Загальна характеристика асортименту вовняних тканин

Згідно торговельної класифікації всі вовняні тканини, які виготовляє вітчизняна текстильна промисловість, записані в прейскурантах № 032. В прейскуранті № 032 вовняні тканини поділені на 6 груп за способом їх виготовлення та волокнистим складом:

1. Гребінні чистововняні

2. Гребінні напіввовняні

3. Тонкосуконні чистововняні

4. Тонкосуконні напіввовняні

5. Грубосуконні чистововняні

6. Грубосуконні напіввовняні

Артикул вовняних тканин позначається чотири- або п'ятизначним числом та має таке смислове значення: перша цифра артикула відповідає номеру групи та позначає спосіб виготовлення і волокнистий склад тканини. Чисто вовняним гребінним, тонкосуконним та грубо суконним тканинам відповідають цифри 1,3,5. Напіввовняним – відповідно цифри 2,4,6.

Друга цифра артикула вказує на підгрупу, тобто на призначення або тип тканин:1 – сукняна, 2 – костюмна гладко фарбована, 3 – костюмна пістряво ткана, 4 – сукно, 5 – пальтова, 6 – драпи, 7 – ворсова, 8 – ковдри, 9 – спеціальні.

Вироби. Вовняні тканини складають одну з найбільш важливих груп тканин. Їх широко використовують для пошиття пальто, костюмів, суконь, чоловічих сорочок та інших виробів. Як правило, ці вироби експлуатуються в холодну пору року, тому що вовняні тканини достатньо товсті,, пухкі, об’ємні і, як результат, мають чудові теплозахисні властивості. Гарний зовнішній вигляд, висока міцність, добрі гігієнічні властивості, достатня зносостійкість, здатність зберігати задану об’ємну форму - усе це доповнює позитивну характеристику вовняних тканин. Однак чистошерстяні тканини дорогі.

Волокнистий склад вовняних тканин дуже різноманітний. Вовняні тканини виробляють чистововняними та напіввовняними.

Високо ціниться чистововняна тканина з тонкої вовни, яка має гарний зовнішній вигляд, гігієнічні та теплозахисні властивості, м’якість та добру звалюваність. Тканина із товстої вовни гірша за якістю від тканини з тонкої вовни. Поряд з тонкою, напівтонкою, напівгрубою і грубою овечою вовною використовують шерсть ангорських і кашмірських кіз, лами, верблюда. До чистововняних тканин належать також тканини, до складу яких входить до 10% хімічних волокон, які додаються для покращення зовнішнього вигляду тканини. Недоліком вовняних тканин є підвищена пилоємність, що викликає необхідність частих чисток.

Величезний асортимент змішаних вовняних тканин. Напіввовняна тканина крім вовни може містити бавовняну пряжу та віскозні нитки (мелан, профільовані нитки), хімічні штапельні волокна (віскозне, капронове, лавсанове, нітронове), прикручений козячий і кролячий пух. Використання хімічних волокон в суміші з вовною значно збільшує асортимент і покращує зовнішній вигляд та властивості. Зустрічаються трьох- і чотирьохкомпонентні тканини.

Напіввовняні тканини, які містять синтетичні волокна, відзначаються невеликою поверхневою щільністю, малим зсіданням, високими пружними властивостями, доброю фіксацією при волого-тепловій обробці складок (плісе), які не зникають після прання і хімічної чистки. Напіввовняні тканини, особливо з лавсаном і нітроном, важче піддаються волого-тепловій обробці. При вмісті в них більше 30% лавсану і нітрону на практиці неможливо запрасувати або відтягнути тканину, що призводить до необхідності внесення змін в конструкцію виробу. При зшиванні тканин, що містять лавсан і нітрон, стягується строчка, що призводить до появи зморшок вздовж шва.

Пряжа. У виробництві тканин використовують одинарну і кручену пряжу, фасонну пряжу і комплексні нитки. Залежно від виду вовни, структури пряжі, яка використовується при виготовленні, вовняні тканини поділяються на камвольні (гребінні), тонкосуконні, грубосуконні.

Камвольна тканина виготовляється з гребінної пряжі. Камвольні тканини легкі, тонкі, щільні, мають відносно гладку поверхню, на якій добре видно ткацьке переплетення. Вони мають достатню міцність, високу пружність і формостійкість. Камвольні тканини виготовляються в основному саржевим та комбінованим переплетенням, рідше - жакардовим та полотняним. Вони призначені для виготовлення суконь і костюмів. В обробці камвольні тканини складні. Тканина з невеликою щільністю, особливо саржевого переплетення, сильно розтягується, а тому під час настилання можливі перекоси. Тканина з великою щільністю має підвищену сипучість та прорубування, важко піддається прасуванню та відтягуванню. При наявності такої тканини, необхідно старанно виконувати швейні операції, тому що всі недоліки виготовлення особливо помітні.

Тонкосуконні тканини виготовляють з апаратної пряжі. Це найбільш товсті та важкі тканини призначені для суконь, костюмів та пальто. Їх виготовляють полотняним, саржевим, комбінованим, двохлицевим та двохшаровим переплетеннями. Всі тонкосуконні тканини звалюються, тому мають повстяний застил на лицьовій поверхні, який повністю закриває переплетення (сукно, драп). Частину тонкосуконних тканин ворсують з наступного стрижкою, відбиттям та прасуванням ворсу. Тонкосуконні тканини пухкі, м’які та еластичні, добре носяться, гарні за зовнішнім виглядом. Під час розкрою, виготовленні, волого-тепловій обробці труднощів немає. Нещільні та пухкі тонкосуконні тканини мають підвищене розтягування, яке викликає труднощі при настиланні та виготовленні виробів.

Грубосуконні тканини пухкі, товсті, менше розтягуються. На відміну від тонкосуконних тканин грубосуконні тканини виробляють із більш товстої пряжі, яка складається із товстої вовни. Ці тканини важко піддаються спрасовуванню та відтягуванню, особливо, якщо в їх склад входять синтетичні та штучні волокна.

За характером оздоблення вовняні тканини виробляються гладкофарбованими, пістрявотканими, меланжевими, набивними.

Поверхнева щільність камвольних тканин залежно від їхнього призначення коливається від 190 до 450 г/м². Поверхнева щільність сукняних тканин 200-800 г/м².

Переплетення. При виробництві вовняних тканин використовують полотняне, саржеве, дрібновізерункове, жакардове переплетення. Драпи виробляють півтора- і двошаровими переплетеннями.

З а способом виготовлення ці тканини випускають гладкофарбованими, строкатими, меланжевими; деякі з них проходять водовідштовхувальне просочення.

Технологічні властивості. Обробка чистошерстяних тканин у швейному виробництві не викликає утруднень. У більшості випадків вони добре настилаються, легко ріжуться і завдяки шорсткуватій поверхні не зміщаються. Необхідно враховувати тільки, що тканини, що мають невелику щільність, сильно розтягуються, а це може приводити до перекосів у настилі. При наявності ворсу і жакардового малюнка необхідно стежити за напрямком полотен у настилі. Тканини підвищеної щільності мають сильну сипучість і прорубуються голкою, тому цю обставину варто враховувати при пошитті виробів. Підвищену сипучість зрізів мають також напівшерстяні камвольні тканини з великим змістом синтетичних волокон. Ці тканини також погано спрасовуються і відтягаються при волого-тепловій обробці. Наявність синтетичних волокон у вовняних тканинах вимагає підвищеної уваги при волого-тепловій обробці. Перевищення температури прасування приводить до оплавлення волокон, зміни кольору тканини, зменшенню її лінійних розмірів.

Великої витрати часу вимагає волого-теплова обробка дуже щільних камвольних тканин із крученої пряжі. Такі тканини мають здатність «відходити», тобто через деякий час після прасування через велику пружність повертатися у вихідне положення.

При необережному прасуванні на тканинах, особливо камвольних, можуть утворюватися ласи. Вовняні тканини невеликої щільності зсідаються при змочуванні. При цьому багато камвольних тканин із крученої пряжі зменшують розміри не тільки при першому, але і при повторному намочуванні.

Гладка поверхня камвольних тканин робить особливо помітними усі недоліки пошиття у виробах, тому виконання швейних операцій вимагає великої старанності.

Поиск по сайту: