Доцільність використання іншомовних слів у діловому мовленні

Слід бути обережними й уважними під час використання у діловому мовленні іншомовних слів. Якщо іншомовні слова можна замінити відповідними українськими, то їх вживання недоречне. Якщо ж іншомовні слова ввійшли до активного словника міжнаціонального спілкування, тоді їх можна використовувати в окремій ділових паперах, що стосуються питань угоди чи міжнародних проблем. Це лексика з фінансової сфери обслуговування: банк, фінанси, бюджет, факсиміле, авізо, кредит, дебет; поштово-телеграфного зв'язку: телеграф, телефон, бандероль, телеграма, бланк, шифр, номер, серія тощо.

Аби правильно вживати іншомовні слова, варто дотримуватися таких рекомендацій:

а) не ставити у текст іншомовні слова, коли є відповідники в українській мові;

б) вживання іншомовного слова в діловодстві допустиме лише в тому значенні, в якому воно зафіксоване в словниках;

в) не слід користуватися в одному і тому ж документі іншомовним словом і його українським відповідником на позначення того самого поняття. Бажано користуватися в таких випадках національною мовою, що значною мірою полегшить ведення справочинства.

Подаємо ряд слів іншомовного походження, що часто вживаються у діловому мовленні і, на жаль, не завжди доречно. Зверніть увагу на їх українські відповідники:

анархія — безладдя, безвладдя

апелювати — звертатися

аргумент — підстава, доказ

брокер — посередник

валюта — грошова одиниця в країні

генеральний — загальний, головний

дебати — обговорення

дефект — недолік, вада, ґандж

домінувати — переважати

екстраординарний — особливий

конвенція — угода, договір

координувати — погоджувати

лімітувати — обмежувати

прерогатива — перевага

пріоритет — першість

реєструвати — записувати

репродукувати — відтворювати

симптом — ознака

фіксувати — записувати

цейтнот — нестача часу

шеф — голова, керівник

2. Запитання для самоперевірки знань

1. Чим відрізняється лексика від лексикології?

2. На які групи поділяється активна лексика?

3. Які групи слів належать до пасивної лексики?

4. Що вивчає фразеологія?

5. Назвіть типи фразеологізмів.

6. Що таке синоніми?

7. Які види синонімів ви можете назвати?

8. Що таке евфемізми?

9. Що таке пароніми?

10. На які групи поділяються пароніми за звуковим складом?

11. Назвіть групи паронінів за характером смислових зв’язків.

12. Що таке омоніми?

13. На які групи поділяються неповні омоніми?

14. Назвіть групи лексики української мови за походженням.

15. Які групи іншомовних слів за ступенем освоєння ви можете назвати?

16. Чому ряд іншомовних слів типу вишня, м’ята сприймаються як українські?

17. З яких мов найбільше запозичені терміни науки, культури, мистецтва?

18. Як стилістично розрізняється українська лексика?

Література:

Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. – К.: Радянський письменник, 1970. – 254 с.

Вакалюк Я.Ю., Лесюк М.П. Українська мова: Збірник диктантів і вправ: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1993. – 269 с.

Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови, ч. 1. - К.: Вища школа, 1972. – 404 с.

Культура української мови: Довідник / С.Я. Єрмоленко, Н.Я. Дзюбишина-Мельник, К.В. Ленець та ін.; За ред. В.М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – 304 с.

Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Навч. Посібник. – К.: Либідь, 1993. – 192 с.

Пивоваров В.М., Савченко Л.Г., Калашник Ю.І. Ділова українська мова: Навч. посіб. – Х.: Право, 2008. - 120 с.

Терлак З.М., Кочан.М., Пілецький В.І., Смолякова О.В. Українська мова у вправах і завданнях. – К.: НМК ВО при Мінвузі УРСР, 1990. – 212 с.

Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; Інститут української мови. – К.: Наук. Думка, 1993. – 240 с.

Українська мова (за правознавчим спрямуванням): Навч. посіб. / Уклад.: О.А. Лисенко, В.М. Пивоваров, О.В. Прудникова, О.А. Шумейко. – Х.: Нац. ун-т «Юридична академія України», 2011. - 228 с.

Поиск по сайту: