Виконання та відповідальність за договором зберігання

Ст. 946 ЦК встановлена презумпція платності послуг зберігання, та вони будуть безоплатним, якщо це зазначено установчим документом юридичної особи або договором. Плата за зберігання пропорційна фактичному строку зберігання.

Витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. Надзвичайні, непередбачувані витрати відшкодовуються понад плату. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов’язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 947 ЦК).

Зберігач може за згодою поклажедавця або, при форс-мажорних обставинах, негайно, змінити умови зберігання, навіть продати річ або її частину, та самостійно вчинити утримання належних йому витрат з одержаної суми виторгу. Наявність зазначених обставин доводиться зберігачем (ст. 945 ЦК).

Якщо зберігач є професійним, то він зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну (ст. 942 ЦК). Це означає, що для звичайного господаря досить замкнути річ під замок, щоб вважати свій обов’язок по її збереженню належно виконаним, а професійний зберігач здійснює збереження за підвищеними вимогами, особисто, з дотриманням стандартів, температур, вологості та інших вимог щодо професійного зберігання.

Виконавці-зберігачі несуть відповідальність у повному обсязі лише за наявності провини. Професійні зберігачі – незалежно від вини, за винятком тих випадків, коли буде доведено, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи річ на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу поклажедавця. Якщо поклажедавець прострочив забирання речі, то зберігач відповідає за втрату (нестачу) речі за наявності його умислу або грубої необережності (ст. 950 ЦК) тобто, проста необережність не береться до уваги. Умова безвинної відповідальності зберігачів – професіоналів спонукає їх до вдосконалення організаційно-технічних засобів зберігання.

Зберігач відшкодовує збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі:

Ø у разі втрати (нестачі) речі – у розмірі її вартості;

Ø у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості (ст. 951 ЦК).

Поклажодавець відшкодовує зберігачеві збитки, завдані властивостями речі, переданої на зберігання, якщо зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати про ці властивості (ст. 952 ЦК).

Поиск по сайту: