Заняття № 2 (семінарське)

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ та практичних ЗАНЯТЬ

(плани семінарських та практичних занять)

Заняття № 1 (семінарське).

Тема: «Структура судово-медичної служби України. Регламент роботи судово-медичного експерта. Судово-медична документація».

План.

1. Предмет, методи та задачі судової медицини.

2. Значення судової медицини у судово-слідчій діяльності правоохоронних органів. Структура судово-медичної службі України.

3. Регламент роботи судово-медичних експертів, та їх обов’зки, права, відповідальність та відведення.

4. Приводи призначення судово-медичної експертизи, або направлення на дослідження.

5. Об’єкти судово-медичної експертизи. Види судово-медичної експертизи. Участь судово-медичного експерта у слідчих діях, та судовому засіданні.

6. Види судово-медичної документації.

Основні поняття: судова медицина, організація судово-медичної експертизи, судово-медичний експерт, постанова про призначення судово-медичної експертизи, види і об’єкти експертизи, висновок (акт) судово-медичного експерта.

Теми рефератів та доповідей:

1. Етапи розвитку судово-медичної служби на Україні і ближньому зарубіжжі.

2. Історія виникнення і розвитку судової медицини в Західній Европе і Азії.

3. Історія розвитку судової медицини в Англії, Австралії і Америці.

Література:

1. М.Г. Щербаковский. Судебные экспертизы. – Харьков, 2005.

2. Тагаев Н.Н. Судебная медицина для юридических Вузов. – Харьков, 2001 г.

3. Лісовий М.А., Голубович. Судова медицина. – Київ, 2003.

4. С.И. Гирько, Г.С. Николаева, В.Н. Николаев, С.В. Николаев, Е.В. Верхолина. Судебная медицина в схемах (общая и особенная части). – Москва, 2006.

5. Авдеев М.И. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1960.

6. Акопов В.И. Судебная медицина (лекции для студ. юридич. и медицинских вузов).- Ростов-на-Дону, 1997.

7. Громов А.П. Курс лекций по судебной медицине.- М.:Медицина, 1970.

8. Завальнюк А.Х. Судова медицина (курс лекцій). – Укрмедкнига. – Тернопіль, 2000.

9. Концевич И.А. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине.- Киев: Вища школа, 1988.

10. Крюков В.Н. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1990.

11. Локтев В.Е. Права, обязанности и задачи специалиста в области судебной медицины на месте происшествия (учебное пособие).- М.: Медицина, 1972.

12. Матышев А.А., Деньковский А.Р. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1985.

13. Руководство по судебной медицине (под ред. В.В.Томилина, Г.А.Пашиняна). - М.: Медицина, 2001.

14. Смольянинов В.Н. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1982.

15. Судебная медицина (под ред. Матышева А.А.). – М.: Медицина, 1998.

16. Томилин В.В. Судебная медицина (для вузов по спец. «Правоведение»),- М.: Медицина, 1987.

17. Лекція.

Контрольні питання:

1. Предмет, методи та задачі судової медицини.

2. Значення судової медицини у судово-слідчій діяльності правоохоронних органів.

3. Судово-медична експертиза, її визначення та підстави призначення.

4. Закони України, які регламентують зміст та порядок призначення судово-медичної експертизи.

5. Приводи призначення судово-медичної експертизи.

6. Обов’зки, права, відповідальність та відведення судово-медичного експерта.

7. Об’єкти судово-медичної експертизи.

8. Види судово-медичної експертизи.

9. Участь судово-медичного експерта у слідчих діях.

10. Участь судово-медичного експерта у судовому засіданні.

11. Організація судово-медичної експертизи.

12. Судово-медична документація.

Самостійна робота:

Вивчення теми слід розпочати з визначення судової медицини як науки (предмет, методи та задачі). Потім з’ясовують зв’язок судової медицини з іншими науками, значення судової медицини у судово-слідчій діяльності правоохоронних органів (огляд трупа на місті пригоди, орієнтовне визначення давності настання смерті, кваліфікована постановка питань перед експертом та аналіз судово-медичних висновків).

Далі переходять до визначення судово-медичної експертизи. Детально розглядають підстави призначення судово-медичної експертизи (постанова слідчого та суда) та документи, які регламентують зміст та порядок призначення судово-медичної експертизи (Конституція України, Кримінальний та Кримінально-процесуальний, Цивільний та Цивільно-процесуальний кодекси).

Особливу увагу звертають на приводи призначення судово-медичної експертизи. Вивчають обов’язкові (встановлення причин смерті, характер та ступінь тілесних пошкоджень, визначення психічного та фізичного стану, віку та ін.) та необов’язкові (при розірванні браку, аліментних ісках та ін.) приводи призначення судово-медичної експертизи.

Потім визначають обов’язки, права, відповідальність та відведення судово-медичного експерта. Також розглядають об’єкти (трупи, живі люди, речові докази, матеріали кримінальних і цивільних справ) та види судово-медичної експертизи (первинна, вторинна, додаткова, повторна, комісійна та комплексна). Далі розглядають участь судово-медичного експерта у слідчих діях (освідчення підозрюваного, участь у обшуках та виявленні речових доказів біологічного походження) та судовому засіданні (можливість ставити питання підсудному, свідкам та ін.).

При ознайомленні з судово-медичною документацією розглядають структуру «Висновок (Акт) судово-медичного експерта» (введення, описова та заключна частини) та порядок його оформлення.

На закінчення розглядають організацію судово-медичної служби в Україні, структурні підрозділи Бюро судово-медичної експертизи (відділи судово-медичної експертизи трупів та живих осіб, судово-медична лабораторія з судово-біологічним, судово-хімічним та іншими відділеннями)

Заняття № 2 (семінарське).

Тема: „СУДОВО-МЕДИЧНА ТАНАТОЛОГІЯ. Ранні, та піздні трупні явища”.

План:

1. Поняття про танатологію.

2. Значення вчення про смерть для судово-медичної експертизи.

3. Діагностика клінічної та біологічної смерті, імовірні і абсолютні ознаки смерті.

4. Ранні трупні ознаки. Охолодження тіла. Трупне висихання. Трупне заклякання, механізм розвитку і засоби виявлення. Трупні плями, стадії і термін їх розвитку, методи дослідження.

5. Пізні трупні ознаки. Процес гниття трупу. Природна консервація трупів: муміфікація та торфяне дублення. Жировіск.

6. Поняття про раптову смерть. Особливості дослідження трупів раптово померлих осіб.

Основні поняття: види та типи смерті, етапи вмирання, ознаки смерті, трупне охолодження, трупне висихання, трупні плями, гіпостаз, стаз, імбібіція, трупне заклякання, аутоліз, гниття, муміфікація, жировіск, торфяне дублення, трупна фауна.

Теми рефератів та доповідей:

1. Аспекти судово-медичної танатології.

2. Судово-медичне і юридичне значення смерті людини.

3. Автоназія в судово-медичному і юридичному значенні.

4. Судово-медичне значення трупного аутолізу.

5. Давність настання смерті і її значення для правоохоронних органів.

6. Значення та доказовість різних методів встановлення часу настання смерті.

Література:

1. Тагаев Н.Н. Судебная медицина для юридических Вузов. – Харьков, 2001 г.

2. Лісовий М.А., Голубович. Судова медицина. – Київ, 2003.

3. С.И. Гирько, Г.С. Николаева, В.Н. Николаев, С.В. Николаев, Е.В. Верхолина. Судебная медицина в схемах (общая и особенная части). – Москва, 2006.

4. Авдеев М.И. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1960.

5. Акопов В.И. Судебно-медицинская экспертиза повреждений тупыми предметами.-М.: Медицина, 1978.

6. Громов А.П. Курс лекций по судебной медицине.- М.: Медицина, 1970.

7. Завальнюк А.Х. Судова медицина (курс лекцій). – Укрмедкнига. – Тернопіль, 2000.

8. Концевич И.А. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине.- Киев: Вища школа, 1988.

9. Крюков В.Н. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1990.

10. Матышев А.А., Деньковский А.Р. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1985.

11. Муханов А.И. Атлас - руководство по судебной медицине (учебн. пособ.). – К.: Вища школа, 1988.

12. Руководство по судебной медицине (под ред. В.В.Томилина, Г.А. Пашиняна).- М.: Медицина, 2001.

13. Смольянинов В.Н. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1982.

14. Судебная медицина (под ред. Матышева А.А.). – М.: Медицина, 1998.

15. Томилин В.В. Судебная медицина (для вузов по спец. «Правоведение»).- М.: Медицина, 1987.

16. Травматология и ортопедия (под ред. Х.А. Мусалатова, Г.С. Юмашев).-М.: Медицина, 1995.

17. Лекція.

Контрольні питання:

1. Поняття про танатологію. Значення вчення про смерть для судово-медичної експертизи.

2. Діагностика кліничної та біологічної смерті, імовірні і абсолютні ознаки смерті.

3. Ранні трупні ознаки. Охолодження тіла.

4. Трупне висихання.

5. Трупне заклякання, механізм розвитку і засоби виявлення.

6. Трупні плями, стадії і термін їх розвитку, методи дослідження.

7. Пізні трупні ознаки. Процес гниття трупу.

8. Природна консервація трупів: муміфікація та торфяне дублення.

9. Жировіск.

10. Поняття про раптову смерть. Особливості дослідження трупів раптово померлих осіб.

Самостійна робота:

Приступаючи до вивчення теми заняття, необхідно з’ясувати основні відомості про танатологию, термінальний стан (передагональна фаза, термінальна пауза, агонія) і його судово-медичне значення, ознаки клінічної і біологічної смерті (відсутність дихання, пульсу, серцебиття, рефлексів, у тому числі, з боку рогівки і зіниці ока), зміни, які наступають в органах та тканинах організму після смерті, переживання тканин, методи його визначення.

Далі вивчають судово-медичну класифікацію смерті. При цьому звертають увагу на дві категорії смерті: насильницьку і ненасильницьку, а також вивчають вид та рід насильницької смерті. Розглядають причини насильницької смерті (порушення цілісності та функцій життєво важливих органів, гостре кисневе голодання, шок і т.д.).

Потім послідовно розглядають ранні вірогідні ознаки смерті: охолодження тіла, трупне висихання, трупні плями (стадії і термін їх розвитку, методи дослідження), трупне заклякання (механізм розвитку і засоби виявлення), аутоліз. При цьому уточнюють які умови сприяють чи затримують розвиток окремих трупних явищ та звертають увагу на медико-криміналістичне значення ранніх трупних явищ.

Далі вивчають пізні трупні процеси (руйнівні та консервуючи). На початку розглядають процес гниття трупу, з’ясовують ознаки початку гниття, зовнішні та внутрішні фактори, які сприяють або затримують гниття, послідовність розвитку гниття трупа. Потім переходять до вивчення консервуючих трупних явищ: муміфікації, жировоску, торфяного дублення. Необхідно визначити в яких умовах та в який термін відбувається природня консервація, що вони собою являють та яке їх судово-медичне значення. На закінчення заняття з’ясовують методику визначення давності настання смерті (час з’явлення трупних ознак, термін їх зберігання і т.д.). Крім того, визначають поняття про раптову смерть, фактори ризику, які зумовлюють її (фізична і психічна перенапруга, алкогольна інтоксикація і т.д.), а також розглядають особливості дослідження трупів раптово померлих осіб (детальний огляд трупа на місці його виявлення, ознайомлення з медичною документацією померлої людини з метою дослідження її прижиттєвих захворювань).

Поиск по сайту: