За все уперше треба братись

Нелегко в першім класі жить.

І вперше можна закохатись,

І першу двійку заробить.

І на «відмінно» звітуватись

Перед батьками кожну мить.

А так ще хочеться погратись!

Чи хоч домашніх не робить.

Ми ішли колись до школи,

В вересневий світлий день.

Рік навчались, розважались,

Наспівалися пісень.

Тепер у нас канікули,

Співає все навколо.

Канікули, канікули!

Ви перші, літні в школі.

А що таке канікули?

Це літні дні барвисті,

Це час, коли нам ніколи

Хоча б на мить присісти.

Це час, коли за друзями

Ми скучим, як ніколи.

І нам страшенно хочеться

Скоріше знов до школи.

Прощай же, до побачення,

Щасливий перший клас.

Приймай скоріше, друже наш,

Незнаний, другий клас.

Пісня «Кожен з нас колись приходить»

ВЕДУЧИЙ

Ось і закінчився навчальний рік.

Усі розв’язано і приклади й задачі.

Попереду у кожного свій зліт,

Перемоги, а може, й невдачі.

ВЕДУЧИЙ

В день весни запліта наша школа

Дзвоника останні позивні,

І на серці терпко, як ніколи,

І тобі сьогодні, і мені.

Пісня «Дзвоник золотий»

КЛАС

Сьогодні трохи дивне і тривожне свято, бо всі роки ми знаходилися під надійним крилом нашої вчительки — другої мами. З нею було добре і затишно, цікаво і весело.

А сьогодні останнє свято разом з нею, бо подолали всі разом першу сходинку на вершину країни Знань, закінчили початкову школу і прощаємося з класом, з рідною і дорогою вчителькою (ім’я і по батькові вчительки).

І хочеться нам від усієї душі сказати щирі й теплі слова їй за науку і турботу про нас, за кожну хвилину, яку ми провели разом з нею. Бо це були найкращі хвилини.

Наші перші кроки, сходинки чудові,

Ми пройшли успішно в радості й теплі.

Ласкою зігріті, сповнені любові,

Що найкраще може бути на Землі?

Наша вчителько, наше любе сонце,

Нам знання давала, вчила нас усіх.

І, як перший промінь ластився в віконце,

В школі линув дзвінко наш дитячий сміх.

Ми писати вчились, вчились малювати,

З піснею дружити, друзів завели.

Ми усі навчились з сонечком вставати,

В початковій школі весело жили.

Нас навчила вчителька рідний край любити,

Берегти природу, ріки і поля.

Нам у ріднім краю на землі цій жити,

І тому найкраща всім — рідная земля!

В початкових класах дуже ми трудились,

Але ж це початок тільки у житті.

Хоч було нам важко, але ми учились

Труднощі долати на своїм путі.

Нас привчала вчителька працю поважати,

З добротою в серці завжди йшла до нас.

Нас вона навчала розуміти жарти

І тоді сміявся весело весь клас.

Ще ми полюбляли, коли в школі свято,

Кожен був артистом, говорив слова.

Готувались діти весело й завзято,

А в душі звучала музика жива.

А у вікна школи заглядали весни,

Всі ми підростали аж на цілий рік.

В початковій школі так було чудесно,

Дням у ній цікавим не вели ми лік.

І була нам вчителька, наче друга мама,

Всіх навчала, пестила і любила нас.

А тому засвоєна нами вся програма,

І тому здружився в школі дуже клас.

Наша перша вчителько, любе наше сонце!

Вам уклін низенький і любов палку

Посилають діти променем в віконце

І дарують щиро пісеньку дзвінку.

Поиск по сайту: