Способи запису інформації

Дуже важливо зафіксувати (зберегти) зібрану інформацію в такій формі, щоб нею зручно було користуватися, щоб вона була доступна й подана в зрозумілій формі. Логічність, компактність, зручна форма подання полегшує розуміння й засвоєння інформації.

План

Найлегший спосіб фіксування інформації — це складання плану прочитаного.

Складання плану полягає в тому, що, читаючи абзац за абзацом, той, хто працює, придумує до них заголовки, назви, тобто ніби складає зміст прочитаного.

План складають для того, щоб повторно, не читаючи самої книги, згадати про її зміст і структуру. Такий план записують у зошиті або на окремому аркуші.

Конспект.

Одним зі способів фіксування інформації є конспектування. Він полягає в тому, що той, хто працює, стисло своїми словами записує основний зміст, опрацьовуючи в такий спосіб сторінку за сторінкою. У конспекті повинні міститися як усі основні положення автора, так і їхні основні докази, факти, цифри. Слід пам’ятати про те, що конспектувати — це не означає переписувати

або списувати: від такої роботи мало користі. Уся суть конспектування полягає, по-перше, у тому, що, переказуючи текст автора своїми словами й роблячи це дуже стисло, коротко, подумки обробляється весь матеріал, а від цього знання закріплюються в пам’яті. По-друге, якщо конспект вийде стислим, акуратно написаним, він може служити в майбутньому довідником у даній галузі знання. Дуже корисно заздалегідь, перед написанням конспекту, скласти план прочитаного.

Отже, конспект містить фактичну інформацію в узагальненому вигляді, ілюстрований матеріал, різні відомості про методи дослідження, результати дослідження й можливості їхнього застосування.

Резюме відрізняється від конспекту тим, що містить тільки основні положення даної теми.

Тези

Одним зі способів фіксування інформації є складання тез. Тезою називають стисле, коротко викладене (у вигляді заперечення або твердження) певне положення. Тези — це більш стислий вид запису, ніж конспект. У тезі ми узагальнюємо матеріал так, що він являє собою ніби стиснену пружину. Тезою

можна назвати коротке твердження, що потребує доказу, тобто в тезах зазвичай докази мають на увазі, але не записують.

Складання тез досить складне завдання, але ця робота сприяє гарному засвоєнню матеріалу, оскільки при складанні тези обробка прочитаного проходить доволі напружено.

Крім зазначених «простих» тез, бувають і «складні», або так звані розгорнуті тези, коли записують положення й основні докази.

Як складати тези? У цій справі важко дати вичерпні вказівки. Зазвичай тези складають при повторному читанні. Прочитавши книгу або її частину, той, хто працює, обмірковує прочитане й визначає, скільки основних положень можна виокремити з прочитаного, тобто подумки або на папері складає план прочитаного. Потім, переглядає міркування й докази, що стосуються першого основного положення, й, подумки узагальнюючи все сказане, записує стисле твердження, положення. Це перша теза. Далі, узагальнюючи все сказане, що стосується другої основної думки, формулює й записує другу тезу тощо.

Виписки

Виписки раціонально робити на бібліографічних картках. У верхній частині карток потрібно робити короткі заголовки, що позначають тему (предмет) виписок. Такі заголовки називають ключовими словами. Ключові слова допоможуть надалі дібрати виписки з різних джерел за однією й тією самою темою.

У нижній частині картки слід обов’язково вказати джерело, звідки взята виписка. За виписками не отримаєш уявлення про книгу в цілому. Проаналізувати й освоїти джерела допоможуть інші, більш складні типи записів — тези й конспекти.

Поиск по сайту: