Лляні й бавовняні тканини, їх властивості

Розпізнавання тканин. Міні-практикум.

Скласти порівняльну характеристику тканин, залучаючи учнів, які одержують зразки бавовняних і лляних тканин. У ході роботи відбувається заповнення таблиці.

Властивості бавовняних і лляних

Бесіда.

1) Які з властивостей ви б назвали позитивними, а які - небажаними?

2) Як ці властивості слід враховувати при розрахунку кількості тканини, розкроюванні?

Розповідь учителя.

Бавовна-сирець надходить на бавовноочисні підприємства, проходить первинну обробку (відділення волокон від коробочок, гілок, сторонніх домішок, насіння, сміття). Потім її пресують у паки і відправляють на бавовнопрядильні фабрики. На фабриках волокна піддають складній обробці, яка включає такі операції: чесання, вирівнювання (отримують рівницю), прядіння — витягування і скручування волокон у суцільну нитку- пряжу. Пряжу, змотану в бобіни, відправляють на ткацькі фабрики. Тут шляхом переплетення ниток на ткацьких верстатах виготовляють сурову тканину. Для надання тканині нових властивостей її піддають спеціальній обробці: відбілюють, фарбують, наносять малюнок, обробляють хімічними речовинами тощо.

Льон також проходить первинну обробку, перш ніж стане текстильним волокном. Його висмикують із корінням, вимочують, сушать й обмолочують (тріпають) для відділення волокон від стебла.

Подальший процес обробки волокон льону подібний до процесу обробки бавовни-сирцю.

5. Вибір тканини для виготовлення виробів.

Евристична бесіда.

Як ви вважаєте, підходять для пошиття фартуха бавовняні або лля­ні тканини? (Відповідь обґрунтуйте, користуючись таблицею «Влас­тивості бавовняних і лляних тканин».)

Розповідь учителя.

Тканини з бавовни і льону міцні, мало розтягуються, добре вбира­ють вологу і пропускають повітря, мають високу міцність, швидко сохнуть і добре прасуються.

Усе це визначає вибір таких тканин для пошиття фартуха. Вибір тканини за зовнішнім виглядом (колір, характер малюнка) залежить від призначення фартуха. Так, фартух для кулінарних робіт краще шити з бавовняних тканин гладкофарбованих або з малюнком на світ­лому фоні, фартух для прибирання — із лляної гладкофарбованої тканини або з тканини з друкованим малюнком, але більш темних кольорів. Дитячі фартухи часто шиють із тканини з тематичним ма­люнком (іграшки, звірі, будиночки тощо).

(Учитель демонструє-зразки тканин.)

IV. ПРАКТИЧНА РОБОТА. Розпізнавання бавовняних і лляних тканин. Вибір тканини для виготовлення фартуха

Обладнання ї матеріали: зразки тканин (підготовлені учнями вдома або надані учителем).

Послідовність виконання.

1) Розглянути зразки тканин.

2) Вибрати зразки бавовняних і лляних тканин, використовуючи таблицю «Властивості бавовняних і лляних тканин».

3) Підібрати тканину для пошиття фартуха.

4) Виконати завдання на картці.

Зразок карток

Картка 1

1) Волокна рослинного походження називаються:

а) натуральними; б) хімічними.

2) «Білим золотом» називають:

а) льон; б) бавовну.

3) Нитка, що проходить поперек тканини, називається ниткою:

а) основи; б) піткання.

________________________________________________________________________

Картка 2

Позначте знаком «+» правильні твердження.

() Лляне волокно довге і міцне.

() Бавовняні волокна мають матовий блиск.

() Волокна льону мають однакову товщину по всій довжині.

() Бавовняне волокно звите і пружне.

_______________________________________________________________________

Картка 3

Які властивості волокон роблять бавовняні тканини м'якими і теплими, а лляні — цупкими і холоднуватими?

_______________________________________________________________________

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Організувати обговорення результатів практичної роботи з ґрунтуванням висновків.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

Властивості та якість тканин залежать від властивостей волокон, із яких вони виготовлені. Чим тонші й довші волокна, тим тонші й міцніші тканини.

Бавовняні й лляні тканини мають спільні властивості: вони гігроскопічні, термостійкі, досить міцні, погано драпіруються, мають значну зсідальність. Ці тканини легко визначити на дотик за рівномірністю ниток, товщиною, м'якістю (бавовняні — м'які, теплуваті, лляні — цупкі, холоднуваті).

Вибір тканини залежить від призначення виробу, вимог, що висуваються до властивостей тканини.

VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Підготуватися до оцінювання навчальних досягнень за розділ «Проектування виробів».

2) Підготувати інструменти і матеріали для практичної роботи.

УРОК № __ ДАТА_____ КЛАС 6

Тема. Оцінювання навчальних досягнень учнів за розділом «Проектування виробів». Види технологічних процесів. Розкроювання виробу.

Мета: систематизувати й оцінити рівень знань учнів за розділом «Проектування виробів»; ознайомити з вимогами підготовки тканини до розкроювання, правилами розкроювання, (настил тканини, раціональне розкладання лекал); навчити підготовлювати тканину до розкроювання, розкроювати виріб, вихо­вувати свідоме виконання правил безпечної роботи при роз­кроюванні, економне ставлення до використання матеріалів, формувати навички самоконтролю якості виконання роботи.

Обладнання: таблиці «Розкладання лекал на тканині», «Дефекти тканини», «Правила безпечної праці».

Інструменти і матеріали: тканина, ножиці, кравецькі шпильки, шматочок крейди або мила, олівець, лінійка, лекала.

Основні поняття: дефекти тканини, настил тканини «у згин» («у розгортку»), контур, обведення, припуск, деталі крою.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

І. Організаційний момент................................ 1 хв.

II. Оцінювання навчальних досягнень учнів за розділом

«Проектування виробів»..... 15 хв.

III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів...... 1 хв.

IV. Вивчення нового матеріалу з практичним закріпленням 23 хв.

1. Підготовка тканини до розкроювання.

2. Розкроювання виробу.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів............. Зхв.

VI. Підсумки уроку............................................. 1 хв.

VII. Домашнє завдання.................................... 1хв.

Хід заняття

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ЗА РОЗДІЛОМ

«ПРОЕКТУВАННЯ ВИРОБІВ»

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда.

1) Які інструменти необхідні при розкроювання?

2) Які правила безпечної роботи з ними?

3) Як правильно організовувати робоче місце під час розкрою­вання?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ З ПРАКТИЧНИМ ЗАКРІПЛЕННЯМ

1. Підготовка тканини до розкроювання. Розповідь учителя.

Для якісного виконання розкроювання швейного виробу необхідно правильно підготувати обрану тканину.

Підготовка тканини до розкроювання полягає в тому, що:

а) визначають лицьовий і виворітний боки тканини;

б) визначають напрямок малюнка;

в) перевіряють якість тканини: чи немає ткацьких дефектів (пропуску або обриву ниток основи і піткання) або дефектів фарбування (плям, перекосів малюнка).

(Учитель використовує таблицю «Дефекти тканини», а також де­монструє зразки тканин із відповідними дефектами);

г) визначають напрямок нитки основи;

д) зволожують і прасують тканину (із метою запобігання зсідальності при подальшому використанні виробу).

У ході розповіді вчитель залучає учнів до обговорення таких пи­тань: ознаки визначення лицьового боку в різних тканинах (глад­кофарбованих, із малюнком), ознаки визначення напрямку нитки основи, вплив напрямку малюнка тканини на розкладання лекал.

При цьому доцільно продемонструвати зразки тканин із малюн­ком, спрямованим в один або два боки, із великим малюнком, у смуж­ку тощо.

Міні-практикум.

Підготувати тканину до розкроювання.

Учні перевіряють якість тканини, визначають лицьовий бік, напрямок нитки основи, малюнка, зволожують, прасують і складають тканину.

4. Розкроювання виробу.

Розповідь учителя.

Розкроювання виробу — відповідальний етап, тому виконувати його потрібно дуже акуратно й уважно, дотримуючись певних вимог.

1) Тканину складають удвічі («у згин») за ниткою основи, зрівнюючи пруги й зрізи.

2) Лекала розкладають з урахуванням напрямку нитки основи, малюнка, економно, спочатку великі, потім дрібні деталі.

3) Деталі обводять загостреним шматочком крейди (мила) або простим олівцем.

4) Припуски на шви повинні відповідати величині припусків, яку зазначено на лекалах.

