|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
і структура галузі
Позитивний і негативний ефекти масштабу мають не тільки теоретичне значення. Вони відіграють значну роль в реальній ринковій економіці. Фірми, які досягають успіху у справі розширення масштабів своєї діяльності і які зуміли скористатися позитивним ефектом масового виробництва ефективно функціонують і виживають в умовах кризи суспільного виробництва. І навпаки, ті фірми, яким не вдалося досягти масштабів виробництва, які би забезпечували низькі середні витрати опиняються на межі розорення і в кінцевому результаті їх чекає банкрутство. На основі вивчення позитивного і негативного ефектів масштабу виробництва була сформульована концепція мінімального ефективного розміру, яка допомагає встановити оптимальні розміри підприємств в різних галузях, і відповідно визначити структуру кожної галузі. Для цього використовується концепція мінімального ефективного розміру підприємства (МЕРП), згідно до якої оптимальний розмір підприємства визначається найменшим обсягом виробництва, за якого фірма може мінімізувати свої довгострокові середні витрати. Сутність концепції МЕРП для різних галузей можна проілюструвати на різних випадках ефекту масштабу. 1) Коли позитивний ефект масштабу незначний і швидко себе вичерпує мінімально ефективний розмір підприємства відповідає невеликим обсягам виробництва. В таких галузях існує велика кількість відносно дрібних виробників, тоді як великі фірми тут не будуть ефективними. Це типова галузь вільної конкуренції. Сюди можна віднести хлібопекарську, швейну, взуттєву та інші галузі легкої промисловості, а також роздрібну торгівлю і деякі види сільськогосподарських підприємств (наприклад, фермерські господарства). 2) В деяких галузях відрізок з постійною віддачею (ефектом) може бути достатньо довготривалим (в межах Q1 – Q2). Це говорить про те, що в таких галузях можуть одночасно співіснувати і бути однаково ефективними як малі фірми, так і відносно великі за розмірами підприємства (див. рис. 6). Такими є галузі, пов’язані із забезпеченням транспортних послуг, виробництвом меблів та ін. На графіку довгострокових АТС – це обсяг виробництва Q1, на якому закінчується дія позитивного ефекту масштабу і починається відрізок з постійною віддачею ресурсів. Цей обсяг виробництва (Q1) забезпечує виробнику min LATС. 3) Коли позитивний ефект масштабу є відносно довготривалим, а негативний є достатньо віддаленим. В такій ситуації мінімальних витрат підприємство може досягти тільки за дуже великих обсягів виробництва (див. рис. 7). Це означає, що достатня ефективність виробництва буде досягнута лише незначною кількістю великих підприємств (важка промисловість, металургійна, автомобілебудівельна промисловість та ін.) Маленькі фірми в таких галузях не зможуть забезпечити низьких витрат і тому будуть неконкурентноспроможними. В даних галузях виробництво може навіть бути зосереджено в одній великій фірмі. Така крайня ситуація отримала назву природна монополія. Природна монополія – це така ринкова ситуація, за якої мінімізація витрат виробництва на одиницю продукції досягається при наявності тільки однієї єдиної фірми, що виробляє даний продукт чи послугу. Таким чином, форма кривої LATC має визначальне значення для аналізу структури і рівня конкурентності даної галузі. Але в реальній економіці на цей процес можуть впливати також інші фактори позавиробничого характеру: 1 – економія на утриманні апарату управління; 2 – економія у сфері реклами; мобілізації грошового капіталу і збуту продукції; 3 – географічні межі ринку; 4 – державна політика, та багато інших факторів. Тому на практиці розміри підприємств часто перевищують теоретично обґрунтовані. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |