Правила інвестування

1. Визначення сфери вкладення грошей (що зазвичай вимагає зіставлення ризику і доходів з доступними інвестиційними альтернативами).

2. Визначення моменту здійснення інвестицій, що пов'язане з визначенням поворотних моментів в ринковій кон'юнктурі. Вибір моменту інвестування відбувається через процес визначення поточного стану ринку і оцінки вірогідності того, що дана тенденція збережеться.

Стан ринку характеризується 3 положеннями:

1. Ринок в стані пожвавлення або підйому.

2. Стан спаду.

3. Не можна визначити напрям розвитку ринку.

Економічний цикл відображає поточний стан ряду економічних змінних (ВНП, об'єм промислового виробництва, реальний дохід громадян, рівень безробіття і ін.).

Коли економіка є стійкою, цей стан виражається у фазі підйому => збільшення прибутку => збільшення курсу акцій. Тому в цей час має сенс тримати гроші в акціях (особливо акції компаній, що ростуть, і спекулятивних). У меншій мірі це відноситься (вірно) до акцій, що орієнтуються на зростання дивідендів або “блю-чипс”.

Облігації і інші види цінних паперів, що приносять фіксований дохід, дуже чутливі до змін ставки відсотка. Оскільки значення процентних ставок і курсів облігацій рухаються в протилежних напрямах, то зростання процентних ставок несприятливе для облігацій. Краще всього здійснювати короткострокові інвестиції поки процентні ставки ростуть, що дозволить зберегти дохід і забезпечити вищий дохід довгострокового характеру. Як тільки ставки знижуються, слід купувати довгострокові облігації. Як спосіб збереження поточної прибутковості або створення привабливих курсових доходів.

Інвестори, як правило, проходять наступні стадії інвестування:

1. 20-45 л. - орієнтир на зростання

2. 45-60 л. - орієнтир на зароблення коштів

3. > 60 л. - орієнтир на споживання дохду

1. Більшість молодих інвесторів надають більше значення майбутнім курсовим доходам або приросту капіталу, чим поточному доходу, так як вони не мають в своєму розпорядженні великої суми для інвестування. Курсовий дохід розглядається ними як якнайшвидший спосіб накопичення капіталу. Вони схильні до використання спекулятивних акцій і акцій швидкорослих компаній і взаємних фондів.

2. У середньому віці стратегії інвесторів набувають менш спекулятивного характеру. Тут використовується інструмент, орієнтований на якість зростання і поточний дохід. Весь портфель активів піддається трансформації в цінні папери вищої надійності. (Акції відомих компаній, акції з високими дивідендами, привілейовані акції, конвертовані ЦП корпорацій та ін.).

3. У пенсійному віці для інвестора принципове значення має збереження капіталу і поточного доходу. Інвестиційний портфель стає дуже консервативним і складається з акцій широко відомих компаній, що сплачують крупні дивіденди, високо прибуткових державних облігацій, банківських депозитних сертифікатів і ін. Інструментів грошового ринку. Крім того, портфель стає «коротшим».

Поиск по сайту: