 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Витрати виробництва в довгостроковому періоді. Довгостроковий період за часом достатній для того, щоб:
Довгостроковий період за часом достатній для того, щоб:
по-перше, фірма могла змінити свої виробничі потужності, тобто збільшити їх, чи зменшити;
по-друге, нові фірми можуть увійти в дану галузь, а вже існуючі – її покинути.
Розгляд таких пристосувальних змін спирається на поняття середніх валових (сукупних) витрат (АТС), не роблячи при цьому в середині їх відмінностей між постійними і змінними витратами. В цьому плані всі ресурси, а відповідно і всі витрати в довгостроковому періоді є змінними.
Припустимо, що підприємство у будь-якій галузі спочатку має мінімальні виробничі потужності, а потім завдяки успішній економічній діяльності все більше і більше розширюється.
Що буде відбуватися з середніми валовими (сукупними) витратами (АТС) в процесі такого розвитку підприємства?
Напевно спочатку якийсь час розширення виробничих потужностей буде супроводжуватися зниженням АТС. Однак введення в експлуатацію все більше і більше потужностей призведе в кінцевому результаті до зростання середніх валових (сукупних) витрат (АТС).
Цю закономірність можна проілюструвати на прикладі п’яти різних за розмірами підприємствах.
  |
Кожна крива короткострокових АТС характеризує підприємство певного розміру і в точці їх min найбільш оптимальний обсяг виробництва. Крива ATC1 показує динаміку середніх валових (сукупних) витрат для самого малого із п’яти підприємств, а крива ATC5 – для самого великого. Розмір третього підприємства буде самим оптимальним для даної галузі, так як на ньому забезпечуються найменші середні валові (сукупні) витрати.
Q1, Q2, Q3, Q4 – це ті обсяги виробництва, при яких фірмі слід змінити розмір підприємства, щоб забезпечити собі можливо більш низькі витрати виробництва на одиницю продукції.
З графіку видно, що крива довгострокових АТС для окремої фірми складається із частки кривих короткострокових АТС стосовно до різних розмірів підприємств, які можуть бути побудовані.
В реальній дійсності можливості вибору підприємством розмірів виробництва набагато ширші. Фактично вони не обмежені, тому крива довгострокових АТС має плавну дугоподібну форму. Її ще називають кривою вибору фірми.
Таким чином, в довгостроковому періоді розширення виробничих потужностей спочатку якийсь час буде супроводжуватися зниженням АТС. Але введення в експлуатацію все більше і більше виробничих потужностей може призвести в кінцевому результаті до зростання середніх валових витрат (АТС). Ця закономірність може бути проілюстрована кривою довгострокових середніх валових витрат (LATC), яка має плавну дугоподібну форму.
Крива довгострокових середніх валових витрат (LATC) показує найменші витрати виробництва на одиницю продукції, за яких може бути забезпечений будь-який обсяг виробництва за умови, що фірма мала у своєму розпорядженні достатньо часу для проведення всіх необхідних змін в розмірах підприємств.
Дугоподібну форму LATC не можна пояснити дією закону спадної віддачі, тому що в довгостроковому періоді допускаються зміни в обсягах застосування всіх економічних ресурсів. Дугоподібну форму кривої пояснюють за допомогою так званих позитивного і негативного ефектів зростання масштабів виробництва, або просто ефектом масштабу.
  |
Для цього криву LATC умовно поділяють на 3 відрізки.
Перший відрізок являє собою спадну частину кривої LATC і відображає позитивний ефект масштабу (або ефект масового виробництва). Він характеризує економію, обумовлену зростанням масштабів виробництва, тобто відбувається скорочення LATC у разі збільшення обсягів випуску продукції. В його межах збільшення кількості залучених у виробництво ресурсів, наприклад на 10% призводить до збільшення обсягу виробництва на 20%.
Фактори, що сприяють появі позитивного ефекту масштабу:
1) більш глибокий розподіл праці і більш вузька спеціалізація робітників і управляючого персоналу;
2) можливість використання більш продуктивних, а тому більш дорогих устаткування і технологій;
3) більш повна утилізація відходів основного виробництва шляхом випуску побічної продукції;
4) переваги у фінансуванні і кредитуванні.
Другий відрізок являє собою горизонтальну частину кривої LATC і відображає постійну віддачу від зростання масштабів виробництва. Він характеризує ситуацію коли LATC залишаються незмінними. Наприклад, збільшення застосування ресурсів на 10% призводить до збільшення обсягу виробництва також на 10%.
Третій відрізок являє собою висхідну частину кривої LATC і відображає негативний ефект масштабу. Він характеризує збільшення LATC у разі збільшення обсягів виробництва, а відповідно і розмірів підприємства. Наприклад, збільшення застосування ресурсів на 10% забезпечує зростання обсягу виробництва тільки на 5%.
Фактори, що викликають появу негативного ефекту масштабу:
1) зростання труднощів в управлінні великомасштабним виробництвом;
2) поява бюрократичної тяганини;
3) втрата гнучкості великомасштабного виробництва.
Поиск по сайту: