Основні цінні папери (боргові і права власності)

Відповідно до ЗУ «Про цінні папери і фондову біржу» в Україні можуть випускатися і звертатися на фондовому ринку наступні види цінних паперів:

1. Основні (боргові і права власності):

а) акції;

б) облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик;

в) облігації місцевих позик;

г) облігації підприємств;

д) казначейські зобов'язання республіки;

е) ощадні сертифікати;

ж) інвестиційні сертифікати;

з) векселі;

2. Похідні цінні папери (деривати):

а) форвардні (ф'ючерсні) контракти;

б) опціони (варранти);

в) депозитарні розписки або свідоцтва.

Види цих похідних цінних паперів визначаються ухвалою Кабінету Міністрів України від 19.04.99 р. «О затвердженні положення про вимоги до стандартної (типовою) форми деривативів».

Акція - цінний папір без встановленого терміну звернення, яка свідчить:

- про пайову участь в статутному фонді АТ;

- підтверджує членство в АТ;

- підтверджує право управління АТ;

- дає право на отримання прибули у вигляді дивідендів;

- право на участь в розподілі майна при ліквідації майна.

Акції можуть бути простими і привілейованими, іменнимі і на пред'явника.

Звернення іменної акції фіксується в книзі реєстрації АТ, куди вноситься обов'язкова інформація про кожну іменну акцію (інформація про власника, час покупки акції, кількість акцій у кожного акціонера).

По акціях на пред'явника в книзі реєструється їх кількість.

Привілейовані акції дають власникові переважне право на отримання дивідендів, а так само право на пріоритетну участь в розповсюдженні майна підприємства у разі його ліквідації, але їх власники не мають прав в управлінні АТ. Вони можуть випускатися з фіксованим відсотком до їх номінальної вартості щорічно виплачуваним дивідендом. Якщо прибутку недостатньо для виплати дивідендів, то вона проводитися за рахунок резервного фонду. Ці акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10 % статутного фонду АТ.

Власники простих акцій мають право на дивіденди і участь в управлінні АТ, а так само інші права, передбачені законодавством.

Акція є неподільною. Випуск акцій здійснюється у розмірі статутного фонду або на всю вартість його майна.

Додатковий випуск можливий тільки у тому випадку, коли всі раніше випущені акції сплачені за вартістю не нижче номінальною.

Забороняється випуск акцій на покриття збитків, пов'язаних з діяльністю підприємства.

Дивіденди виплачуються один раз в рік в кінці року за рахунок прибутку підприємства. що залишилася в його розпорядженні після виплати податків і відсотків за банківський кредит.

Облігація - цінний папір, який свідчить про внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодовувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в призначений термін з виплатою фіксованих відсотків.

Облігації всіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільній основі.

Види облігацій:

а) Облігації внутрішніх і місцевих позик;

б) Облігації підприємств.

Облігації внутрішніх і місцевих позик випускаються на пред'явника і обов'язковим реквізитом цих цільових облігацій є так само позначення товарів або послуг під які вони випускаються. Рішення на їх випуск ухвалюється Кабінетом Міністрів і місцевими радами.

Облігації підприємств випускаються підприємствами всіх форм власності, їх об'єднаннями, акціонерними і іншими суспільствами і не дають їх власникам права на участь в управлінні. Вони можуть випускатися іменнимі і на пред'явника, процентними і безпроцентними, ті, які вільно звертаються і з обмеженим довкола звернення. Рішення про їх випуск ухвалюється емітентом і оформляється протоколом. АТ можуть випускати облігації на суму не меншого 25% розміру статутного фонду і лише після повної оплати всіх випущених акцій.

Випуск облігацій не допускається для формування і поповнення статутного фонду емітента а так само для покриття його збитків.

Підприємства можуть купувати облігації тільки за рахунок засобів, що залишаються в їх розпорядженні

Облігації всіх видів оплачуються в гривнах, а у випадку, передбаченому умовами їх випуску, - в іноземній валюті. Але їх вартість виражається в гривнах.

Дохід по облігаціях всіх видів виплачується відповідно до умов їх випуску. Засоби від реалізації облігацій внутрішніх і місцевих позик прямують відповідно в державний і місцеві бюджети, а від розміщення облігацій підприємств прямують на цілі, позначені при їх випуску.

Облігації зовнішніх державних позик України -это цінні папери, що розміщуються на міжнародних і іноземних фондових ринках і підтверджуючі зобов'язання України відшкодовувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску.

Ці облігації можуть випускатися:

- процентними;

- дисконтними;

- іменними;

- на пред'явника;

- з вільним або обмеженим довкола звернення.

Вони випускаються в конвертованій іноземній валюті відповідно до умов випуску. їх емітентом є держава в особі Міністерства Фінансів.

грошові кошти, отримані від їх розміщення, прямують виключно до державного бюджету.

Рішення про їх випуск в межах, передбачених законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік, зовнішніх джерел фінансування дефіциту України приймається Кабінетом Міністрів по кожному випуску. Рішення оформляється ухвалою Кабінету Міністрів України, яким визначаються умови випуску (загальний об'єм випуску, номінальна вартість однієї облігації, валюта, термін виплати, розмір доходу, термін погашення).

Казначейські зобов'язання України - це вид цінних паперів на пред'явника. Розміщуються виключно на добровільній основі серед населення, свідчать про внесення їх власником грошових коштів до бюджету і дають право на отримання фінансового доходу.

Види казначейських зобов'язань:

а) довгострокові (5-10 років);

б) середньострокові (1-5 років);

в) короткострокові (менше 1 року).

Засоби від реалізації прямують на погашення поточних витрат державного бюджету.

Вексель - це цінний папір, який свідчить про безумовне грошове зобов'язання, по якому одна особа зобов'язана сплатити іншому певну суму коштів в певний термін.

Вексельний оборот регулюється законодавством. Він здійснюється в різних сферах:

- між банками і клієнтами при видачі банківських позик (соло-векселі);

- між суспільством державою (казначейські векселі);

- між фізичними і юридичними особами без посередництва банку.

Розрізняють векселі: комерційні, фінансові, фіктивні.

Комерційний вексель з'являється в обігу на підставі договору купівлі-продажу товарів в кредит, коли покупець, не маючи під час покупки грошей, пропонує продавцеві вексель.

Позикові (боргові) угоди в грошовій формі оформляються фінансовими векселями.

Векселі, походження яких не пов'язане з реальним переміщенням товарних або грошових цінностей, називаються фіктивними. До них відносять: дружні, бронзові (дуті) і стрічні векселі.

Дружні векселі виникають, коли одне підприємство є кредитоспроможним і «по дружбі» виписує вексель іншому підприємству, що має фінансові проблеми з метою отримання їм грошової суми в банці шляхом обліку або застави даного векселя.

Якщо партнер у свою чергу виписує дружній вексель з метою гарантії оплати, то такий вексель називається стрічним.

Векселі, видані фіктивними або некредитоспроможними фірмами, називаються бронзовими або дутими.

Особливості векселя як цінного паперу і боргового зобов'язання полягає в тому, що він є безумовним, безперечним і абстрактним (т.е. не залежить від причин його видачі), а так само може виконувати функції платіжного засобу.

Індосамент - це передача прав векселедержателя іншій особі; здійснюється шляхом передавального напису на обороті векселя, яка називається індосаментом.

Всі особи, які є акцептантами (т.е. дали згоду на оплату) або вексельними поручителями, відповідають солідарно (разом) перед пред'явниками векселя.

Поиск по сайту: