Концепція індивідуального ризику

Людина, що працює на підприємстві або проживає в місцевості, яка при аварії може опинитися в зоні руйнування або дії небезпек, піддається ризику. Концепція «індивідуального ризику» стосується людей, що проживають (працюють) в такій місцевості і піддаються дії небезпеки. Ці люди називаються такими, що «ризикують». У Україні 80 % людей можна віднести до цієї категорії. Рівень ризику для певної людини залежить від цілого ряду чинників, залежних від їхнього місця знаходження і часу. Переважна більшість людей змінюють своє місцезнаходження протягом дня і щодня тільки певний час проводять удома.

Фахівці в галузі безпеки пропонують найбільш загальне визначення: ризик – це кількісна оцінка небезпеки.

Кількісна оцінка – це відношення числа тих або інших несприятливих результатів до їхнього можливого числа за певний період.

Але формально ризик – це, звичайно, частота прояву або реалізації небезпек. При аналізі «індивідуального ризику» необхідно враховувати природу нещасного випадку, частку часу знаходження в «зоні ризику» і місцепроживання того, хто «ризикує».

Індивідуальний ризик фатального результату за рік, обумовлений різними причинами, становить: від автомобілів – 2,5·10^-4, від падіння – 9·10^-5, від пожеж – 4·10^-5, від електричного струму – 6·10^-6, від блискавки – 5·10^-7, від утоплення – 3 10^-5, залізничний транспорт – 3 10^-5, алкоголь – 5·10^-4.

Прийнято позначати в розрахунках ризик буквою R (від англійського слова risk – ризик).

Розглянемо приклад ризику (R) дії на людину небезпечного чинника.

Рис. 1. Схема добового переміщення жителя міста в робочий день

Приклад 1

Хай хтось «А» живе в невеликому населеному пункті, що налічує 420 осіб. Статистичні дані за 25 років, які ми маємо в своєму розпорядженні, свідчать про те, що за цей час з числа жителів цього населеного пункту 17 осіб загинуло і 154 людини постраждали і що чисельність населення за цей період часу майже не мінялася.

Житель «А» цього населеного пункту 40 годин на тиждень працює в найближчому населеному пункті, на 3 тижні в році виїжджає на відпочинок, 6 тижнів щороку проводить у відрядженнях, а решта часу знаходиться удома.

Розв’язок

1. Визначуваний індивідуальний ризик для жителя «А» за формулою

, (2)

де N_П – число загиблих жителів в даному населеному пункті (17);

d – число тижнів у році (52);

t_d – число годин на тиждень (24 · 7 = 168);

t – число годин на тиждень, коли житель «А» схильний до небезпеки (168 – 40 = 128), де 40 – кількість годин на тиждень, коли житель «А» працює в найближчому населеному пункті;

Т – відрізок часу обліку статистичних даних (25 років);

N_О – кількість населення, що проживає в даному населеному пункті (420);

Д – кількість тижнів, проведених жителем «А» в населеному пункті, де він проживає постійно (52 – 3 – 6 = 43):

де 3 – кількість тижнів у році, коли житель «А» виїжджає на відпочинок;

6 – кількість тижнів у році, коли житель «А» знаходиться у відрядженнях;

N_ТР – кількість жителів визначеного населеного пункту, які постраждали за відрізок часу обліку статистичних даних (154).

.

2. Індивідуальний ризик стати жертвою нещасного випадку будь-якого ступеня тяжкості для жителя «А» визначуваний за таким виразом:

; (3)

.

Висновок: Порівнюючи можна зробити висновок, що вірогідність стати жертвою нещасного випадку будь-якого ступеня тяжкості у жителя «А» в 10 разів вище, ніж загинути.

Приклад 2

Щодня в країні внаслідок різних небезпек неприродною смертю гине близько 150 тис. осіб. Приймаючи чисельність населення країни 47 млн осіб визначаємо ризик загибелі (RСТР) жителя країни від небезпек

.

Висновок: ризик загибелі становить 32 людини з кожних 10000 осіб.

Поиск по сайту: