ОСНОВИ ВИНАХІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

4.1 Загальні положення

Розвиток сучасного суспільства нерозривно пов’язаний з результатами технічної творчості винахідників. До такої діяльності причетні фахівці різних галузей та різного віку. З початку 2004 року в Україні набрав чинності Цивільний Кодекс, в якому остаточно визначені правові засади захисту майнових та немайнових прав винахідників (Книга четверта “Інтелектуальна власність”). До введення в дію Цивільного Кодексу в Україні окрім патенту на винахід існував деклараційний патент на винахід та деклараційний патент на корисну модель. Після введення в дію Цивільного Кодексу в Україні передбачається захист результатів винахідницької діяльності тільки патентом на винахід або патентом на корисну модель.

Корисна модель, як об’єкт охорони промислової власності існує в Україні з 1994 року.

Винахідницька діяльність обумовлена двома факторами. Перший з них пов’язаний з необхідністю вирішення якоїсь конкретної технічної проблеми для забезпечення реалізації господарської або наукової задачі. Такі задачі можуть бути пов’язані з випуском нової продукції з наперед заданими властивостями, розширенням функцій або підвищенням продуктивності систем керування та обчислювальних систем, зменшенням енергоспоживання в системах різного призначення, підвищенням надійності технічних систем тощо. Другий фактор, що дає поштовх винахідницькій діяльності, – внутрішня необхідність самовираження технічно обдарованих особистостей засобами технічної творчості, яка притаманна вченим, інженерам, студентам та іншим технічним працівникам.

В кожному випадку створення винаходу пов’язане з творчим застосуванням відомих фізичних явищ та нових технічних підходів з метою досягнення якісно нових результатів в порівнянні з відомими пристроями, системами, процесами тощо.

Результати впровадження винаходів можуть призводити до значних соціальних наслідків. Серед них можна відзначити, наприклад, поліпшення умов праці, зниження матеріало- та енергоємності, здешевлення продукції, підвищення ефективності використання обладнання тощо. Внаслідок впровадження результатів винахідницької діяльності можуть бути досягнуті також значні матеріально-фінансові здобутки, підвищена конкурентоздатність продукції та ефективність виробництва.

Оскільки сам винахід є результатом інтелектуальної діяльності автора або групи авторів, а його практична реалізація може здійснюватись іншими особами, відносини між всіма зацікавленими сторонами в суспільстві регулюються спеціальними законами.

Важливим чинником плідної винахідницької діяльності може бути успішна комерційна реалізація винаходу, що можливо лише за умови знання чинного законодавства та своєчасних організаційних дій щодо практичного впровадження винаходу.

В Україні права винахідників та осіб, причетних до використання результатів винахідницької діяльності, регулюються законами „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, “Про авторське та суміжні права” та кількома іншими законами.

В разі виникнення реальної ситуації, пов’язаної з реалізацією винаходу доцільно скористатись послугами фахівців в галузі патентування та ліцензування, оскільки є багато технічних та юридичних нюансів, що визначають доцільність оприлюднення винаходу, його патентування, визначення країн, в яких слід здійснювати патентування, зміст ліцензійних угод, спосіб керування фінансовими справами тощо.

Правова охорона надається винаходу (корисній моделі), результати впровадження якого не суперечить громадському порядку, принципам гуманності й моралі та відповідає умовам патентоспроможності.

Правовий захист авторських прав здійснюється в межах держави, що видала патент і не поширюється на інші держави, якщо це не обумовлено міждержавними угодами.

Об’єктом винаходу (корисної моделі), якому (якій) надається правова охорона, може бути:

- продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);

- процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Пріоритет, авторство й право власності на винахід засвідчуються патентом на винахід або патентом на корисну модель.

Умови патентоспроможності винаходу та корисної моделі такі:

1. Винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

2. Корисна модель відповідає умовам патентоспроможності, якщо вона є новою й промислово придатною.

3. Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об’єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

4. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

5. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначено Україну) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, коли була подана дана заявка, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати.

6. На визнання винаходу (корисної моделі) патентоспроможним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо або опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов’язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, зацікавлену у застосуванні цієї норми.

7. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки.

8. Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його можна використати у промисловості або в іншій сфері діяльності.

Строк дії патенту України на винахід становить 20 років від дати подання заявки до Установи.

Строк дії патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки до Установи.

Строк дії патенту на секретний винахід й на секретну корисну модель дорівнює строку засекречування винаходу (корисної моделі), але не може бути довшим від визначеного за цим Законом строку дії охорони винаходу (корисної моделі).

Обсяг правової охорони, що надається власнику патенту, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули здійснюють в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

Дія патенту, виданого на спосіб одержання продукту, поширюється й на продукт, одержаний безпосередньо цим способом.

4.2. Патентування винаходу або корисної моделі

4.2.1. Право на одержання патенту

4.2.1.1. Загальні права винахідників

Право на одержання патенту має винахідник, якщо не існує правових відносин, що перешкоджають реалізації цього права.

Винахідники, які спільно створили винахід (корисну модель), мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.

У разі перегляду умов угоди щодо складу винахідників Установа за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як винахідники, а також осіб, що є винахідниками, але не зазначені у заявці як винахідники, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється Установою.

Не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу (корисної моделі), а надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки.

Винахіднику належить право авторства, яке є невід’ємним особистим правом і охороняється безстроково.

Винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу (корисній моделі).

4.2.1.2. Права на винахід, який створено в результаті службової діяльності

В разі, якщо винахід створено в результаті службової діяльності, право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) має роботодавець винахідника.

Згідно з чинним законодавством винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно.

Роботодавець повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до Установи заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) та (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

Якщо роботодавець не виконає зазначених вище вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії.

Виходячи з комерційних міркувань роботодавець може бути зацікавленим не впроваджувати винахід та не оприлюднювати інформацію про нього. В цьому випадку строк збереження роботодавцем чи його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років. В іншому випадку право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника чи його правонаступника.

Спори щодо умов одержання винахідником службового винаходу (корисної моделі) винагороди та її розміру вирішуються у судовому порядку.

4.2.1.3. Право першого заявника

Якщо винахід (корисну модель) створено двома або більше винахідниками незалежно один від одного, то право на одержання патенту на цей винахід або патенту на корисну модель належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до Установи, а в разі, якщо було заявлено пріоритет, перевага надається заявці, що має більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту.

4.2.2. Порядок одержання патенту

Для одержання охоронного документа на винахід або корисну модель необхідно подати відповідну заявку в Установу (Укрпатент). Таку заявку може подати безпосередньо винахідник або інша особа, яка бажає одержати патент і має на це право.

За дорученням заявника заявку можна подати через представника у справах інтелектуальної власності або через іншу довірену особу.

За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Установи разом з заявкою або протягом двох місяців після дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання. За всі послуги Установи пов’язані з патентуванням винаходу з боку заявника здійснюється сплата певних коштів у вигляді грошових зборів. Розгляд кожного клопотання здійснюється за умови наявності фінансового документу про сплату відповідного збору.

Заявка на винахід повинна стосуватися одного або групи винаходів, пов’язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдності винаходу).

Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі (вимога єдності корисної моделі).

Віднесення інформації, яка міститься у заявці, до державної таємниці здійснюється згідно із Законом України "Про державну таємницю" та прийнятими на підставі цього закону нормативними актами.

Заявка складається українською мовою й повинна містити:

- заяву про видачу патенту на винахід або корисну модель;

- опис винаходу (корисної моделі);

- формулу винаходу (корисної моделі);

- креслення (якщо на них є посилання в описі);

- реферат.

У заяві про видачу патенту необхідно вказати заявника (заявників) та його (їх) адресу, а також винахідника (винахідників).

Датою подання заявки є дата одержання Укрпатентом матеріалів, що містять принаймні:

- заяву довільної форми про видачу патенту, викладену українською мовою;

- відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;

- матеріал, що справляє враження опису винаходу (корисної моделі), викладений українською або іншою мовою. В останньому випадку для збереження дати подання заявки переклад цього матеріалу українською мовою повинен надійти до Укрпатенту протягом двох місяців від дати подання заявки.

Винахідник має право вимагати, щоб його не згадували як винахідника даного винаходу (корисної моделі) в будь-якій публікації Установи, зокрема у відомостях про заявку чи патент.

Опис винаходу (корисної моделі) повинен викладатися у певному порядку й розкривати суть винаходу (корисної моделі) настільки ясно та повно, щоб його зміг здійснити фахівець у зазначеній галузі.

У формулі винаходу (корисної моделі) треба виразити його суть. Необхідно, щоб формула базувалася на описі винаходу і її було викладено у певному порядку ясно та стисло.

Реферат до опису винаходу складають з інформаційною метою. Його не беруть до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення формули винаходу (корисної моделі) та визначення рівня техніки.

Порядок одержання патенту на підставі міжнародної заявки є таким самим, як порядок одержання патенту на підставі національної заявки, за винятком тих положень, що випливають з Договору про патентну кооперацію з відповідними країнами.

Експертизу міжнародної заявки здійснюють за умови одержання закладом експертизи перекладу цієї заявки українською мовою. Переклад має надійти до Установи до спливу 31 місяця від дати її пріоритету за матеріалами попередньо поданими заявником.

З одержанням у встановлений строк зазначених документів заявнику надсилається повідомлення про прийняття міжнародної заявки на експертизу.

Заявник має право на пріоритет на підставі попередньої заявки на винахід (корисну модель) протягом 12 місяців від дати подання попередньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави – учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет.

Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до Установи подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання й номер попередньої заявки та її копію, якщо ця заявка була подана в іноземній державі – учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності. У межах цього строку зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали подано несвоєчасно, право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.

За необхідності Установа може зажадати переклад попередньої заявки українською мовою. Переклад повинен надійти до Установи протягом 2 місяців від дати одержання заявником запиту Установи. Якщо переклад не надійде протягом зазначеного строку, то право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.

Строк надходження перекладу попередньої заявки може бути продовжений до 6 місяців від дати одержання заявником запиту Установи.

Щодо заявки в цілому або окремого пункту формули винаходу (корисної моделі) може бути заявлено пріоритет кількох попередніх заявок. В цьому випадку строки, початковою датою яких є дата пріоритету, обчислюють від дати найбільш раннього пріоритету.

Пріоритет поширюється лише на ті ознаки винаходу (корисної моделі), які було зазначено в попередній заявці.

Якщо деякі ознаки винаходу (корисної моделі) відсутні у формулі винаходу (корисної моделі), яку було викладено у попередній заявці, то для надання права пріоритету достатньо, щоб в описі попередньої заявки було точно вказано ці ознаки.

Пріоритет заявки, яку було виділено з попередньої за пропозицією Установи або за ініціативою заявника до прийняття рішення про видачу патенту або рішення про відмову у його видачі (виділена заявка), встановлюють за датою подання до Установи попередньої заявки, з якої її виділено, або, якщо за попередньою заявкою заявлено пріоритет, – за датою цього пріоритету за умови, що суть винаходу за виділеною заявкою не виходить за межі змісту попередньої заявки на дату її подання.

Пріоритет винаходу (корисної моделі) може бути встановлено за датою одержання закладом експертизи додаткових матеріалів, які оформлено як самостійну заявку, якщо цю заявку подано протягом трьох місяців від дати одержання заявником повідомлення про те, що зазначені матеріали не буде взято до уваги під час експертизи заявки, до якої їх було додано.

4.2.3. Експертиза заявки на патент або корисну модель

Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід), – кваліфікаційної експертизи й здійснюється закладом експертизи відповідно з правилами, встановленими Установою на основі чинного законодавства.

З дати надходження заявки до Установи й до публікації відомостей про заявку або публікації відомостей про видачу патенту матеріали заявки вважають конфіденційною інформацією. Доступ третьої особи до матеріалів заявки заборонено, за винятком випадків, коли такий доступ здійснюють за дозволом заявника або за рішенням компетентного органу.

Особи, винні у порушенні вимог щодо конфіденційності матеріалів заявки, несуть відповідальність, передбачену законами України.

Заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.

Кінцеві результати експертизи заявки, яку не вважають відкликаною, відображають в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту. Рішення Установи надсилають заявнику.

4.2.3.1. Попередня експертиза

Під час проведення попередньої експертизи заявка, яка не містить пропозиції заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, розглядається на предмет наявності в ній відомостей, які можуть бути віднесені згідно із Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, до державної таємниці.

За наявності в заявці таких відомостей, а також якщо заявка містить пропозицію заявника про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, матеріали заявки надсилаються відповідному Державному експерту з питань таємниць (далі – Державний експерт) для прийняття рішення щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці.

Державний експерт надсилає своє рішення разом з матеріалами заявки до закладу експертизи протягом місяця від дати одержання ним матеріалів заявки.

Строк, протягом якого може діяти рішення про віднесення інформації, викладеної у заявці, до державної таємниці, встановлюється Державним експертом з урахуванням ступеня секретності інформації.

Якщо Державний експерт прийняв рішення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, він визначає коло осіб, які можуть мати доступ до нього. Все подальше діловодство за заявкою здійснюють у режимі секретності.

Про рішення Державного експерта заклад експертизи негайно повідомляє заявника. Якщо у заявці не було пропозиції заявника про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, а Державний експерт відніс винахід (корисну модель) до державної таємниці, то заявник, у разі незгоди, може подати до закладу експертизи мотивоване клопотання про розсекречування матеріалів заявки або оскаржити рішення Державного експерта в судовому порядку.

Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи вимагати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії Установа повинна надіслати заявнику протягом місяця.

Заявник має право з власної ініціативи чи за пропозицією закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи.

Заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) та своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника.

Заявник може вносити до заявки зміни, пов’язані зі зміною особи заявника, за умови згоди інших заявників, зазначених у заявці. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником.

Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу патенту.

При публікації відомостей про заявку на видачу патенту на винахід зазначені виправлення та зміни враховуються, якщо вони надійшли до закладу експертизи за 6 місяців до дати публікації.

За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від заявника обставини.

Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки.

Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення або висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів вимагати від нього копії матеріалів, які протиставлено заявці.

Додаткові матеріали має бути подано заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення або висновку закладу експертизи, або копій матеріалів, що протиставлено заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилають повідомлення.

Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі експертизи з’ясовують, чи не виходять вони за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі).

Вважається, що додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі), якщо вони містять ознаки, які необхідно включити до формули винаходу (корисної моделі).

Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі), не беруть до уваги під час експертизи заявки й після одержання відповідного повідомлення від закладу експертизи їх може бути оформлено заявником як самостійну заявку.

4.2.3.2. Формальна експертиза

Під час проведення формальної експертизи здійснюють перевірку такої інформації:

- встановлюють дату подання заявки;

- визначають, чи належить об’єкт, стосовно якого подано заявку, до об’єктів технології, на які розповсюджується дія закону про охорону винаходів;

- заявку перевіряють на відповідність формальним вимогам;

- документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.

За умови відповідності вищезгаданих матеріалів установленим вимогам заявнику надсилають повідомлення про установлену дату подання заявки.

В разі позитивного результату завершення формальної експертизи щодо заявки на патент на винахід заявнику надсилають повідомлення про завершення формальної експертизи та можливість проведення кваліфікаційної експертизи.

У разі невідповідності матеріалів заявки зазначеним вимогам заявнику негайно надсилають про це повідомлення. Якщо невідповідність усунуто протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення, тоді датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи виправлених матеріалів. В іншому разі заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилають повідомлення.

Якщо в матеріалах заявки є посилання на креслення, але такого креслення в ній немає, заявнику надсилають про це повідомлення з пропозицією надіслати креслення або вилучити посилання на нього у заявці, на його вибір. У разі подання креслення протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення датою подання заявки вважається дата одержання закладом експертизи креслення. Якщо у цей строк заявник не зробить запропонованого йому вибору, то заявку вважають неподаною, про що заявнику надсилають повідомлення.

У разі невиконання зазначених вимог заявку вважають відкликаною, про що заявнику надсилають повідомлення.

У випадку порушення вимоги єдності винаходу заявник повинен зазначити у відповіді винахід (корисну модель), щодо якого слід здійснювати експертизу заявки, і у разі необхідності внести уточнення до заявки. В цьому випадку щодо інших винаходів (корисних моделей) може бути подано самостійні заявки.

Якщо на пропозицію закладу експертизи вимогу єдності не буде виконано, експертизу заявки здійснюють щодо винаходу (корисної моделі), зазначеного у формулі першим.

По закінченні 18 місяців від дати подання заявки на видачу патенту на винахід, а якщо заявлено пріоритет, то від дати її пріоритету, Установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені нею відомості про заявку за умови, що цю заявку не відкликано або за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту.

Відомості про заявку може бути опубліковано раніше у разі подання відповідного клопотання заявником.

Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується збір.

У разі виявлення в опублікованих відомостях очевидних помилок заявник має право подати клопотання про їх виправлення.

Відомості про заявки, щодо яких Державний експерт прийняв рішення про віднесення їх до державної таємниці, не публікуються.

4.2.3.3. Тимчасова правова охорона

Опубліковані відомості про заявку на патент на винахід надають заявнику тимчасову правову охорону в обсязі формули винаходу, з урахуванням якої вони опубліковані.

Заявник має право на одержання компенсації за завдані йому після опублікування відомостей про заявку збитки від особи, яка дійсно знала чи одержала письмове повідомлення українською мовою з зазначенням номера заявки про те, що відомості про заявку на винахід, який вона використовує без дозволу заявника, опубліковано. Зазначену компенсацію може бути одержано заявником тільки після одержання ним патенту.

Дія тимчасової правової охорони припиняється від дати опублікування в офіційному бюлетені відомостей про видачу патенту на винахід або повідомлення про припинення діловодства щодо заявки.

4.2.3.4. Кваліфікаційна експертиза

Під час кваліфікаційної експертизи перевіряють відповідність заявленого винаходу умовам патентоспроможності.

Кваліфікаційну експертизу здійснюють після одержання закладом експертизи відповідної заяви будь-якої особи та документа про сплату збору за її проведення.

Заявник може подати зазначені заяву та документ протягом трьох років від дати подання заявки. Інша особа може подати їх після опублікування відомостей про заявку на винахід, але не пізніше трьох років від дати подання заявки. При цьому вона не бере участі у вирішенні питань щодо заявки. Їй надсилається лише висновок експертизи за заявкою, який затверджено Установою.

Строк подання зазначених заяви та документа продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, може бути поновлено, якщо протягом дванадцяти місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть зазначені заяву та документ у встановлений строк, то заявку вважають відкликаною, про що йому надсилають повідомлення.

Якщо є підстави вважати, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоспроможності, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків.

В тому разі коли заявник не погоджується з висновками експертизи він може оскаржити це рішення в Апеляційній палаті.

4.2.4. Відкликання заявок на патент

Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати одержання ним рішення про видачу патенту на винахід чи на секретний винахід або до дати сплати державного мита за видачу патенту на винахід чи патенту на корисну модель.

4.2.5. Реєстрація патенту

На підставі рішення про видачу патенту здійснюють державну реєстрацію патенту, для чого вносять відповідні відомості до Реєстру.

Державну реєстрацію патенту на винахід та патенту на корисну модель здійснюють за наявності документів про сплату державного мита за його видачу й збору за опублікування матеріалів про видачу патенту. Зазначені мито та збір сплачують після надходження до заявника рішення щодо видачі патенту.

Якщо протягом трьох місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу патенту документи про сплату державного мита за видачу патенту й збору за опублікування про видачу патенту до закладу експертизи не надійшли, державну реєстрацію патенту не здійснюють й вважають, що заявку відкликано.

Строк надходження цих документів може бути продовжено, але не більш ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо цей строк пропущено з поважних причин, його може бути поновлено за умови, що протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має право ознайомитися з ними у порядку, який визначено Установою, та одержати відповідно до свого клопотання виписку з Реєстру щодо відомостей про певний патент.

Ознайомлення з відомостями щодо патенту на секретний винахід та на секретну корисну модель, які внесено до Реєстру, можна здійснити з дотриманням вимог Закону України «Про державну таємницю».

Помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляють за ініціативою власника патенту та Установи.

До Реєстру за ініціативою власника патенту може бути внесено зміни згідно з установленим переліком можливих змін.

Одночасно з державною реєстрацією патенту на винахід чи патенту на корисну модель Установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені в установленому порядку відомості про видачу патенту.

Не пізніше 3 місяців від дати опублікування відомостей про видачу патенту Установа публікує опис до патенту, що містить формулу та опис винаходу (корисної моделі), а також креслення, на яке є посилання в описі винаходу (корисної моделі).

Після опублікування відомостей про видачу патенту на винахід або на корисну модель будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку.

Відомості про видачу патенту на секретний винахід та на секретну корисну модель не публікуються.

4.2.6. Видача патенту

Установа здійснює видачу патенту у місячний строк після його державної реєстрації.

Патент видають особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання одного й того ж патенту мають кілька осіб, їм видається один патент.

Форму патенту й зміст зазначених у ньому відомостей визначає Установа.

До виданого патенту на вимогу його власника Установа вносить виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням про це в офіційному бюлетені.

У випадку втрати або псування патенту його власнику видається дублікат патенту у порядку, встановленому Установою.

4.2.7. Права та обов’язки, що випливають з патенту

Права, що випливають з патенту, діють від дати опублікування відомостей про його видачу.

Патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) на свій розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Використання секретного винаходу (корисної моделі) власником патенту має здійснюватися з додержанням вимог Закону України «Про державну таємницю» та за погодженням із Державним експертом.

Під час використання винаходу (корисної моделі), патент на який належить кільком особам, взаємовідносини між ними має бути врегульовано угодою. У разі відсутності такої угоди кожен власник патенту може використовувати винахід (корисну модель) на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) та передавати право власності на винахід (корисну модель) іншій особі без згоди інших власників патенту.

Визнають, що винахід (корисну модель) використано, якщо здійснено наведені нижче дії:

- виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний обіг або зберігання такого продукту в зазначених цілях;

- застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, за яких це є очевидним.

Продукт визнають виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), а процес визнають застосованим, якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутності доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог:

- продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим;

- існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту.

В такому разі обов’язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладають на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту.

Власник патенту може використовувати попереджувальне маркування із зазначенням номера патенту на продукті або на упаковці продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу.

Патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із Державним експертом.

Обов’язки, що випливають з патенту: власник патенту повинен сплачувати відповідні збори за підтримання чинності патенту й добросовісно користуватися виключним правом, що випливає з патенту.

Закон України передбачає умови за яких рішення щодо використання патенту може бути прийнято в судовому порядку або постановою Кабінету Міністрів.

4.2.8 Захист прав власника патенту

Порушення прав власника патенту тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.

Захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.

4.2.9 Додаткові положення

1. Будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах за умови попереднього подання заявки на винахід (корисну модель) до Установи та ненадходження до цієї особи протягом трьох місяців від дати подання зазначеної заявки повідомлення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці.

2. Якщо патентування винаходу (корисної моделі) здійснюється за процедурою Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка подається до Установи.

3. Держава стимулює створення й використання винаходів (корисних моделей), встановлює винахідникам та особам, які використовують їх, пільгові умови оподаткування та кредитування, надає їм інші пільги відповідно до чинного законодавства України.

Винахідникам високоефективних винаходів (корисних моделей), які впроваджено у виробництво, може бути присвоєно почесне звання "Заслужений винахідник України".

4.3 Пошук інформації та патентні дослідження

В наш час значно зростає значення керування фундаментальними й прикладними дослідженнями й розробками, впровадженням об’єктів нової техніки та нових технологій. Все більша частина винаходів стає проміжним продуктом у процесі матеріалізації наукових ідей у технічному рішенні. За цих умов подальше підвищення ефективності досліджень та розробок нової техніки не можна уявити без оптимальної організації процесу пошуку інформації, без використання сучасних методів та засобів її обробки й оперативного використання, без проведення комплексних патентних досліджень (ПД).

4.3.1 Визначення технічного рівня галузі

Рівень техніки визначають за всіма джерелами інформації, загальнодоступними в Україні або в іноземних державах до дати пріоритету винаходу.

Відомості є загальнодоступними, якщо вони містяться в джерелах інформації, з якими будь–яка особа має можливість ознайомитись сама, або зміст яких їй можуть повідомити на законних підставах.

Під час визначення рівня техніки використовують такі джерела інформації:

– опубліковані описи винаходів до охоронних документів, опубліковані заявки на винаходи – з дати опублікування;

– вітчизняні наукові, науково–технічні, науково–популярні видання тощо – з дати підписання до друку;

– інші виданням – з дати виходу у світ, а за відсутності можливості визначити дату – з останнього дня місяця, або з 31 грудня зазначеного року; якщо час виходу у світ зазначений відповідно лише місяцем та/або роком;

– депоновані рукописи статей, оглядів, монографій та інших матеріалів – з дати депонування;

– конструкторська, технологічна та проектна документація, яка знаходиться в органах науково–технічної інформації – з дати надходження до цих органів;

– нормативно–технічна документація (ДСТ, ТУ тощо) – з дати реєстрації її уповноваженими для цього органами;

– матеріали дисертацій та автореферати дисертацій, які видано на правах рукопису – з дати надходження до бібліотеки;

– науково–технічні роботи, які прийнято на конкурс, – з дати надання їх для ознайомлення, що можна підтвердити документами, які стосуються проведення конкурсу;

– джерела інформації, які сприймаються візуально (плакати, проспекти, креслення, схеми, фотознімки, моделі, вироби тощо) – з дати, коли став можливий їх огляд, що підтверджено офіційним документом;

– усні доповіді, лекції, виступи – з дати, коли було зроблено доповідь, прочитано лекцію, відбувся виступ, якщо це зафіксовано за допомогою апаратури звукозапису або стенографії у порядку, який установлено на зазначену дату правилами проведення відповідних заходів;

– повідомлення за допомогою радіо, телебачення, кіно тощо – з дати такого повідомлення, якщо воно зафіксовано на відповідному носії інформації в установленому порядку, який діє на зазначену дату;

– відомості відносно технічних виробів, які стали відомими в результаті використання їх у виробничому процесі, в продукції, яку виготовляють або експлуатують, в тому числі в дослідному зразку, який передано для експлуатації, або якимось іншим чином впроваджено в господарський обіг – з дати, яку зазначено в офіційному документі, що підтверджує загальнодоступний характер таких відомостей.

4.3.2 Мета та зміст патентних досліджень

Аналіз описів вітчизняних та закордонних винаходів, а також інформації технічного, економічного, правового та кон’юнктурного характеру має на меті:

– виявити конкуруючі напрямки в досліджуваній галузі техніки;

– визначити найбільш перспективні з них;

– дати об’єктивну оцінку новизни й техніко–економічної ефективності розроблювального об’єкта;

– використати кращі досягнення світової техніки під час проведення науково–дослідних та дослідно–конструкторських робіт;

– вчасно захищати власні патентоспроможні технічні рішення патентами України й за рубежем;

– забезпечити патентну чистоту об’єктів експорту.

Патентні дослідження (ПД) є обов’язковою й невід’ємною складовою процесу виконання науково–дослідних (НДР), дослідно–конструкторських (ДКР) та проектно–конструкторських робіт (ПКР), пов’язаних зі створенням нових об’єктів техніки. У таких дослідженнях, передбачених у технічних планах організацій й підприємств, беруть участь крім самих розробників фахівці патентних та інформаційних підрозділів.

Здійснення патентних досліджень забезпечує підвищення ефективності розробок та створює передумови для науково обґрунтованого планування цих робіт, освоєння у виробництві технічних новинок, запобігання дублювання розробок, а також правовий захист конкурентоспроможних технічних рішень та здійснення ефективних патентно–ліцензійних та експортно–імпортних операцій. Крім того, такі дослідження дозволяють цілеспрямовано управляти розробками.

ПД здійснюють на всіх стадіях розробки об’єкта. Їхня сутність полягає в проведенні ряду послідовних досліджень на всіх стадіях НДР, ДКР та ПКР, починаючи від обґрунтування нової теми, яку включено в план робіт організації. Завершальні роботи щодо ПД здійснюють на етапі серійного виробництва та впровадження об’єкта розробки. Специфіка ПД на кожній стадії визначається метою й завданнями їхнього проведення й характеризується різним обсягом (за глибиною пошуку, країнами, рубриками тощо) залученої до дослідження документації, методами аналізу й висновками, якими вони завершуються.

Незважаючи на відмінності в специфіці ПД, які здійснюють на різних стадіях створення об’єктів нової техніки, основні елементи методики їхнього виконання в багатьох випадках однакові, наприклад:

1. Вивчення вихідної документації, наявної на даній стадії розробки, – матеріалів, що стосуються обраної теми (програми, методики й звіт з НДР, технічне завдання, ескізного або технічного проекту, робоча документації тощо).

2. Встановлення цілей та завдань ПД на кожній стадії розробки. Вони визначають зміст та обсяг ПД, різновиди джерел інформації та методи її пошуку, методику дослідження відібраних у ході пошуку інформаційних матеріалів, зміст, висновки й формулу звітного документа.

3. Складання завдання на проведення ПД на даній стадії й розробка регламенту пошуку патентної та науково–технічної інформації, що містить такі складові: розбивку теми НДР на основні напрямки, підтеми й інші складові або об’єкти ДКР на пристрої, вузли, модулі, окремі технічні рішення й деталі за функціональними ознаками (системне подання об’єкта).

4. Визначення меж пошукової області, країн та глибини ретроспективи пошуку інформації; класифікація основних напрямків НДР або складових елементів ДКР за різними системами класифікації винаходів; визначення видів досліджуваних документів та їхнього місцезнаходження.

5. Пошук та відбір документації.

6. Систематизація відібраних інформаційних матеріалів за основними напрямками НДР або складовими елементами ДКР.

7. Вивчення й аналіз відібраної та систематизованої інформації.

8. Синтез нової інформації.

9. Узагальнення й висновки.

10. Складання звітних документів.

На підставі вищезазначеного можна зробити такі висновки:

– патентні дослідження на кожній стадії науково–технічної розробки повинні бути пов’язані із завданнями розробників та забезпечувати необхідні умови для створення розробок, що перевершують кращі вітчизняні й світові досягнення;

– обсяг досліджуваної документації на кожній стадії розробки залежить від кількості рубрик, глибини пошуку, специфіки використовуваних документів;

– методи аналізу інформації на кожній стадії розробки залежать від цілей та завдань проведення ПД на цих стадіях.

Таким чином, патентні дослідження – це комплекс досліджень, виконуваних розробником на різних стадіях НДР та ДКР шляхом порівняння певних ознак або показників розроблювального об’єкта з показниками аналогічних за призначенням об’єктів, що містяться в патентних та інших джерелах інформації.

4.3.3 Патентні дослідження під час виконання курсового або дипломного проекту

Як уже було відзначено, патентні дослідження – це комплекс операцій. Тому під час видачі кафедрою студентові завдання на курсовий або дипломний проект доцільно конкретно вказувати в завданні, який вид патентних досліджень або весь комплекс у цілому повинен виконати проектант. З огляду на обмежений час курсового та дипломного проектування необхідно конкретизувати країни або фірми, за патентною та технічною документацією яких буде досліджуватись об’єкт проектування. Ці вказівки, наприклад, можуть містити такі вимоги:

– перевірити патентну чистоту об’єкта проектування або його вузла (деталі) в одній або декількох країнах;

– дослідити новизну об’єкта проектування й скласти опис прогнозованого винаходу.

Якщо під час проектування здійснено ПД до складу проекту доцільно включати таку документацію:

а) завдання на проект із вказівкою виду або видів патентних досліджень;

б) регламент патентного пошуку;

в) довідку (звіт) про патентний пошук;

г) залежно від заданого виду досліджень – експертний висновок про перевірку на патентну чистоту об’єкта проектування або опис передбачуваного винаходу з додатком таблиці порівняльного аналізу об’єкта прогнозованого винаходу із прототипом.

В навчальному процесі зазначена документація може бути складена за довільною формою, але для більш зручного контролю правильності заповнення документації доцільно використовувати які–небудь уніфіковані форми. Наприклад, такою формою для першого документа про регламент пошуку може бути таблична форма наведена нижче, табл. 4.1.

Довідку (звіт) про патентний пошук доцільно складати за уніфікованою формою, табл. 4.2.

Бібліографічний перелік відібраної в процесі пошуку інформації, що безпосередньо стосується досліджуваного об’єкта та його елементів у послідовності, що передбачена регламентом пошуку, можна оформлювати відповідно до форми, яку наведено в табл. 4.3, 4.4.

Таблиця 4.1

Таблиця 4.2

Крім зазначених документів дуже корисним є перелік фірм, що працюють в даному науково-технічному напрямку (табл. 4.5.), а також огляд рефератів та анотацій, що містить інформацію про основні технічні рішення (текст, креслення).

Форми експертних висновків залежно від виду досліджень містять різні дані, але загальне в них те, що в першому розділі висновку наводяться характеристика об’єкта й перелік досліджених технічних рішень, використаних в об’єкті розробки. У наступному розділі наводяться характеристики аналогічних за призначенням об’єктів, описаних у патентній документації або інших джерелах науково–технічної інформації, що можуть бути еталоном для порівняння з об’єктом розробки.

Найбільш докладною й конкретною частиною висновку повинен бути розділ, що відображає порівняльний аналіз об’єкта розробки й згаданих вище еталонів порівняння.

Таблиця 4.3

Таблиця 4.4

Таблиця 4.5

Форми експертних висновків залежно від виду досліджень містять різні дані, але загальне в них те, що в першому розділі висновку наводяться характеристика об’єкта й перелік досліджених технічних рішень, використаних в об’єкті розробки. У наступному розділі наводяться характеристики аналогічних за призначенням об’єктів, описаних у патентній документації або інших джерелах науково–технічної інформації, що можуть бути еталоном для порівняння з об’єктом розробки.

Найбільш докладною й конкретною частиною висновку повинен бути розділ, що відображає порівняльний аналіз об’єкта розробки й згаданих вище еталонів порівняння.

4.3.4 Пошук інформації про винахід

Інформація про винаходи є одним з різновидів науково–технічної інформації. Вона має ряд специфічних особливостей, які вигідно відрізняють її від інших різновидів інформації.

За час існування патентної системи утворився величезний фонд описів винаходів, що відображають технічний прогрес людства. Цей фонд дуже чітко впорядкований національними системами класифікацій винаходів (НКВ), прийнятими в різних країнах, а також єдиною Міжнародною класифікацією винаходів (МКВ).

Поточна інформація про винаходи містить відомості про такі технічні рішення, які можуть знайти втілення у виробах, технологіях, устаткуванні й матеріалах через певний час (5 – 6 років). В такий спосіб вона дозволяє зазирнути в завтрашній день технічного прогресу.

Опис винаходу в більшості країн світу у вступній частині містить критичний аналіз проблем та труднощів, що стояли перед винахідником під час створення даного винаходу.

Та обставина, що в будь–якому описі винаходу міститься критика недоліків відомих технічних рішень, а в більшості випадків й аналіз причин цих недоліків, дозволяє дослідникові критично оцінити досягнутий рівень розвитку техніки й викликає в нього прагнення до вдосконалювання. Нерідко тільки в результаті ретельного аналізу описів винаходів у дослідника виникають нові технічні ідеї, які призводять до створення нових винаходів.

Інформація про винаходи носить не тільки технічний, але й значною мірою юридичний характер. Вона визначає об’єкт правової охорони, вказує автора (співавторів) винаходу, заявника, пріоритет винаходу й інші дані, необхідні для встановлення меж дії охоронного документа, строків та місця дії.

Основним джерелом інформації про винаходи є описи винаходів, як правило вони складаються з:

1) бібліографічної частини;

2) вступної частини;

3) детального опису винаходу або прикладів його реалізації;

4) формули винаходу;

5) графічних матеріалів, що ілюструють винахід (креслення, графіки й т.п.).

У бібліографічній частині опису винаходу наводяться зазвичай такі дані: назва країни й найменування державного органа, що видали охоронний документ; номер охоронного документа; відомості про винахідника; відомості про заявника; номер та дату реєстрації заявочних матеріалів, тобто дату пріоритету винаходу; дату видачі охоронного документа або дату публікації повного опису; індекси національної й міжнародної класифікації винаходу.

У вступній частині опису міститься обґрунтування ознак винаходу в заявленому технічному рішенні, тобто його новизни, винахідницького рівня (істотних відмінностей) та переваг перед раніше відомими рішеннями того ж призначення. Найчастіше цей розділ опису містить критичний аналіз попереднього рівня розвитку тієї області техніки, до якої належить даний винахід. Такий аналіз містить коротку характеристику відомих технічних рішень, критику їхніх недоліків, аналіз проблем, які стояли перед винахідником при створенні даного винаходу, а також характеристику тих цілей, які ставив перед собою винахідник й досягнення яких забезпечується даним винаходом.

Детальний опис винаходу або прикладів реалізації винаходу містить докладну характеристику об’єкта (пристрою, процесу, речовини), що є об’єктом даного винаходу. Ступінь детальності характеристики повинна бути така, щоб за текстом цього розділу опису фахівець у даній області техніки міг реалізувати та використати даний винахід.

Формула винаходу являє собою коротку характеристику технічної сутності винаходу складену за встановленими правилами. Формула має правове й інформаційне значення. Вона характеризує об’єкти, на які поширюється дія даного охоронного документа. Саме ця частина опису використовується під час експертизи об’єктів техніки на патентну чистоту.

Найбільш оперативним джерелом інформації про винаходи є офіційні бюлетені, які видаються відомствами, що опікуються винахідництвом в різних країнах. Інформація про винаходи в них публікується значно раніше опублікування повних описів винаходів.

Офіційні бюлетені розрізняються за обсягом опублікованої в них інформації про винаходи. Є бюлетені, у яких публікуються тільки бібліографічні дані про винахід, включно з його найменуванням. В інших бюлетенях наводяться формула винаходу, реферат або його анотація й основне креслення.

В офіційних бюлетенях на додаток видаються систематичні, іменні й номерні покажчики, які зручно використовувати під час здійснення пошуку інформації про винаходи. Крім того, у них відображаються всі зміни, які зроблено по відношенню до охоронних документів: сплата або несплата передбачених мит, припинення дії охоронного документа внаслідок несплати мита, анулювання патенту, відмова від патенту, відновлення, продовження й т.п. Ці відомості необхідно враховувати при проведенні експертизи об’єктів техніки на патентну чистоту (фірмовий) пошук.

Зазвичай фахівцям відомі провідні фірми, що працюють у сфері їх інтересів. Відомості про фірми й розроблені нею вироби або процеси можна одержати із проспектів та каталогів, що видаються фірмами, а також фірмових довідників, бюлетенів, інформаційних листків тощо.

Якщо користуватись фірмовими журналами й іншими джерелами фірмової інформації, можна скласти картотеку персоналу співробітників фірми. Далі, користуючись алфавітно–іменними покажчиками, можна провести пошук патентів, що відносяться до конкретних пристроїв або процесів. У багатьох фірмових журналах під рубрикою «Автори», що розміщується наприкінці журналу, публікуються відомості про наявність у співробітників фірми патентів або про подані ними заявки.

4.3.5 Класифікація винаходів

Історично в кожній промислово розвиненій країні створювалися свої системи класифікації винаходів. В наш час широке поширення має Міжнародна класифікація винаходів.

Міжнародна класифікація винаходів (МКВ) була розроблена у зв’язку з домовленістю ряду європейських країн про уніфікацію систем класифікації винаходів. МКВ являє собою п’ятирівневу ієрархічну систему. Загальна укрупнена система класифікації складається з 8 розділів, 20 підрозділів, 115 класів й 607 підкласів.

Вісім основних розділів МКВ позначаються великими літерами латинського алфавіту:

A – задоволення життєвих потреб людини;

В – різні технологічні процеси;

С – хімія й металургія;

D – текстиль та папір;

Е – будівництво;

F – прикладна механіка, освітлення, опалення; двигуни й насоси; зброя й боєприпаси;

G – технічна фізика;

Н – електрика.

Для забезпечення найбільш повного охоплення сучасних областей техніки МКВ містить значну кількість дрібних рубрик. Найбільший розвиток у МКВ одержали розділи, що відображають тематику радіоелектроніки, обчислювальної, ядерної техніки й т.д.

Обчислювальна техніка та мікропроцесорні системи відносяться до розділу G „Технічна фізика”, а деякі процеси, пов’язані з обчислювальною технікою - до розділу Н „Електрика”.

Наведемо кілька прикладів позначення рубрик.

G 06 – Обчислення.

G 06 С – Механічні цифрові обчислювальні машини.

G 06 E – Оптичні обчислювальні засоби.

G 06 F – Обробка цифрових даних за допомогою електричних пристроїв.

G 06 G – Аналогові обчислювальні машини.

G 06 F 1/00 – Конструктивні елементи обчислювальних машин та пристроїв для обробки даних, що не відносяться до груп 3/00 – 13/00.

G 06 F 15/00 – Цифрові комп’ютери взагалі та обладнання обробки даних взагалі.

G 06 F 17/00 – Пристрої або методи цифрових обчислень або обробки даних, спеціально призначених для специфічних обчислень.

H 03 M – Кодування, декодування або перетворення коду загалом.

H 03 M 1/00 – Аналого–цифрове перетворення, цифро–аналогове перетворення.

H 06 M 9/00 – Паралельно–послідовне перетворення або навпаки.

Класи розділяються на підкласи. Класи й підкласи МКВ становлять основу її схеми.

Перша підгрупа в кожній групі позначається індексом 00. Вона є запасною рубрикою для індексації таких винаходів, які не можуть бути проіндексовані за допомогою наступних підгруп даної групи. Цей прийом дає можливість надалі створювати нові підгрупи без порушення загальної структури системи.

Для класифікації об’єкта пошуку за МКВ користуються "Міжнародною класифікацією винаходів", яка є в бібліотеках великих навчальних закладів та спеціалізованих організацій. Це видання являє собою покажчики рубрик МКВ з викладом правил індексування ("Вступ доМКВ").

Для полегшення виявлення відповідної рубрики варто скористатися виданням "Алфавітно–предметний покажчик до Міжнародної класифікації винаходів". Цей покажчик являє собою перелік предметних заголовків, упорядкованих за алфавітом й співвіднесених з індексами МКВ.

Крім того, можна скористатися "Покажчиком ключових термінів МКВ", що є варіантом алфавітно–предметного покажчика, який отримано шляхом виділення ключових термінів (понять), що містяться в рубриках МКВ.

Для встановлення суміжних класів винаходів, у яких може бути виявлена інформація про об’єкт пошуку, варто скористатися покажчиком зворотних посилань у МКВ, у якому для кожної рубрики МКВ зазначений список суміжних індексів МКВ.

4.3.6 Різновиди пошуку інформації про винаходи

Пошук інформації про винаходи здійснюють, як правило, для вирішення одного з таких завдань:

– прогнозування тенденцій розвитку техніки;

– визначення рівня розвитку техніки;

– визначення новизни технічних рішень, що заявляють як винаходи;

– визначення патентної чистоти об’єктів техніки відносно винаходів.

Процедуру пошуку можна уявити як таку, що складається з кількох етапів.

Перший етап – визначення предмета пошуку.

На цьому етапі розробник (або студент), що веде пошук й ознайомився попередньо із системами класифікації винаходів та особливостями структури рубрик, що стосується розроблювальної теми, конкретизує предмет пошуку й визначає рубрикатор для даної теми.

Другий етап – визначення кола країн. Під час вибору країн треба орієнтуватися на ті з них, у яких дана галузь промисловості найбільш розвинена. Крім того, варто враховувати оперативність видання описів винаходів у цих країнах, якість та обсяг інформації, що містяться в них.

Третій етап – вибір інтервалу пошуку в часі.При цьому враховується, для яких досліджень й на яких стадіях науково–дослідних та проектно–конструкторських розробок здійснюється пошук. Так, на стадії планування доцільно вивчати тільки описи винаходів за останні 7–10 років; під час патентних дослідженнях перед початком розробки з конкретної теми – за 10–15 років; під час дослідження патентоспроможності рішень необхідно вивчати патентну документацію за більший проміжок часу, а під час дослідження патентної чистоти – за термін дії патентів.

Четвертий етап – перегляд та відбір описів винаходів. На цій стадії здійснення пошуку патентних матеріалів за обраними темами одночасно здійснюють й детальну обробку відібраних матеріалів та створюють до нього довідково–пошуковий апарат.

В залежності від підходів до здійснення пошуку інформації про винаходи пошук підрозділяють на такі основні різновиди:

– тематичний (предметний);

– іменний (фірмовий);

– нумераційний;

– пошук з використанням бібліографічних посилань;

– пошук патентів–анал

Поиск по сайту: