АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Аналіз і компонування інформації для проекту в різному форматі. Презентації майбутнього виробу

Читайте также:
  1. D. Аналізатор спектру шуму
  2. FTA – Аналіз «дерева відмов».
  3. LL(1)-синтаксичний аналізатор для мови Pascal
  4. LSB-метод (Least Significant Bits) приховування інформації
  5. SWOT-аналіз підприємства та складання профілю середовища.
  6. А. Макроаналіз по виду зламів.
  7. Авторське право на об'єкти будівельної діяльності. Експертиза будівельного проекту.
  8. Алонж аналіз
  9. Альтернативний аналіз (Alternative Analysis)
  10. Аналіз алгоритмів
  11. Аналіз асортименту і структури продукції.
  12. Аналіз беззбитковості

За формою подання інформації, способами її кодування й зберігання розрізняють такі основні види інформації:

• графічна або зображальна — перший вид, для якого був реалізований спосіб зберігання інформації про навколишній світ у вигляді наскельних малюнків, а пізніше у вигляді картин, фотографій, схем, креслень, діаграм, таблиць на папері, полотні, мармурі та інших матеріалах, що зображають картини реального світу;

• звукова — завдання зберігання й тиражування навколишніх звуків було розв’язане з винаходом звукозаписувальних пристроїв у 1877 році. Її різновидом є музична інформація — для цього виду було винайдено спосіб кодування з використанням спеціальних символів, що уможливлює її зберігання аналогічно до графічної інформації;

• текстова — спосіб кодування мови людини спеціальними символами — буквами, причому різні народи мають різні мови й використовують різні набори букв для відображення мови; особливо великого значення цей спосіб набув після винаходу паперу й друкарства;

• числова — кількісна міра об’єктів та їхніх властивостей у навколишньому світі; особливо великого значення набула з розвитком торгівлі, економіки й грошового обміну; аналогічно до текстової інформації для її відображення використовують метод кодування спеціальними символами — цифрами, причому системи кодування (числення) можуть бути різними;

• відеоінформація — спосіб збереження «живих» картин навколишнього світу, що виник з винаходом кіно (кіно-, відеофайли).

Усі ці види інформації ми використовуємо для отримання відомостей про навколишній світ, для розв’язання поставленої проблеми, для саморозвитку тощо.

Існують і такі види інформації, для яких дотепер не винайдено способів кодування й зберігання. Це тактильна інформація, що передається відчуттями, органолептична, що передається запахами й смаками, тощо. Проте ми постійно користуємося результатами роботи своїх органів чуття з метою отримання певної інформації про навколишній світ.

Як і будь-який об’єкт, інформація має властивості. Найбільш важливими є такі якісні властивості: об’єктивність, достовірність, повнота, точність, актуальність, корисність, цінність, своєчасність, зрозумілість, доступність, стислість тощо.

Інформація достовірна, якщо вона відображає істинний стан справ. Об’єктивна інформація завжди достовірна, але достовірна інформація може бути як об’єктивною, так і суб’єктивною. Достовірна інформація допомагає нам прийняти правильне рішення. Недостовірною інформація може бути через такі причини:

• навмисне викривлення (дезінформація) або ненавмисне викривлення суб’єктивного характеру;

• викривлення внаслідок впливу перешкод («зіпсований телефон») і недостатньо точних засобів її фіксації.

При цьому слід зважати на те, що й необ’єктивна, недостовірна інформація (наприклад, художня література) має велике значення для людини.

Інформацію можна назвати повною, якщо її достатньо для розуміння й прийняття рішень. Неповна інформація може призвести до помилкового висновку або рішення.

Найбільш цінна інформація — об’єктивна, достовірна, повна й актуальна. Корисність, цінність інформації суб’єктивна, тому що вона оцінюється за тими завданнями, які можна розв’язати за її допомогою. Одна й та сама інформація може бути корисною для розв’язання одного завдання й зовсім не потрібною для розв’язання іншого. Актуальність інформації визначається її важливістю для нинішнього часу, злободенністю, насущністю. Із часом інформація старіє. Старіння інформації полягає в зменшенні її цінності. Старить інформацію не сам час, а поява нової інформації, що уточнює, доповнює або відкидає повністю чи частково більш ранню. Науково-технічна інформація старіє швидше, а естетична інформація (твори мистецтва) — повільніше. Тільки своєчасна інформація може бути корисною. Добираючи інформацію з проекту, подбайте про те, щоб вона була достовірною, повною, об’єктивною, цінною, досить короткою, актуальною.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)