Прочитайте вислови відомих людей. Чи згодні ви із пропонованими тлумаченнями? Аргументуйте

Голос – портрет оратора (К. Станіславський).

Гроші – це свобода, викувана з золота (Е.-М. Ремарк).

Лицемір – людина, яка вбила батьків і просить прихильності, посилаючись на те, що вона – сирота (А. Лінкольн).

Заздрість – отрута для серця (Ф. Вольтер).

Мовчання – англійський спосіб вести бесіду (Г. Гейне).

Безсоння – це знущання ночі над людиною (В. Гюго).

Бізнес – це синтез війни і спорту (А. Моруа).

Щастя – задоволення без каяття (Л. Толстой).

Життя – це трохи радості, трохи надій, трохи любові, а решта – скрипуче ярмо буденщини (М. Стельмах).

4. Вас попередили про зустріч з улюбленим актором (політиком). Підготуйте і запишіть оригінальні запитання, які ви хотіли б йому задати.

5. Напишіть і виголосіть вітальну промову (з нагоди Дня знань, Свята останнього дзвоника, Нового року, Дня учителя, Дня Незалежності України – на вибір).

6. А. Кончаловський, відповідаючи на поставлене журналістом питання, фактично позитивно характеризує цинізм.

Журналіст: Ви називаєте себе циніком цілком серйозно?

А. Кончаловський: А що в цьому поганого? Цинізм – грецька філософська школа, яка ґрунтується на тому, що люди мають сумніви щодо благочестя, притаманного людині. Це доволі стара школа, яка, в цілому, перегукується зі скептицизмом. Руссо говорив, що людині властиве добро, маркіз де Сад вважав, що людині властиве зло не меншою, а більшою мірою, ніж добро.

Завдання: Сформулюйте в манері А. Кончаловського відповідь на питання: «Ви називаєте себе націоналістом?» Відповідь розрахуйте на дві хвилини усного виступу.

Прочитайте, проаналізуйте уривок виступу. Додайте основну частину тексту, виголосіть його (розрахуйте виступ на 7-8 хв.).

Симиренки

Вступ. В історії України немає аналога такої родити. Навіть беручи́ до уваги найпрославленіші княжі та гетьма́нські роди. На жаль, в історичній пам’яті й у свідомості нашого суспільства Симиренки ще не посідають того місця, яке їм належить. Один мій при́ятель – загалом інтелігентний чоловік, – почувши від мене прізвище «Симиренко», похвалився, що він знає, про кого мовиться: «Це той, що вивів знаменитий сорт яблук, і щось там з «Кобзарем» Шевченка в нього пов’язане». І при́ятель дуже здивувався, коли довідався, що було кілька великого масштабу людей із Симиренків.

Висновок. Ясна річ, більшими чи меншими в історії Симиренки вже не стануть, незважаючи на наше до них ставлення. Але для нас, живих, в історії України сущих, украй потрібно, щоб ми самі духовним зором роздивилися, яких синів із цим прізвищем народжував наш народ. І вже навіть це дасть нам упевненість у тому, що ми – велика нація, здатна не лише зберегти національну ідентичність у тих неможливих умовах, у яких судилося бути Платонові й Василеві Федоровичам, вона здатна давати великих учених, які стають на рівень вершин світової наукової думки, збагачують плодами свого інтелекту не лише свій народ, – Лев і Володимир Симиренки.

Феномен Симиренків ще треба осмислити і пояснити.

(М. Слабошпицький)

8. Сегментуйте пропоновані теми:

Поиск по сайту: