|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Економічна сутність витрат, доходів та фінансових результатівТема 9. ОБЛІК ВИТРАТ, ДОХОДІВ ТА ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
1. Економічна сутність витрат, доходів, фінансових результатів 2. Облік витрат 3. Облік доходів 4. Облік фінансових результатів
Економічна сутність витрат, доходів та фінансових результатів
Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу. Відповідно до вимог П(С)БО 16 «Витрати» витрати можна класифікувати за різними ознаками. Вони класифікуються за характером зв’язку із об’єктом витрат (прямі та непрямі витрати), характером поведінки (змінні і постійні), за елементами. За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі (накладні) витрати. Витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до ії собівартості на підставі первинних документів, називаються прямими. До них відносяться матеріальні витрати, витрати на оплату праці і інші виробничі витрати. Непрямі витрати – це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу. До цих витрат відносяться витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі витрати і загальногосподарські витрати, за новими стандартами це загальновиробничі витрати. Витрати на виробництво продукції класифікуються за економічними елементами і статтями калькуляції. Згідно П(С)БО 16 «Витрати» витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати. Класифікація витрат за статтями калькуляції передбачає групування витрат, що пов’язанні з виробництвом продукції. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
В Україні методологічні засади формування інформації про доходи від звичайної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 «Дохід». Його норми стосуються підприємств та інших юридичних осіб незалежно від форм власності (крім бюджетних та банківських установ). Але в цьому стандарті не наводиться визначення економічної категорії «доходи». Таке визначення відображено у П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», де доходи – збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). В залежності від вищенаведеного відповідним чином класифікуються і доходи за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи; надзвичайні доходи. Фінансовий результат це різниця між доходами та витратами. Позитивний результат – прибуток, від’ємний – збиток.
Облік витрат Для обліку витрат виробництва використовується рахунок 23 «Виробництво», де по дебету відображається накопичення витрат, а по кредиту їх списання до складу готової продукції. Вартість матеріальних цінностей, які були використані на виробництво продукції списується наступним чином: Дт Кт Нарахування заробітної плати і розподіл по відповідним рахункам відображається наступним записом: Дт Кт Нарахування єдиного соціального внеску на суми заробітної плати здійснюється згідно законодавству відображається у розробній таблиці, яку відносять на калькуляційні рахунки, відображають по дебету тих же рахунків по статі калькуляції «Відрахування на соціальне страхування і в Пенсійний фонд»: Дт Кт Облік нарахувань амортизаційних відрахувань відображається: Дт Кт Непрямі витрати пов’язані з виробництвом усіх або кількох видів виробів і тому включаються до їх собівартості з допомогою спеціальних розрахунків. До статті калькуляції «Загальновиробничі витрати» належать витрати на проведення поточного ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування обладнання; витрати на внутрізаводське переміщення вантажів; інші витрати, пов’язані з утриманням і експлуатацією обладнання, а також належать витрати по обслуговуванню основного і допоміжного виробництв підприємства, тобто: оплата праці виробничого персоналу, зайнятого обслуговуванням виробництва, орендна плата за виробничі приміщення, витрати на опалення, освітлення і утримання виробничих приміщень, витрати по страхуванню виробничого майна. Ці витрати збираються в дебеті рахунку 91 «Загальновиробничі витрати»: Дт Кт Загальновиробничі витрати списуються на витрати виробництва і розподіляються між видами виробленої продукції: Дт Кт Продукція, за якою закінчився виробничий процес вважається готовую і з виробництва надходить на збереження на склад, що відображається проводкою: Дт Кт
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |