Практичне заняття 5. Тема:Розрахунок освітлювальної установки точковим методом

Тема: Розрахунок освітлювальної установки точковим методом.

Мета: Навчитися розраховувати освітлювальні установки точковим методом.

Завдання: Визначити кількість вибраного типу світильників, виконати розрахунок освітлення приміщення точковим методом, зробити перевірку правильності розрахунку на підставі якої скласти висновки. Підготувати відповіді на контрольні запитання.

Вихідні дані варіанту ____.

1. Призначення приміщення ________________________________________.

2. Загальні розміри приміщення: довжина = ___ м, ширина = ___ м,
висота = ___ м.

Послідовність виконання.

1. Приймаємо систему _______________________ освітлення.

2. Приймаємо вид освітлення _______________________.

3. Вибираємо тип світильника _______________________, (Додаток 10) який комплектується лампами типу _______________________. (Додаток 3)

4. Визначаємо розрахункову висоту за формулою: (1)

або ;

де, – висота звисання світильника, м;

– висота робочої поверхні, м;

.

5. Приймаємо вид КСС _______________ світильника (Додаток 10) та відносну відстань між світильниками (методичні вказівки до роботи, таблиця 1)

= _____.

6. Визначаємо розрахункову відстань між світильниками: . (2)

Приймаємо ______________ м.

7. Відстань від крайніх світильників до стін:

; (3)

м.

8. Кількість рядів світильників: ; (4) (5)

+ 1 =____ рядів.

Приймаємо ____ рядів.

9. Кількість світильників у ряду: ; (5)

+ 1 = ____ штук.

Приймаємо ____ штук.

10. Кількість світильників: ; (6)

_________ = ____ штук.

11. На плані приміщення розміщуємо світильники, вказуючи відстані між рядами світильників і світильниками в ряду, а також довжину і ширину приміщення, і показуємо контрольну точку Д.

Рис. 3. Схема розміщення світильників.

12. Освітленість в точці Д від кожного ближнього світильника визначаємо за формулою: ; (7)

де, – горизонтальна освітленість у точці Д від одного світильника, лк;

– сила світла від світильника в напрямку до контрольної точки Д, кд;

– кут між віссю симетрії світильника та напрямом до контрольної точки, град;

– коефіцієнт запасу;

– розрахункова висота, м.

13. Визначаємо відстань від горизонтальної проекції світильників на робочу поверхню до точки Д. (Див. рис. 1, методичні вказівки)

; (8)

де, – відстань між рядами світильників, м;

– відстань між світильниками в ряду, м;

14. Тангенс кута падіння світлового потоку від світильника в контрольній точці Д: ; (9)

_____________.

15. За знайденим значенням тангенса визначаємо величину кута та .

16. Визначаємо силу світла за формулою: ; (10)

де, – сила світильника з умовною лампою 1000 лм. (Додаток 14)

17. Приймаємо нормовану освітленість лк (Додаток 7) та коефіцієнт запасу = _____ (Додаток 8).

18. В контрольній точці Д освітленість створюється чотирма ближніми до неї світильниками. Тому сумарну освітленість визначаємо за формулою:

. (11)

19. Відхилення фактичної освітленості від нормованої:

; (12)

= ____ %.

Допустиме відхилення ____ % знаходиться в межах нормованої освітленості.

20. Питома потужність: ;

= .

21. Нормована освітленість у _________________ буде забезпечена світильниками типу ________________ з лампами типу __________________.

22. Висновки: _____________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Контрольні запитання.

1. Чому цей метод називається точковим?

2. Який метод розрахунку освітлення точковий чи коефіцієнта використання світлового потоку є точнішим?

3. Суть точкового методу.

4. Коли застосовується цей метод?

5. Дайте визначення величини сили світла.

Поиск по сайту: