|
|||||||
|
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Вибір шин і ошиновки
Шини і ошиновку вибирають за умовою
де перерізу, а;
Переріз відхідних ліній вибирають за економічною густиною струму:
де Шини круглого перерізу (як правило, багатожильні проводи), напругою 35кВ і вище перевіряють з умовами коронування:
де Е – перенапруженість поля на поверхні провідника;
де U – лінійна напруга лінії, кВ; r – радіус проводу, см; Dср – середньогеометрична відстань між фазами, см; Ео – початкова коронна напруженість провідника;
де m – коефіцієнт негладкості, для скручених проводів m=0,82.
Приклад 1. Вибрати і перевірити ошиновку підстанції з боку лінії 35кВ, якщо максимальний робочий струм в лінії 82а. 1)Збірні шини 35кВ виконуємо тим самим проводом, що і лінію. Переріз проводів визначаємо за економічною густиною струму:
Беремо провід АС-70 з допустимим струмом з умов нагрівання:
2) Напруженість поля на поверхні проводу
де Dср = 300 см, r = 0,57 см
3)Початкова коронна напруженість провідника
4) Перевіряємо умови коронування:
Шини прямокутного та круглого перерізу перевіряють на термічну та динамічну стійкість при трифазному короткому замиканні. На термічну стійкість шини перевіряють за умовою
де
короткого замикання до максимальної короткочасної допустимої температури, мм2;
де tф – фіктивний час струму короткого замикання. Для сільських підстанцій і ліній фіктивний час дорівнює часу дії струму короткого замикання:
де
С – коефіцієнт пов‘язаний з величиною максимальної температури нагрівання, який беруть: для мідних шин і кабелів – 165; для алюмінієвих шин і кабелів – 90; для стальних шин – 70; На механічну міцність шини перевіряють за умовою
де для міді – 1400 кг/см2; для алюмінію – 700 кг/см2; для сталі – 1600 кг/см2;
Розрахункову величину напруги в шині від взаємодії фазних шин визначають за формулою
де w – момент опору перерізу шин відносно головної осі інерції, перпендикулярної до площини розміщення шин (він залежить від перерізу, форми та розміщення шин). Для прямокутних шин
для круглих шин
F – механічна сила взаємодії між провідниками:
де l – відстань між точками закріплення шин і ізоляторів, см; а – відстань між осями суміжних фаз, см; іу - ударний струм короткого замикання, ка.
Вибір кабелів
Кабелі вибирають залежно від місця укладання (в каналах або в землі) та за умовами
де даних умов зовнішнього середовища;
Вибраний кабель перевіряють тільки на термічну стійкість за умовою
де
Приклад 2. Вибрати кабель для живлення високовольтного двигуна напругою 6 кв, потужністю 200 кВт при ŋ=0,8, cosφ=0,8. Струм короткого замикання на шинах 6 кв становить 1,5 ка. Видержка часу захисту tк.з=2 сек Розв‘язування. 1) Визначаємо номінальний струм двигуна:
2) Вибираємо кабель АСБ 3х25 напругою 6кв:
3)Перевіряємо кабель на термічну стійкість:
Вибір ізоляторів
Опорні ізолятори за умовою
і перевіряють на механічну стійкість за формулою
де Fруйн – руйнівне зусилля на ізолятор гарантоване заводом-вигоовлювачем, кг; F – сила, що діє на опорний ізолятор від взаємодії фазних шин. Її визначають за формулою
де 0,6 – коефіцієнт запасу міцності. Прохідні ізолятори вибирають за умовами:
Ізолятори сприймають тільки половину зусилля, що приходиться на довжину всього прольоту, тому
Приклад 3. Вибрати опорний ізолятор для закріплення шин 10 кв в комплектному розподільчому пристрої. Ударний струм короткого замикання і у=5 ка. Ізолятор закріплений на відстані l = 100 см і а=25 см
Розв‘язування. 1) Вибираємо ізолятори опорні, малогабаритні, типу ОМА напругою 10 кв з руйнівним навантаженням 750 кг. 2) Визначаємо силу, що діє на опорний ізолятор:
Поиск по сайту: |
||||||
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.413 сек.) |