5) Викроювати необхідно точно по лініях припусків на шви.
Продемонструвати розкладання лекал на тканині, характеризуючи варіанти для різних моделей виробів).

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Розкроювання виробу.

Інструменти і матеріали: тканина, лекала, лінійка, ножиці, шматочок крейди або мила, кравецькі шпильки.

Послідовність виконання.

1) Підготувати тканину.

2) Скласти тканину вдвічі по лінії нитки основи лицьовим боком усередину, сколоти шпильками.

3) Вирівняти поперечний зріз тканини.

4) Накласти лекало фартуха серединою на згин тканини, відсту­пивши від поперечного зрізу на величину припуску, зазначено­го на лекалі.

5) Послідовно розкласти на тканині інші деталі, приколоти, пере­вірити наявність усіх деталей.

6) Обвести лекало по контуру.

7) Відміряти припуски на обробку зрізів фартуха і провести другу лінію, паралельну першій.

8) Вузькі та довгі деталі (пояс, бретель) розмітити прямо на тка­нині.

9) Викроїти деталі фартуха по другій лінії.

10)Відколоти деталі викрійки і сколоти деталі крою.

Контроль правильності розкладання лекал, обведення їх крейдою, дотримання правил безпечної роботи. Підбиваючи підсумки роботи, відзначити учнів, які самостійно й успішно виконали завдання, звернути увагу на типові помилки.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда.

Поясніть, як враховують при розкладанні лекал:

а) дефекти тканини;

б) напрямок нитки основи та малюнка.

Назвіть лекала фартуха, які розташовують упритул до згину тканини.

Які деталі розкладають першими: великі чи дрібні?

Поясніть, навіщо лекала обводять двома лініями.

Яких правил безпечної роботи слід дотримуватися під час роз­кроювання?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слова вчителя.

Згадайте приказку «Сім разів відміряй, один — відріж». Під розкроювання виробу не забувайте про це правило. Помилки, допущені при розкроюванні деталей, не завжди вдається виправити, і тканина може виявитися безнадійно зіпсованою;

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати інструменти і матеріали для практичної роботи.

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ЗА РОЗДІЛОМ

«ПРОЕКТУВАННЯ ВИРОБІВ»

ВАРІАНТ.1.

І рівень

1. Технології виготовлення швейних виробів за­стосовуються:

а) у легкій промисловості;

б) машинобудуванні.

2.Лляні тканини:
а) м'які й теплі; б) цупкі й колючі,

З.Лінію грудей позначено на малюнку цифрою:
а)1; б) 2; в) 5.

ІІ рівень

4. Підпишіть назви робочого одягу, що зображений на малюнках

1) 2)

5. Заповніть пропуски у твердженнях.
Мірки знімають................................ боку фігури ……………………………... стрічкою,
Мірки обхвату і ширини записують у ………………………..... розмірі
Спочатку знімають мірки................, а потім.......................................

6. Доповніть схему класифікації технологічних властивостей тканини.

Технологічні властивості тканини

III рівень

7. Установіть відповідність між позначеннями мірок та їх призначенням (проставте цифри у дужках).

() Цг 1) Для розрахунку довжини нижньої частини фартуха.

() Сс 2) Для розрахунку довжини нагрудника.

() Дгр 3) Для розрахунку ширини нагрудника.

() Дв 4) Для розрахунку ширини нижньої частини фартуха.

8. Заповніть пропуски в таблиці.

9. Охарактеризуйте моделі-аналоги фартухів, зображених на малюн­ках.

IV рівень

10. Використовуючи метод комбінування, створіть модель фартуха. Намалюйте її ескіз.

ВАРІАНТ 2

І рівень

1. Технології вирощування рослин застосовуються:

а) в авіабудуванні;

б) сільському господарстві.

2. Бавовняні тканини мають нитки:

а) рівномірної товщини;

б) нерівномірної товщини.

 

3. Лінію стегон позначено на малюнку цифрою:

а) 1; б) 2; в) 5;

 

 

5. Заповніть пропуски у твердженнях.
Лінію..................... оперізують...................................

Мірки довжини і висоти записують у ……………………………. розміри

Той, із кого знімають мірки, повинен бути...................... одязі й стояти у позі, вільно опустивши ………………..

6. Доповніть схему класифікації гігієнічних властивостей тканини.

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |

Поиск по сайту:

---