 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Рентгенівське випромінювання. Гальмівне і характеристичне рентгенівське випромінювання та його спектри
У 1895 році Вільгельм Рентген, досліджуючи катодне випромінювання в круксовій трубці, помітив під час роботи самої трубки, що на відстані трьох метрів від неї відбувається освітлення люмінісцентного екрану (рис. 2.11). Досліджуючи це явище більш ретельно, Рентген встановив, що свічення екрану викликається невидимим промінням, яке було названо X-променями.
Ставлячи на шляху променів різні предмети, вчений з’ясував надзвичайну проникну здатність X -променів. Дерево, тканина, шкіра були цілком прозорими для цих променів. І лише золоті, залізні, свинцеві предмети давали на рентгенограмах деяке послаблення рентгенівських променів.
За проникною здатністю розрізняють м’які та жорсткі Х - промені. М’які рентгенівські промені виникають при напрузі між катодом і анодом порядку 20-40 кВ, а жорсткі − коли різниця потенціалів становить порядку 40-400 кВ.
Поглинання рентгенівського проміння в речовині характеризується товщиною шару половинного поглинання, тобто товщиною шару однорідної речовини, який вдвічі зменшує інтенсивність падаючих променів. Наприклад, для жорстких променів товщина шару половинного поглинання для свинцю становить 0,016 см, для алюмінію – 1,6 см, для води – 4,3 см. У цілому ж рентгенівські промені поглинаються за законом:
,
де І0 і І – інтенсивність рентгенівського випромінювання до і після проходження ним шару речовини завтовшки d; µ – лінійний коефіцієнт поглинання, що залежить від природи речовини.
Рентгенівське випромінювання − це електромагнітна хвиля довжиною від 80 нм до 0,1 нм. Існує два види рентгенівського випромінювання: гальмівне та характеристичне. Для гальмівного спектр має суцільний характер, тоді як характеристичне випромінювання має лінійчатий спектр.
Виникнення суцільного (гальмівного) випромінювання пояснюється гальмуванням електронів у момент потрапляння їх на анод. Оскільки навколо рухомих електронів є магнітне поле, завдяки різкій зміні швидкості електронів різко змінюється магнітне поле, що породжує електромагнітну хвилю.
Характеристичне рентгенівське випромінювання виникає внаслідок того, що потужне катодне випромінювання “примушує” електрони переміщатися з однієї оболонки на іншу, таким чином виникає лінійчатий спектр, який характеризує речовину, з якої виготовлений анод.
Поиск по сайту: