|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Форми бібліотечно-бібліографічного обслуговуванняГотовність фондів до використання, або інакше їх диспозиційність, організується в сучасних бібліотеках у двох головних формах: 1. Стаціонарна, що передбачає користування фондами на місці, в самій бібліотеці, у спеціально призначених для цього приміщеннях – читальних залах. 2. Позастаціонарна (нестаціонарна) – обслуговування читачів поза бібліотекою, яке забезпечує наближення бібліотечних послуг до місця роботи, навчання чи проживання населення в бібліотечних пунктах, пересувних бібліотеках засобами бригадного, заочного абонементу тощо. Виокремлюють також абонемент – форму бібліотечного обслуговування, яка передбачає видачу документів для використання поза бібліотекою. Читальні зали Як окремі бібліотечні приміщення, призначені для надання в користування частини, або цілого бібліотечного фонду, читальні зали постали лише в середині ХХ століття. До того часу не виділяли окремих приміщень, спеціально призначених для читання бібліотечних документів. Їх можна було почитати в приміщеннях, де одночасно опрацьовували і зберігали фонди. Величезна кількість зібрань, як і необхідність їх упорядкування та класифікації, а також швидке зростання кількості користувачів бібліотек спровокували виникнення та розвиток різних типів читальних залів, збільшення їх площі, кількості фондів, які зберігають і надають у користування, та збільшення кількості місць для читачів. З огляду на різноманітний характер користувачів, яких обслуговують, тематику комплектованих фондів виникали різні види читальних залів. Більшість читачів могла користати із загального (основного) читального залу, взірцем якого був читальний зал Британського музею. Такий читальний зал переважно укомплектований основними зібраннями конкретної бібліотеки. Частину фондів, виокремлену в читальні зали, називають підручним фондом. У загальних читальних залах форми користування фондами можуть мати двоякий характер. Передовсім у користування надають підручний фонд. У більшості сучасних бібліотек він знаходиться у вільному доступі на полицях. У читальному залі також користуються документами з фондів бібліотеки, з книгосховищ. Це відбувається на вимогу читача за посередництва бібліотекаря. Окрім головних читальних залів, існують спеціальні, призначені для певної категорії користувачів, які відповідно комплектуються та надають у користування бібліотечні зібрання одного типу. Найбільше такі читальні зали створюють у наукових бібліотеках, відповідно до різноманітних потреб їх користувачів та різнорідність бібліотечних документів, які у них зберігають. У відповідності до різних категорій читачів в окремих бібліотеках створюють індивідуальні читацькі місця (бокси чи кабіни). Читальні зали організовують за різноманітними ознаками: за видами видань – читальні зали періодичних видань, образотворчих матеріалів, газетних фондів. За тематикою фондів читальні зали розподіляють на зали суспільно-політичної літератури, філологічних наук, технічних наук. Відповідно до категорії користувачів спеціально виділяються читальні зали для наукових працівників у бібліотеках навчальних закладів, публічних. У цих же бібліотеках є окремі читальні зали для дітей, юнацтва та дорослих. Спеціальні читальні зали вирізняють також з огляду на види фондів спеціальних підрозділів, які у них комплектують. Так можна виокремити читальні зали стародруків, карт, нот, рукописів, нових надходжень та читальні зали мікрофільмів, норм, патентів тощо. У цих залах організовують відкритий доступ до підручних фондів, або хоча б їх частин – довідників, енциклопедій, словників, бібліографічних покажчиків, збірників творів. У читальних залах розміщують також каталоги, що відображають фонди, які тут зберігають. При відсутності у читальному залі потрібного документа, користувач замовляє його з книгосховища. Підбір та видача документів на вимоги користувачів – найважливіші процеси, що здійснюють у книгосховищах. Щоб отримати документ, користувач заповнює вимогу відповідної форми. У книгосховищі, виконуючи вимогу, на місце документа ставлять заступник, за яким легко встановити, куди спрямований документ. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |