АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Інструктивно – методичні матеріали

Читайте также:
  1. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  2. V. Допоміжні матеріали.
  3. V. Допоміжні матеріали.
  4. V. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
  5. VII. 3. Матеріали методичного забезпечення заключного етапу.
  6. VII. Матеріали методичного забезпечення заняття .
  7. VІІ. Матеріали методичного забезпечення заняття
  8. VІІ.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття.
  9. VП. Матеріали методичного забезпечення
  10. Витрати на виробництво продукції згідно П(С)БО 16 та методичні рекомендації з формування собівартості продукції
  11. ВІДБИТКОВІ МАТЕРІАЛИ
  12. Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

Міфи починають виникати на зорі існування людського суспільства у всіх без винятку племен. Це час формування первісно родового суспільства, коли людина знала лише общинно-сімейні відносини. У прадавні часи, коли люди ще не володіли засобами виробництва, вони жили серед жорстокої й страшної для них природи, що повсякчасно загрожувала їхньому існуванню. Землетруси і виверження вулканів, блискавки і раптові повені, зливи і хуртовини, спека і холод забирали безліч людських життів. Людський розум, не маючи змоги осягнути суть і причини того чи іншого явища, починав його пояснювати втручанням якихось вищих, надприродних сил – демонів, богів. У процесі розвитку людського суспільства ці божества обростають обрядами, культовими дійствами з принесенням жертв. Водночас починають складатися і їхні біографії, до яких пізніші покоління додають дедалі нові й нові подробиці та факти, створюють варіанти тощо.

Грецький пантеон богів починається з вічної і безмежно-неозорої порожнини – Хаосу, у якому з’являються Гея (Земля) і Ерос (Любов). Це були три начала майбутніх поколінь «старших богів», що свідчили про бажання стародавніх греків ще тоді філософськи осмислити ці міфологічні образи, які символізували поняття простору (Хаос), матерії (Гея) та постійного руху (Ерос). У різних поколіннях вони породжують Урана (Небо), Селену (Місяць) та багатьох інших. З надр Землі з’являється Понт (Море).

Від Урана й Понта Гея народила велетнів, сторуких гекатонхейрів, однооких велетнів – кіклопів, титанів. Уран став правителем Всесвіту, але син-титан Крон (Кронос) за допомогою братів скидає його з трону й ув’язнює разом з велетнями у Тартар, страшну чорну безодню в пітьмі Аїда. Тепер уже Крон царює над усіма богами. У його час виникають страхітливі божества, народжені його дружиною Реєю, такі, як стоглавий Тіфон, потворні богині родової помсти Еринії, змієжінка Єхидна, пятдесятиглавий пес Кербер, вогнедишна Химера з головою лева, тулубом кози і хвостом дракона, смертоносна Горгона Медуза, Лернейська гідра, триглавий велет Геріон, підступний Сфінкс, птахоподібні гарпії з залізними пазурами і дзьобом та інші неймовірні чудовиська. Ці боги наганяли на людину лише страх, підкреслювали її беззахисність і безпорадність перед ними, пригнічували її свідомість, виховували в ній жалюгідну покірність.

Далі стародавні люди створюють антропоморфних людей, тобто людиноподібних, богів, які ні в чому не відрізняються від людини за винятком двох рис – безсмертя і врода. Їх називали олімпійськими богами,або «богами молодшого покоління». Багата фантазія греків оселила їх на вищій горі Греції – Олімпі, де за наказом Зевса кульгавий бог-коваль Гефест збудував розкішний кришталево-золотий палац, у якому мешкали численні олімпійці. То були щасливі боги. На Олімпі ніколи не було снігу чи дощу, спеки чи холоду, над ними завжди простягалося безхмарне небо. З вершини Олімпу вони з байдужістю дивилися на людський мурашник, їх ніби не турбували тривоги й страждання людей, скоєні декотрими з них злочини, соціальна несправедливість, війни і жорстокість.

Разом з тим існувало в грецькому пантеоні багато інших богів, але нижчих за рангом, таких як богиня юності Геба, богиня здоровя Гігіея, її батько, бог лікування Асклепій, богиня правосуддя Феміда, боги вітрів Евр, Нот, Ефір та Борей, богиня зірниці Есо, її дочка, богиня місяця Селена, богині поезії, наук і мистецтва Музи, володар лісів, покровитель пастухів бог Пан та інші.

Землю, річки й ліси населяли безліч дрібних божеств – німф, що втілювали сили і явища природи і, власне, були проміжними істотами між богами і людьми. Безсмертя оминуло їх, вічно юні, вони помирали у призначений долею час. Німфи мали назви залежно від місця свого перебування: нереїди (у морях), океаніди (в океанах), наяди (у річках, джерелах та озерах), ореади (у горах), дріади (у деревах) тощо.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)