Вивчення потреб та читацьких зацікавлень користувачів

Одним із істотних напрямів діяльності бібліотекаря, що виникає із суспільної функції завдання бібліотеки, є вивчення потреб та читацьких зацікавлень бібліотечних користувачів. Компетентний бібліотекар мусить бути обізнаним зі суспільними, культурними і психологічними умовами розвитку процесів читання. Передовсім він повинен могти охарактеризувати суспільство (тобто оточуючу його громадськість – своїх потенційних користувачів) з огляду віку, статі, освіти, фаху, майнового рівня, матеріального становища, стилю життя та пов’язаних із ними очікувань (потреб). Бібліотекар повинен орієнтуватися у взаємовпливі та взаємодії споріднених із бібліотекою інституцій, зокрема мультимедія в царині книги та читання. Він мусить орієнтуватися на книжковому ринку і організації видавничого процесу та інших чинниках, що впливають на якість вибору та характер сприйняття прочитаного тексту, що на загал характеризує читацьку культуру користувача.

Існує багато визначень процесу читання, серед яких найвлучніші: «читання – процес соціальної комунікації, в якому книжка виступає знаряддям передачі надбань культури за допомогою символів» та «читання – це соціальний процес, метою якого є задоволення естетичних, наукових, інтелектуальних, інформаційних та рекреаційних потреб людини шляхом присвоювання письмово переданого доробку людської думки, почуття та знання». Ця дефініція вказує на складність та багатоаспектність явища, що характеризує багаторівневі відношення між книгою та читачем, які супроводжуються психічними, громадськими, культурними, комунікаційними, літературними процесами.

Намагаючись охарактеризувати процес читання, потрібно дати відповідь на такі запитання:

1) хто читає, ким є читач (опис різних груп читацької громадськості та соціальної дії книги);

2) що він читає (окреслення репертуару лектури, а також смаків та читацьких уподобань громадськості, канону найчитабельніших текстів та авторів, а також чинників, що спричиняють їх змінність);

3) скільки читає (окреслення читацької активності, або динаміки контактів з книжкою);

4) в якій комунікативній ситуації відбувається контакт читача з книгою (за допомогою інституції чи інших каналів);

5) чому читає, що очікує від лектури (окреслення потреб та читацької мотивації, а також функції лектури);

6) в який спосіб читає (аналіз способів читання, якості впливу текстів різного типу);

7) які висновки з факту читання, які суспільні та психологічні результати читання.

Однак основне питання, яке б характеризувало процеси читання для бібліотекаря можна сформулювати так: чи бібліотека – посередництвом політики комплектування фондів та інформаційної діяльності і відповідними методами обслуговування читачів – відповідає на потреби середовища, в якому функціонує, а також – чи реалізує основні завдання та культурні функції, виконувати які була покликана.

Поиск по сайту: