваблюючи своїм запахом запилювачів.

Видільні тканини внутрішньої секреції представлені окремими секреторними клітинами — секреторними ідіобластами, вмістищами та молочниками.

Секреторні клітини розміщені серед клітин основної паренхіми. Во­ни містять смоли, бальзами, ефірні олії, ка­меді, кристали солей тощо. Так, у корені алтеї є слизисті клітини і кліти­ни з друзами оксалату кальцію; в корі дуба є клітини з дубильними речовинами і з друзами оксалату кальцію.

Вмістища бувають схізогенні, лізигенні та схізо-лізигенні.

Схізогенні вмістища утворюються при відкладанні виділених речовин у міжклітинниках. Такі вмістища оточені живими епітеліальними клітинами. Прикладом цієї групи вмістищ є смоляні ходи, або канали хвойних, зонтич­них, та інших рослин. В них накопичуються смолисті речо­вини та ефірні олії. Звичайно смоляні канали довгі і утворюють складну роз­галужену систему. Вмістища, на відміну від каналів, мають кулясту форму.

Лізигенні вмістища утворюються на місці групи клітин, що зруйнува­лися внаслідок накопичення в них секреторних речовин. Прикладом та­ких вмістищ є вмістища ефірних масел у щкірці плоду цитрусових.

Молочники — це вмістища, заповнені молочним соком, який витікає на поверхню при пораненні рослини. Молочники бувають нечленисті та членисті. Розміщуються молочники всередині органів поміж паренхімних клітин, де утворюють складну сітку. Клітини молочників живі. Оболонки їх тонкі, целюлозні, з нечисленними порами. Протопласт розміщений у постійному шарі клітин, багатоядерний (в нечленистих молочниках) або одноядерний (в члениках членистих молочників).

Молочний сік, або латекс, являє собою рідину білого, жовтого, чер­вонуватого, бурого кольору, рідше безбарвну. Він містить неорганічні та органічні речовини, що мають різну розчинність у воді і утворюють справжній розчин, а також колоїдний розчин, емульсію або суспензію

Поиск по сайту: