Поняття про композицію у вишиванні

Композиція – це побудова, структура, розміщення і взаємозв’язок складових частин художнього твору. З’єднання їх в єдине ціле. Ця побудова має бути обумовлена змістом, характером і призначенням твору.

Композиція малюнка у вишиванні залежить від призначення ви­робу та виду тканини.

Продемонструвати готові вироби з вишивкою, ілюстрації з жур­налів, звертаючи увагу учнів на відмінності в композиції вишивки для оформлення столових серветок і рушників, чоловічих сорочок і жіночий блуз, панно і диванних подушок тощо і пропонує дати від­повіді на запитання.

1) Чи є в запропонованих вишивках фрагмент, який повторюється кілька разів? Виділіть його.

2) Схарактеризуйте розміщення вишивки на виробі (у центрі, на краї виробу, симетрично щодо центра виробу тощо).

Підвести учнів до формування визначення таких понять, як «композиція», «раппорт», «композиційний центр», «симетрія», і називає основні принципи створення композиції вишивки.

1) Деталі орнаменту мають відповідати один одному і основній темі вишивки.

2) Орнамент має відповідати площі тканини для вишивки, повніс­тю або частково повторювати її контури.

3) Орнамент повинен мати композиційний центр. Він розташо­вується в тій частині виробу, яка привертатиме найбільшу увагу.

4) Необхідно дотримуватися пропорційності — визначеного спів­відношення різних елементів між собою і з виробом у цілому.

5) Одним з основних понять композиції є симетрія. Це повторення певних елементів вишивки в установленому порядку. Але часто асиметричне розташування елементів узору дозволяє створюва­ти оригінальні орнаменти.

6) Необхідно створити ритм композиції —чергування однакових орнаментальних мотивів — рапорт.

Загальне враження від композиції вишивки багато в чому зале­жить від колірної гами ниток. Як відомо, кольори здатні викликати певні емоції: червоний (гарячий)— радість, синій (холодний) — сум тощо.

Про колір можна сказати, що він виграє «малиновим передзво­ном», «усміхається», «святкує», «сумує» тощо. Тому, підбираючи кольори ниток для вишивання композиції, потрібно враховувати при­значення виробу, те, яке враження він повинен справити.

Міні-практикум.

Розгляньте підготовлені вдома композиції, оцініть

3. Оформлення готового вишитого виробу. Розповідь учителя.

Будь-яка вишита річ потребує відповідного оформлення. Особливо
це стосується обробки краю готового виробу. Існують різні способи його
обробки, наприклад: рубець, китиці, зубці, підігнутий і підшитий край.

Так, для оформлення країв серветок, рушників, скатертин, панно використовують китиці або торочки, які можна зробити з ниток самого виробу або з кольоровий ниток за допомогою гачка.

Продемонструвати наведені нижче зразка оформлення країв виробу

IV. ПРАКТИЧНА РОБОТА. Розробка композиції вишивки. Вишивання виробу

Інструменти і матеріали: нитки, тканина, голка, ножиці.

Послідовність виконання.

1) Розробити композицію вишивки, використовуючи графічні зображення швів.

2) Підібрати нитки, зберігаючи колорит вишивки.

3) Вишити композицію.

4) За необхідності обробити краї виробу:

а) Підрівняти краї виробу.

б) На відстані 1,5—3 см від краю виробу прошити по контуру стібки шва «уперед голку» або «рядочок».

в) Підібрати колір нитки відповідно до колірної гами вишивки (у тон або контрастний колір).

г) По лініях, намічених швом «уперед голку», виконати шов «косий хрест».

д) Виріб випрати і пропрасувати.

е) Висмикнути поперечні нитки —- утворяться китиці.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Робота в парах. <

Учитель пропонує учням оцінити роботу один одного і зробити висновок про те, наскільки виконання вишивки виробу відповідає принципам композиції і правилам підбору колірної гами ниток.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

Вишивка на виробах має бути виконана грамотно, акуратно і від­повідати композиції. Не можна допускати довишивання елемента узору нитками іншого відтінку, перекошеності або зсуву малюнка (порушення симетрії), вишивання грубою ниткою на тонкій тканині. На вишитих виробах не повинно бути підпалин тканини після волого-теплової обробки.

Доцільно продемонструвати найкращі роботи учнів.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Підготуватися до оцінювання навчальних досягнень за тема­тичним блоком «Обробка виробів».

2) Підготувати інструменти для практичної роботи.

3) Закінчити оформлення виробу, якщо це не було зроблено на уроці.

УРОК № __ ДАТА_____ КЛАС 6

Тема. Оцінювання навчальних досягнень учнів за тематичним бло­ком «Обробка виробів». В'язання гачком як вид декоративно-ужиткового мистецтва.

Мета: систематизувати й оцінити навчальні досягнення учнів за тема­тичним блоком «Обробка виробів», ознайомити з асортиментом виробів, виконаних гачком, інструментів і матеріалів для в'я­зання, із правилами безпечної роботи і санітарно-гігієнічними вимогами, навчити підбирати гачок і нитки для в'язання, вихо­вувати свідоме виконання правил безпечної роботи, художній смак, інтерес до цього різновиду рукоділля.

Обладнання: вироби, виконані гачком, або їх ілюстрації, роботи учнів, таблиця «Правила безпечної роботи», колекція ниток для в'язання, гачки різного виду.

Інструменти і матеріали: нитки для в'язання, гачки.

Основні поняття: декоративні вироби, пряжа (бавовняна, вовняна,

кордова нитка), гачок.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

І. Організаційний момент.......... ……….1хв

II. Оцінювання навчальних досягнень учнів за тематичним блоком «Обробка виробів»…………………………………….15хв

III. Вивчення нового матеріалу......................... 16хв

1. В'язання гачком як вид декоративно-ужиткового мистецтва.

2. Інструменти і матеріали для в'язання (із практичним закріпленням).

3. Санітарно - гігієнічні вимоги і правила безпечної роботи під час в'язання.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів............ 5 хв

V. Підсумки уроку...........................:....................... 2 хв

VI. Домашнє завдання.............................................. 1 хв

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

IІ. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ЗА ТЕМАТИЧНІ

БЛОКОМ «ОБРОБКА ВИРОБІВ»

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. В'язання гачком як вид декоративно-ужиткового мистецтва. Розповідь учителя.

В'язання це спосіб виготовлення полотна або окремого виробу шляхом згинання ниток у петлі, що переплітаються між собою.

В'язання — один із найдавніших видів декоративно-ужиткового мистецтва, що існує понад трьох тисяч років. В'язані речі були зна­йдені у стародавніх похованнях Єгипту, Риму, Греції.

В одній із гробниць фараонів була знайдена дитяча в'язана шкар­петка. Великий палець був вив'язаний окремо, тому що в той час носили взуття, схоже на наше пляжне.

У V ст. в'язання набуває розвитку на Сході й приблизно у IX ст. приходить до Європи.

Особливо поширилося мистецтво в'язання у середні віки в Англії і Шотландії у зв'язку з розвитком вівчарства у цих країнах.

У ХІІІ ст. ручне в'язання стало доволі прибутковим ремеслом у кра­їнах Західної Європи, але найвищого рівня розквіту воно досягло наприкінці XVI ст.

В'язання гачкові доступно всім. За допомогою цього простого інструмента можна виготовити модний одяг, а також декоративні вироби (серветки, скатертини, гардини, шалі тощо). Тому в'язання гачком залишається модним і популярним і нині. Невичерпна кіль­кість вузлів і їх комбінацій дають можливість виявити свою творчу фантазію.

Поиск по сайту: