АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Заповідники і НПП Українських Карпат

Читайте также:
  1. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австроугорської імперій.
  2. Античні міста – поліси, їх культура в українських землях.
  3. АРХІВНА СПРАВА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ, НА БУКОВИНІ ТА ЗАКАРПАТТІ У 1920-1930-Х РР.
  4. БОКС 3.1. Біосферні заповідники чи біосферні резервати?
  5. В КАРПАТАХ
  6. ВИСТУП ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРА КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ АВГУСТИНА ВОЛОШИНА ПРИ ВІДКРИТТІ ПЕРШОГО ЗАСІДАННЯ СЕЙМУ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ
  7. ВІДОЗВА 11-го ВЕЛИКОГО ЗБОРУ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  8. Г) програмні завдання українських партій.
  9. ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ
  10. Закони збереження в мікросвіті. Сучасна фізична картина світу. Досягнення та проблеми сучасної фізики. Роль українських вчених у розвитку фізики
  11. Заняття 4. Пізнє Середньовіччя та доба Ренесансу на українських землях (друга половина XIV-XVI ст.).
  12. Заняття 7. Суспільно-політичний та культурний розвиток українських земель в другій половині XVII –XVIII ст.

Згідно схеми фізико-географічного районування України, Українські Карпати поділяються на п'ять областей, де домінують гірські ландшафти, та дві рівнинні області - Передкарпатську та Закарпатську низовинну. На цій території є один біосферний та один природний заповідники та шість природних національних природних парків.

Гірським територіям, властиве вище, ніж рівнинним територіям, природне різноманіття. Це пов'язано з наявністю висотної поясності. Крім того, гори менш придатні для інтенсивного господарського освоєння, тому ступінь освоєння природи в них нижчий. Високі різноманітність та збереженість обумовлюють і значні кількість та розміри природно-заповідних територій у горах, зокрема в українській частині Карпат.

Карпатський біосферний заповідник загальна площа якого становить 53630,0 га, знаходиться у Закарпатській області і досить повно репрезентує природу південно-західного макросхилу Українських Карпат[38]. Територія заповідника має складну конфігурацію і складається з декількох ділянок.

Чорногірська ділянка знаходиться на південно-західному схилі Чорногірського хребта (Полонинсько-Чорногорська фізико-географічна область). Переважаюча рослинність - буково-ялицево-ялинові та чисті ялинові (на більших висотах) ліси. На невеликій площі поширена рослинність субальпійського і альпійського поясів.

Мармароська ділянка розміщена в північній частині Мармароських гір (Рахівсько-Чивчинська фізико-географічна область), особливістю яких є те, що вони складені твердими кристалічними породами - гнейсами, слюдяними і кварцовими сланцями, мармуровидними вапняками. Найбільші площі займають мішані ліси із співдомінуванням ялини, бука та ялиці. Є субальпійські луки, характерними є чагарничкові угруповання з чорниці, брусниці та рододендрона східнокарпатського.

Свидовецька ділянка знаходиться на хребті Свидовець (Полонинсько-Чорногорська область). Значні площі займають букові, ялицеві та ялинові ліси, на кам'янистих місцях трапляються буково-яворові ліси. Вище лісового поясу поширене криволісся з душекії зеленої і ялівцю сибірського.

Кузійська ділянка знаходиться на південних відрогах Свидовецького хребта (Рахівсько-Чивчинська область). У південній частині ділянки знаходиться смуга мармуровидних вапняків, які утворюють численні скелі. Переважають букові ліси, трапляються скельнодубові та ялинові ліси.

Угольсько-Широколужанська ділянка, найзахідніша у заповіднику, розміщена на південних схилах хребта Красна (Полонинсько-Чорногорська область). В деяких місцях поширені вапняки, що утворюють значні скелі. Відомо біля 30 карстових печер. Майже вся площа зайнята буковими лісами, трапляються також скельнодубові ліси. На вапняках зустрічаються тисово-букові угруповання з участю ялівцю козацького. Багатою є фауна кажанів, серед яких є 8 видів з Червоної книги України.

Долина Нарцисів - ділянка заплави р. Хустець (Вулканічно-Карпатська область). Переважає лучна рослинність. Особливістю ділянки є висока участь в лучних ценозах нарцису вузьколистого. З метою охорони лучної рослинності і, насамперед, нарцису, на ділянці проводяться регуляційні заходи. Фауна ділянки має рівнинний характер.

Чорна гора є ботанічним заказником загальнодержавного значення. Територія є невеликою горою, яка оточена рівниною. Хоча природні риси ділянки відповідають Вулканічним Карпатам, вона віднесена Закарпатської низовинної області. Геологічну основу утворюють породи вулканічного походження - андезити, ліпарити, туфи, які інколи утворюють скелі. Переважають скельнодубові та букові ліси. Трапляються рідкісні для України види дерев - ясен білоцвітий, дуби багатоплідний і Далешампе, липа срібляста. Фрагментарно зустрічається степова рослинність.

Юлівська гора також є ботанічним заказником загальнодержавного значення і за своїми природними рисами подібна до Чорної гори. Переважають дубово-букові ліси і дуби з дубів скельного Далешампе і багатоплідного. Особливо цінними є унікальні для України ліси з дуба бургундського та липи сріблястої.

Фауна Чорної і Юлівської гір має рівнинний характер і включає ряд південноєвропейських видів на північній межі ареалу.

Природний заповідник "Горгани" площею 3344 га знаходиться в Зовнішніх (Скибових) Горганах на висотах до 1754 м (г. Довбушанка)[39]. В нижній частині схилів поширені буково-ялицево-ялинові ліси, вище знаходяться чисті ялинові ліси, які є найпоширенішими у заповіднику. Над ними добре виражена смуга криволісся із сосни гірської. Широко поширені кам'яні осипи. У верхній частині лісового поясу трапляються ліси, в яких ялина співдомінує з європейською кедровою сосною.

Карпатський національний природний парк площею 50303,0 га знаходиться в Івано-Франківській області[40]. Він розташований на північно-східному макросхилі Українських Карпат. Територія парку охоплює верхню частину басейну р. Прут. До складу парку входять частини Чорногорського хребта, Ясинсько-Верховинської міжгірної улоговини та Скибових (Зовнішніх) Горган. На території парку представлені пояси букових лісів, ялинових лісів, субальпійський, а також фрагментарно на найвищих вершинах – альпійський. Виражена смуга криволісся з переважанням сосни гірської, душекії зеленої, ялівцю сибірського. Найбільшу площу займають ялинові ліси. Значну площу мають післялісові луки. Флора парку включає багато східнокарпатських і карпатських ендеміків, а також низку арктоальпійських видів. Карпатський НПП є найбагатшою природно-заповідною територією Українських Карпат за кількістю "червонокнижних" видів (78), що пояснюється хорошою представленістю поясів субальпійської та альпійської рослинності, де сконцентрована велика кількість видів з Червоної книги України.

Національний природний парк "Синевир " площею 40696 га знаходиться на південно-західному макросхилі Карпат (у Закарпатській області) на висотах 550-1719 м над рівнем моря[41]. До парку входять території, що належать до двох фізико-географічних областей - Вододільно-Верховинської (Внутрішні Горгани та Воловецько-Міжгірна Верховина) і Полонинсько-Чорногорської. Переважають ялинові ліси, значну площу займають ліси з домінуванням бука. Назва парку походить від відомого гірського озера Синевир, яке здавна привертає увагу туристів. Характерними для парку є гірські болота, де зростають такі рідкісні види, як лікоподієлла заплавна, журавлина дрібноплода, шейхцерія болотна.

Національний природний парк "Сколівські Бескиди" площею 35684,0 га розташований в західній частині північно-східного макросхилу Українських Карпат (Львівська область) у басейнах річки Стрий та її притоки Опір[42] на висотах 500-1200 м над рівнем моря (область Зовнішніх Карпат). Найбільшу площу займають букові, в тому числі ялицево-букові ліси. Є невеликі ділянки лісів з домінуванням граба, дуба звичайного та липи серцелистої. Природні ялинові ліси переважно приурочені до виходів пісковиків.

Ужанський національний природний парк площею 39159 га знаходиться на південно-західному макросхилі Карпат (Закарпатська область) на висотах 400-1250 м над рівнем моря на кордні з Польщею і Словаччиною[43]. Його територія належить до фізико-географічних областей Вододільно-Верховинської та Полонинсько-Чорногорської. Рослинність парку представлена переважно буковими та ялицево-буковими лісами. Поширені тут ялинові, ялицеві, грабові та дубові ліси. Характерними для парку є яворово-букові ліси. Вище лісового поясу знаходиться смуга криволісся з переважанням душекії зеленої. НПП Ужанський є складовою трилатерального (українсько-польсько-словацького) біосферного резервату “Східні Карпати”.

Національний природний парк “Гуцульщина” площею 32271,0 га знаходиться в східній частині Українських Карпат (Івано-Франківська область)[44]. Більша частина парку належить до області Зовнішніх Карпат, менша частина парку - до Передкарпаття. Гірські пасма тут мають широкі гребені та відносно похилі схили. Між ними пролягають широкі міжгірні улоговини. Переважають букові ліси, в Передкарпатській частині поширені ліси з домінуванням дуба звичайного, є ділянки ялинових лісів.

Національний природний парк "Вижницький" площею 7928,4 га також знаходиться в східній частині Українських Карпат, в межах Чернівецької області[45]. Він репрезентує низькогірну частину Зовнішніх Карпат з переважаючими висотами 500-1000 м н.р.м. Невелика частина парку належить до фізико-географічної області Передкарпаття. Переважають у парку букові та ялицеві ліси, менш поширені ялинові ліси. Є у парку ліси з домінуванням дуба скельного.

Заповідники і національні природні парки задовільно репрезентують природу Українських Карпат. Краще охоплені ними Зовнішньокарпатська, Вододільно-Верховинська, Полонинсько-Чорногорська та Рахівсько-Чивчинська фізико-географічні області. Слабо представлені більш освоєні області - Передкарпатська, Вулканічно-Карпатська та Закарпатська низовинна.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)