Заняття № 7 (практичне)

План:

1. Процесуальні основи судово-медичної експертизи речових доказів, їх значення в розкритті злочину. Питання, які вирішують при експертизі речових доказів. Порядок та методика судово-медичного дослідження речових доказів.

2. Судово-медична експертиза крові. Судово-медична експертиза волосся. Судово-медична експертиза сім’яних плям. Судово-медична експертиза потожирових плям.

3. Судово-медична експертиза слини. Судово-медична експертиза молозива, менструальної рідини та інших біологічних виділень.

4. Зміст та аналіз висновків судово-медичної експертизи речових доказів. Судово-медична експертиза за матеріалами справи.

5. Процесуальні і організаційні основи огляду трупа. Документи, які регламентують проведення огляду трупа на мічці пригоди (виявлення). Функції судово-медичного експерта при огляді трупа на місці пригоди.

6. Основні етапи зовнішнього огляду трупа. Методика огляду трупа, її фази. Питання, на які експерт може дати відповідь після огляду трупа.

Основні поняття: речовий доказ, об’єкти біологічного походження, видова та групова приналежність, регіональне походження, ексгумація, скелетований труп, неопізнана особа, ідентифікація, труп новонародженої дитини.

Теми рефератів та доповідей:

1. Первинні слідчі дії при огляді трупа на місці його виявлення.

2. Судово-медична експертиза «німих свідків злочинів».

3. Судово-медична криміналістична експертиза елементарних слідів крові.

4. Судово-медична криміналістична експертиза складних слідів крові.

5. Судово-медична криміналістична експертиза змішаних слідів крові.

6. Судово-медична імунологічна експертиза слідів крові.

7. Судово-медична експертиза слідів сперми.

8. Судово-медична експертиза слини.

9. Судово-медична експертиза волосся.

10. Судово-медична експертиза потожіровіх накладень.

11. Судово-медична криміналістична експертиза кісткових залишків.

12. Фотосуміщення, як метод судово-медичної ідентифікації людини.

13. Зуби, як об'єкт судово-медичного дослідження.

14. ДНК дослідження, як найдостовірніший метод дослідження речових доказів біологічного походження.

Література:

1. В.В. Щербаков, В.А. Ракитин, И.И. Корниенко. Проблемы идентификации личности. - Ростов-на-Дону, 2002.

2. Тагаев Н.Н. Судебная медицина для юридических Вузов. – Харьков, 2001 г.

3. Лісовий М.А., Голубович. Судова медицина. – Київ, 2003.

4. С.И. Гирько, Г.С. Николаева, В.Н. Николаев, С.В. Николаев, Е.В. Верхолина. Судебная медицина в схемах (общая и особенная части). – Москва, 2006.

5. В.И. Пашкова, Б.Д. Резников. Судебно-медицинское отождествление личности по костным останкам, Саратов, 1978.

6. Авдеев М.И. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1960.

7. Акопов В.И. Судебная медицина (лекции для студ. юридич. и медицинских вузов).- Ростов-на-Дону, 1997.

8. Белова А.В. Руководство к практическим занятиям по токсикологической химии.- М.: Медицина, 1976.

9. Громов А.П. Курс лекций по судебной медицине.- М.: Медицина, 1970.

10. Завальнюк А.Х. Судова медицина (курс лекцій). – Укрмедкнига. – Тернопіль, 2000.

11. Концевич И.А. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине.- Киев: Вища школа, 1988.

12. Крюков В.Н. Судебная медицина. - М.: Медицина, 1990.

13. Локтев В.Е. Права, обязанности и задачи специалиста в области судебной медицины на месте происшествия (учебное пособие). - М.: Медицина, 1972.

14. Матышев А.А., Деньковский А.Р. Судебная медицина. - М.: Медицина, 1985.

15. Муханов А.И. Атлас - руководство по судебной медицине (учебн. пособ.). – К.: Вища школа, 1988.

16. Руководство по судебной медицине (под ред. В.В.Томилина, Г.А.Пашиняна).- М.: Медицина, 2001.

17. Смольянинов В.Н. Судебная медицина.- М.: Медицина, 1982.

18. Судебная медицина (под ред. Матышева А.А.). – М.: Медицина, 1998.

19. Томилин В.В. Судебная медицина (для вузов по спец. «Правоведение»).- М.: Медицина, 1987.

20. Лекція.

Контрольні питання:

1. Процесуальні основи судово-медичної експертизи речових доказів, їх значення в розкритті злочину.

2. Питання, які вирішують при експертизі речових доказів.

3. Порядок та методика судово-медичного дослідження речових доказів.

4. Судово-медична експертиза крові.

5. Судово-медична експертиза волосся.

6. Судово-медична експертиза сім’яних плям.

7. Судово-медична експертиза потожирових плям.

8. Судово-медична експертиза слини.

9. Судово-медична експертиза молозива, менструальної рідини та інших біологічних виділень.

10. Зміст та аналіз висновків судово-медичної експертизи речових доказів.

11. Судово-медична експертиза за матеріалами справи.

12. Процесуальні і організаційні основи зовнішнього огляду трупа на місці виявлення.

13. Особливості огляду трупа на місці пригоди при вогнепальних пораненнях.

14. Особливості огляду трупа на місці пригоди при пошкодженнях тупими та гострими предметами.

15. Особливості огляду трупа на місці пригоди при транспортних травмах.

16. Особливості огляду трупа на місці пригоди при підозрі на отруєння.

17. Особливості огляду трупа на місці пригоди при дії деяких фізичних факторів, а також при небезпечних інфекційних та вірусних хворобах.

18. Особливості огляду трупів невідомих осіб, розчленованих, скелетованих та ексгумованих трупів.

19. Судово-медична експертиза трупів новонароджених.

Самостійна робота:

Приступаючи до вивчення теми заняття, необхідно вивчити процесуальні основи судово-медичної експертизи речових доказів. Напочатку визначають поняття «речові докази» та з’ясовують які з них відносятся до речових доказів біологічного походження.

Потім вивчають порядок і методику дослідження речових доказів, а також перелік документів, що надсилають на судово-медичну експертизу (супровідне відношення, постанова про призначення експертизи, перелік, спрямованих на дослідження предметів, перелік питань, які потребують відповіді судово-медичного експерта).

Починають з розгляду судово-медичного дослідження крові: вивчають значення слідів крові як речових доказів; методи взяття крові; класифікацію кров’яних слідів за формою і механізмом утворення; сучасні методи встановлення наявності крові (попередні і доказові); визначають видову, групову і статеву належність крові; сучасні відомості про систему крові; дослідження крові для вирішення питання спірного батьківства, походження крові від немовляти, вагітної жінки тощо.

Далі послідовно розглядають судово-медичну експертизу волосся, сім’яних та потожирових плям, менструальної рідини, молозива, слини та інших біологічних виділень.

Також вивчають медико-криміналістичні методи дослідження речових доказів біологічного походження (цитологічний, рентгенологічний, ультрафіолетове та інфракрасне випромінювання, люмінісцентний та спектральний аналіз і т.д.).

Крім того, з’ясовують питання, які вирішує судово-медичний експерт при експертизі речових доказів біологічного походження.

На закінчення розглядають процесуальні та організаційні основи проведення судово-медичної експертизи за матеріалами справи. Вивчають приводи призначення такої експертизи (у випадках, коли неможливо обстежити живу особу) та перелік медичних документів, які підлягають експертному дослідженню (протокол огляду трупа, судово-медичний висновок розтину трупа, акт судово-медичного дослідження живої особи, висновок дослідження речових доказів біологічного походження, історія хвороби, амбулаторна карта).

У другу частину заняття необхідно повторити правові положення та організацію огляду трупа на місці пригоди (виявлення).

Далі розглядають особливості огляду місця пригоди та трупа при окремих видах смерті. При вогнепальних пораненнях важливе значення належить виявленню зброї, а також куль, пробоїн на предметах, місць їхнього розташування. Досліджують локалізацію, характер, форму та краї вогнепальної рани, кількість поранень. З’ясовують додаткові фактори пострілу.

При підозрі на отруєння звертають увагу на велику кількість лікарських препаратів, отруйних речовин, залишки харчових продуктів (гриби, консерви), наявність блювотних мас. При огляді трупа звертають увагу на колір шкіри (наприклад, присутність рожевих плям при отруєнні чадним газом і т.д.).

При асфіксії детально описують місце, де знаходиться труп, а також фіксують предмети, які пов’язані з пригодою, кров, біологічні виділення, сліди перенесення, волочіння трупа. При зовнішньому огляді трупа зосереджують увагу на його положення відносно навколишніх предметів, позу трупа, досліджують петлю, одяг. Особливу увагу звертають на розташування трупних плям.

При утопленні з’ясовують у якій рідині воно відбулося, на якій глибині, при повному зануренні або частковому, плаває труп чи ні. При огляді одежі звертають увагу на наявність на ній каміння, піску, цеглин, що сприяють щвидкому зануренню. При огляді тіла відзначають наявність дрібнопухирчастої піни навколо рота, блідість шкіри ("гусяча шкіра"), рожевих трупних плям, процесу мацерації, «рукавичок та шкарпеток смерті».

Ушкодження тупими та гострими предметами обумовлює їх пошук, виявлення на цих предметах слідів крові, волосся, відбитків пальців. Крім того, детально досліджують наявну кровотечу (розташування плям крові на предметах, одязі, тілі).

При ушкодженні автомобільним транспортом досліджують деформації й пошкодження корпусу автомашини (ум’ятини, подряпини) на предмет виявлення на них слідів крові та інших речових доказів біологічного походження. У протоколі фіксують місце розташування трупа, сліди на одежі від протекторів колес (уточнюють чим він утворений – снігом, брудом, піском і т.д.). Оглядають взуття потерпілого з метою наявності на них тертя об дорожнє покриття. При огляді трупа виявляють присутність специфічних (відбитки частин автомашини) і характерних («бампер-перелом», хлистоподібний перелом та ін.) ознак автомобільної травми. При ушкодженні залізничним транспортом установлюють розташування трупа стосовно рейок, з’ясовують наявність специфічних (відбитки на тілі частин залізничного транспорту, сліди мазуту на одязі і тілі) та характерних (розчленування тіла, смуги осаднення і ін.) ознак травми.

Крім того, вивчають особливості зовнішнього огляду трупа при дії деяких фізичних факторів (високої та низької температури, баротравми, іонізуючого випромінювання та ін.), а також при небезпечних інфекційних та вірусних хворобах.

Назавершення вивчають особливості дослідження (ідентифікації) невідомих осіб (антропометрія, словесний портрет, особливі прикмети, дактилоскопія, фотосуміщення), розчленованих, скелетованих та ексгумованих трупів, а також трупів новонароджених (установлення новонародженості, доношеності, зрілості і тривалості внутрішньоутробного життя та ін.).

Поиск по сайту: