 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Червоні, жовті, сині
|
Читайте также: |
Діти утворюють коло, ведучий обходить це коло й прикріплює до спини кожного гравця по одному кольоровому аркушу. За сигналом ведучого всі розбігаються в різні боки, а потім гравці з червоними (аналогічно й з іншими) аркушиками повинні вишикуватись в одну шеренгу в раніше домовлених місцях. Зробити це нелегко, тому що жоден не знає, до якої команди він належить, не знає кольору аркуша, прикріпленого до його спини. До того ж гравці не стоять на місці, а пересуваються по площадці, намагаючись оббігти один одного ззаду, щоб взнати колір прикріпленого до спини аркуша.
Гра закінчується тоді, коли гравцям з аркушами одного кольору вдається зібратись разом і вишикуватися в шеренгу.
Ворони й горобці.
Гравці діляться на дві команди і стають у шеренгу один проти другого на відстані 15-20 м. По середині площадки проводять лінію. Одна з команд називається “Ворони”, друга — “Горобці”. Ведучий знаходиться на лінії між командами. За його сигналом гравці починають сходитись; чують голос ведучого, який голосно, по складах говорить: “Во-ро-ни!”, “Го-роб-ці!”, але робить він це швидко. Гравці, коли це почули, повинні швидко збагнути, що їм робити: втікати чи доганяти. Наприклад, ведучий вигукнув: “Ворони!” — це значить що “Горобці” повинні повернутися й втікати від “Ворон” за свою лінію, щоб їх не зловили.
Ведучий називає тих і інших по декілька разів, причому не обов'язково називати команди, дотримуючись чіткої послідовності.
Переможцем рахується команда, яка за однакову кількість пробіжок зуміє спіймати більше гравців.
Семеро одного не чекають.
Ведучий встановлює на поляні сім кеглів, а в коло запрошує 8 дітей і говорить: “Вас, напевне, здивує, чому я визвав вісьмох, коли кеглів лише сім. Ніякої помилки тут немає. Прошу всіх гравців рухатися під маршову музику навколо кеглів і уважно слухати мої команди”.
Грає музика, а ведучий періодично подає команди: “Кругом!”, “Плеснути в долоні”, “Взятись за руки” тощо. Брати кеглі можна лише по команді: “Взяти кеглі”. Звичайно хтось з дітей прослухає команду і залишиться без кеглі. Він і вибуває з гри. Ведучий забирає одну кеглю і продовжує гру. І так доти, поки з кеглею не залишиться один — найуважніший гравець.
Захист товариша.
Всі гравці стають в коло, в центрі якого один за одним стоять два гравці.
Завдання полягає в тому, щоб постаратись “підстрелити” м'ячем гравця, який ховається за спиною товариша, котрий захищає його, відбиваючи м'яча руками, головою.
Гравець, котрий зумів точно послати м'яча в “ціль”, міняється зі стоячим попереду захисником. Той займає місце позаду. “Вибитий” займає місце в загальному колі.
Перемога в грі на боці того, кому вдалося довше протриматись у колі.
Додаток 2
ЛІЧИЛКИ
| Щиглик в клітці сидів, Щиглик пісню завів: — Чу-чу-чу — чу-чу-чу, Я на волю полечу! Чу! Ходила квочка Біля кілочка, Водила діток Біля квіток, Квок! 1-2-3, Гру почнеш ти! Мур-мур-мур, Мур-мури! Вийшла мишка із нори. Вийшла мишка та й пита, — Чи не бачили кота? — Няв! Сіра муха-цокотуха Сіла Грицеві на вухо. Грицик чує — щось гуде, Та як крикне: — Звір іде! Бджілки в поле полетіли, На пахучі квіти сіли, Стали в вулик мед носити... Ми гуляєм — ти ловити. 1-2-3! 1-2-3! Дули дмухали вітри. Дули дмухали щосили, І горіхів натрусили. Натрусили так багато, Поспішаємо збирати! 1-2-3! Ловиш ти! | Ми шофери спритні, смілі, Гарні в нас автомобілі! Дзінь-дзінь! Дзень-дзень! Їздим-їздим цілий день! Раз-два-три (2 р.) М'яч кидати будеш ти! Кіт-воркіт біля воріт, Чеше лапкою живіт, Лови! Наш старенький кіт-воркіт Ходить, бродить без чобіт: Їх на сало проміняв... Плаче котик: Няв-няв-няв! Галя по садочку ходила, Хусточку біленьку згубила, Ходить по садочку, блукає, Хусточку біленьку шукає... Ти, хустину, Галю, не шукай, А хто знайшов, відгадай! Он там в лісі хтось лежить, Це, напевно, ведмідь спить. Ми тихенько обійдем, До ведмедя підійдем. Тихше, тихше не кричіть, Ведмедика не збудіть, Бо прокинеться ведмідь, Переловить вас умить. Я біжу, біжу, біжу, У дзвіночок я дзвоню. Всі скоріш сюди біжіть І дзвіночок мій знайдіть. |
| Стоїть верба над потоком, Похилилась трохи боком Похилилась до води, Ти лови! Понад цвітом бринить бджілка, Сидить в збіжжі перепілка, На черешні горобець, А хто зловить — молодець! Тікав заєць через міст, Довгі вуха, куций хвіст. А ти далі не тікай! Рахувати починай. Раз-два-три — вийди ти. Скаче, скаче зайчик, Скаче побігайчик. Зайчику, спинися, На нас подивися. Кому починати? Кому м'ячик брати? Їжачка зустрів бичок І лизнув його в бочок Він лизнув його в бочок, Поколов свій язичок. А їжак собі сміється: — В рот не сунь, що попадеться. Є така паличка, Зветься застукалочка, Тільки стукне застукалка — Вилітає чорна галка. Довгі вуха, довгі лапи, Невеликий сам на зріст — Скік-скік! Ми погнались — Він утік, Скік! | Із добірної пшенички Ми спекли вам палянички, Будем ними частувати Тих, хто любить працювати! Ясне сонце випливає, Коту спинку пригріває, Кіт воркоче, кіт воркоче, Ніби щось сказати хоче. — Няв! Щоб летіти на планети, Збудували ми ракети. Раз-два-три (2 р.) — Полетиш сьогодні ти! Ходить кіт вперед-назад, Він шукає мишенят, Мишки в нірочках мовчать Тільки хвостики стирчать. Ляльки дві і ведмежатко, Круглий м'ячик і зайчатко — Порахуй, будь-ласка, ти! Раз-два-три-чотири-п'ять — Будеш ти нас всіх шукать! Наша совонько сова, Позабула всі слова. На пеньочку сидить, Очима лупає, Ніжками тупає..., Туп-туп-туп! Поміж нами, малюками, Є один сміліш за всіх, Раз-два-три, Це, напевно, ти! Ходить котик по лавочці, Водить кицю за лапочки, Диб-диб-диб. |
ЗАГАДКИ
| У вогні я розмокаю, У воді я висихаю. (Віск) Без рук, без верстата Вміє добре ткати. А коли натче — Здобич не втече. (Павук) Я стою на ходу, А спинюся — впаду. (Велосипед) Без рук, а з ногами, Без ребер, а з боками, І спинка міцна є, А голови немає. (Стілець) | У нього завше уважні вуха: В одне говорять, А друге слуха. (Телефон) Без упину ходять пішки Дві сестрички тонконіжки, Менша більшу доганяє — Так щоночі і щодня є. (Годинникові стрілки) Червоний колір, а винний смак, Кам'яне серце, чому це так? (Вишня) Вдень з ногами, а вночі без ніг. (Чоботи) Хто завжди правду каже? (Дзеркало) |
Що можна бачити із заплющеними очима? (Сон)
Золотий пішов, а срібний прийшов. (Сонце і місяць)
| Що то за птах на вісьмох ногах? (Комар) Стоїть на дорозі усім заважає: Хто йде, той штовхне, А з дороги ніхто не прийме. (Двері) Наскакалось, назвивалось, І під припічком сховалось. (Віник) | Кругле, як м'яч, хвостик має, Та за нього не впіймаєш. (Клубок) Розколеш лід — візьмеш срібло, Розколеш срібло—візьмеш золото. (Яйце) Коло вуха завірюха, А у вусі ярмарок. (Бджоли і вулик) |
СКОРОМОВКИ
| У сестрички Люби Випадають зуби. І говорить Люба: — Я тепер бежжуба! З села в село. Мала з села Вола вела. В село віл Малу вів. | “Калина, — Каже Килинка; — Калинка — не малинка!” — Так, так, Килинко: гірка малинка. Сумно самому В ямі не спиться Вусатому сому — Сому вусатому Сумно самому. |
Додаток 3
Сценарій вечора
Поиск по сайту: