|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Практична робота 5. Оцінка адекватності харчування. Визначення енергетичної цінності денної пайкиМета: Ознайомити студентів з поняттям раціональне харчування і принципами побудови його. Навчити студентів розраховувати енергетичну цінність їжі.
Раціональне харчування (від латинського rationalis – розумний) – це фізіологічно повноцінне харчування, коли воно відповідає енергетичним затратам організму, поповнює його потребу в харчових продуктах, вітамінах, мінеральних солях і мікроелементах. Під час організації раціонального харчування керуються «Фізіологічними нормами споживання харчових речовин і енергії для різних груп населення». Основними вимогами раціонального харчування є збалансоване (оптимальне) співвідношення харчових речовин, вітамінів і мінеральних речовин, а також режим харчування. Енергетичну цінність харчового раціону можна визначити лабораторним шляхом, або розрахунковим, користуючись довідниковими таблицями А.А.Покровського «Хімічний склад харчових речовин. Лабораторним методом калорійність їжі визначають в спеціалізованих лабораторіях. Спочатку визначають кількість рідкої і густої частини в страві, кількість м’яса, риби, гарніру. Потім вся їжа змішується, гомогенізується і за спеціальними методиками визначається кількість жиру, білків і вуглеводів. Після визначення розраховують кількість харчових продуктів у всій порції їжі. За спеціальними методиками визначають, при необхідності, кількість вітамінів, мінеральних солей. Інший метод – розрахунковий, коли використовують меню-розкладку і таблиці хімічного складу харчових речовин. При оцінці адекватності харчування конкретної особи треба спочатку визначити його нормальну (ідеальну) масу тіла, яка повинна відповідати віку, статі і зросту. Для цього використовують простий спосіб шляхом ділення маси тіла на зріст – 100 (індекс Брока). Коли індекс Брока знаходиться в межах 1,1 – 0,9, фактична маса вважається нормальною. Завдання. Кожен студент на лабораторних заняттях повинен: 1.Визначити свою нормальну (ідеальну) масу тіла. 2. Розрахувати калорійність їжі, склад якої видасть викладач. Всі розрахунки необхідно занести в таблицю. Розрахунок калорійності денної пайки
В графу 2 необхідно занести всі харчові продукти відповідно меню-розкладці, вказавши їх кількість в гр. 3. Користуючись таблицею хімічного складу харчових продуктів, визначити кількість білків, жирів і вуглеводів, що знаходяться в відповідній кількості кожного харчового продукту і обрахувати їх енергетичну цінність (1г білку – 4,1 ккал, 1г жиру – 9,3 ккал і 1г вуглеводів – 4,1 ккал). Обрахувавши таким чином всі харчові продукти, що входять до складу меню, в кінці таблиці підраховується загальна кількість білків, жирів і вуглеводів і їх калорійність. В графі 10 в кінці таблиці підраховується загальна енергетична цінність їжі. 3.Відомо, що раціональне співвідношення білків, жирів і вуглеводів як 1:1:4. Маючи дані про кількість білків, жирів і вуглеводів, можна визначити і це співвідношення. 4.Гігієнічні норми рекомендують співвідношення в раціоні тваринних і рослинних білків як 6:4, а жирів 7:3. Розрахувати ці співвідношення можливо, обчисливши окремо тваринні і рослинні білки та жири. Склад поживних речовин в 100 г нетто-продукту Таблиця 1
Практична робота 6. Визначення добових енерговитрат.
Мета: Навчити студентів розраховувати добові енерговитрати учнів, спортсменів та інших.
Енергетичні витрати людини протягом доби складаються із енерговитрат основного обміну, специфічно-динамічної дії їжі і енергії, затраченої на роботу. Енерговитрати визначають методом прямої і непрямої калориметрії або за таблицями. Метод прямої калориметрії полягає в тому, що теплові витрати людини за певний час визначають у спеціальній калориметричній камері, він найточніший, але дорого коштує. Метод непрямої калориметрії полягає у визначенні енерговитрат за газообміном. Визначають кількість кисню і вуглекислого газу у повітрі, що людина вдихає і що видихає. По різниці вмісту газів визначається кількість кисню, що витрачається організмом на окислення. Таким методом досліджені енергетичні витрати робітників різних професій і спортсменів при різних фізичних навантаженнях. Внаслідок багаторазових досліджень складені таблиці витрат енергії при різних видах роботи із розрахунку на 1 кг маси тіла за хвилину. Користуючись цими таблицями можна розрахувати енерговитрати будь-якої людини при виконанні роботи за будь-який час, а також добові енерговитрати.
Витрати енергії при різних видах діяльності Таблиця 1
Розрахунок добових енерговитрат студента.............. Таблиця 2
Хід роботи: 1. Скласти хронометраж усіх видів своєї роботи за добу (Необхідно розписати всі 24 години – 1440 хвилин). 2. Розрахувати енерговитрати на 1 кг ваги на всі види своєї діяльності, користуючись табл. 1. 3. Розрахувати енерговитрати на свою вагу тіла. 4. До знайденої величини енерговитрат добавити 10 – 15% для покриття затрат на не уточнені рухи і знайти свої добові енерговитрати. 5. Порівняти отримані дані добових енерговитрат з «Фізіологічними нормами споживання харчових речовин і енергії для різних груп населення» і зробити висновок відносно адекватності свого харчування. Рекомендована потреба в енергії дорослого працездатного населення Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |