Строки здійснення соціальних виплат та надання соціальних послуг

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України від 9 липня 2003 року „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсія виплачується щомісяця у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія [91]. Згідно з ч.5 ст. 48 цього Закону виплата пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні, здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому пенсіонер зарахований на повне державне утримання. Так, наприклад, якщо пенсіонер улаштований до будинку-інтернату 1 або 15 чи 29 червня, то пенсія йому у відповідному розмірі виплачуватиметься з 1 липня. Порядок виплати пенсії у разі виїзду за кордон зазначений у ст.51 названого Закону, тобто вона виплачується за шість місяців наперед перед від’їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування пенсіонера в місцях позбавлення волі виплата призначеної йому пенсії здійснюється на загальних підставах у порядку, встановленому законодавством (ч.3 ст.47 Закону).

Стаття 46 цитованого Закону регламентує порядок виплати пенсії за минулий час. Нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Строки виплати пенсії передбачені також Законом України від 9 квітня 1992 року „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” [92]. Виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія (ч.3 ст.53 Закону). Нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (ст.55 Закону). За час перебування особи, якій призначена пенсія відповідно до цього Закону, на стаціонарному лікуванні (у лікарні, клініці, госпіталі та інших лікувальних закладах), а також у лепрозорії пенсія виплачується повністю (ст.57 Закону). Виплата пенсії в разі смерті пенсіонера здійснюється, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч.3 ст.61 Закону). Особам, звільненим зі служби, пенсії, призначені до виїзду на постійне місце проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”(ч.2 ст.62 Закону).

Строки виплати пенсії, що призначаються різним категоріям осіб, зазначені в Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв’язку, затв. спільним наказом Міністерства транспорту та зв’язку України і Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2009 року № 464/156 та постановою правління Пенсійного фонду України від 28 квітня 2009 року № 14-1.

Виплата пенсій, соціальних допомог за відомостями здійснюється з 4 по 25 число кожного місяця (дата виплати вказується у відомості). Виплата пенсій, соціальних допомог, у тому числі допомоги на поховання, за разовими дорученнями здійснюється з 1 по 30-31 число кожного місяця.

Виплата пенсій, соціальних допомог до зазначеної на відомості дати може здійснюватися лише з письмового дозволу керівника органу ПФУ, органу праці та соціального захисту населення. Дата виплати пенсій повідомляється одержувачу, а у разі зміни дати виплати працівники поштового зв’язку за місяць до настання таких змін повідомляють про це одержувача із зазначенням причин зміни дати виплати. У разі переїзду одержувача пенсій у звязку зі зміною місця проживання в межах України органи ПФУ мають право оформити виплату пенсій заздалегідь до двох місяців наперед. Якщо встановлена дата виплати пенсій, соціальних допомог збігається зі святковими або вихідними днями, то виплата може здійснюватися достроково, але не раніше ніж за три дні до встановленої дати виплати.

Протягом виплатного періоду можуть видаватися додаткові відомості для виплати пенсій, соціальних допомог, які нараховуються вперше або після перерахунку за минулий період, а також у разі виїзду одержувача за кордон. Виплата допомоги на поховання, пенсій і соціальних допомог за разовими дорученнями здійснюється в день їх надходження або протягом поточного місяця.

Відповідно до ст.9 Закону України від 1 червня 2000 року „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім¢ям” державна соціальна допомога виплачується раз на місяць за місцем проживання уповноваженого представника сім’ї державними підприємствами зв’язку чи перераховується на особовий рахунок уповноваженого представника сім’ї в банківській установі. Не отримана своєчасно з вини сім’ї державна соціальна допомога може бути отримана в наступному місяці, але не пізніше місяця після закінчення строку, на який вона призначена [93]. Згідно з п.22 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім¢ям, затв. постановою КМУ від 24 лютого 2003 року № 250 [94], виплата соціальної допомоги проводиться за графіками, що складаються державними підприємствами і об¢єднаннями зв¢язку та узгоджуються з органами праці та соціального захисту населення, на підставі виплатних документів, які готують ці органи, згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету, затв. постановою КМУ від 4 березня 2002 року № 256, а також Інструкцією про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв’язку від 28 квітня 2009 року.

Порядок і строки виплати державної допомоги сім¢ям з дітьми зазначений у п.52-57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім¢ям з дітьми, затв. постановою КМУ від 27 грудня 2001 року [95]. Виплата державної допомоги сім¢ям з дітьми проводиться щомісяця державними підприємствами і об¢єднаннями зв¢язку за графіками, які складаються та узгоджуються з органами праці та соціального захисту населення і фінансовими органами, на підставі виплатних документів, які готуються органами праці та соціального захисту населення. У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги сім’ям з дітьми виплата її продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання з дня (місяця) звернення, але не раніше, ніж з дня реєстрації. Допомога, яка не отримана вчасно, виплачується за минулий час з моменту призначення, але не більш як за три місяці з місяця звернення за її одержанням.

Призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім’ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення. Призначені суми допомоги у зв’язку із вагітністю та пологами при народженні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, на дітей одиноким матерям, недоодержані у зв’язку із смертю одержувача, виплачуються членам сім’ї померлого, які проживали разом з ним на день його смерті, або опікуну (піклувальнику). Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше ніж протягом трьох місяців після смерті одержувача. У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України від 16 листопада 2000 року № 2109-ІІІ „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” виплата державної соціальної допомоги проводиться щомісячно за поточний місяць у встановлені органами праці та соціального захисту населення строки. Згідно з ч.1 ст.12 цього Закону суми державної соціальної допомоги, призначені, але не витребувані своєчасно одержувачем без поважних причин, виплачуються за минулий час не більш як за 12 місяців перед зверненням за її одержанням. Стосовно ч.2 ст.15 даного Закону допомога на поховання виплачується незалежно від строку звернення за її виплатою [96]. Строки і порядок виплати цієї допомоги деталізовані у Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, затв. спільним наказом Мінпраці, МОЗ, МФ України від 30 квітня 2002 року № 226/293/169 [97].

Згідно зі ст.10-12 Закону України від 18 травня 2004 року № 1727-IV „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державна соціальна допомога на догляд виплачується щомісячно за поточний місяць. Вказані допомоги, що призначені, але не витребувані своєчасно одержувачем, виплачуються за минулий час не більш як за 12 місяців перед зверненням за її одержанням. Суми цих допомог, які не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує відповідну допомогу, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Допомога на поховання, не витребувана своєчасно без поважних причин, виплачується не пізніше дванадцяти місяців після смерті одержувача державної соціальної допомоги [98]. Пунктами 29-45 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261, конкретизовані строки щодо виплати цих допомог [99]. В усіх випадках суми допомоги, що були призначені, але не витребувані своєчасно одержувачем, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за 12 місяців, починаючи з місяця, що настає за місяцем звернення за її одержанням. У разі тимчасового вибуття з відповідної установи (закладу) без виключення із списку підопічних призначена допомога виплачується в повному розмірі за весь період відсутності, починаючи з дня вибуття по день повернення включно. У разі зміни одержувачем допомоги постійного місця проживання допомога виплачується за новим місцем проживання з часу припинення її виплати за попереднім місцем проживання.

У праві соціального обслуговування є певні особливості у встановленні строків надання соціальних послуг. Наприклад, в інтернатних установах Мінпраці України терміни взяття на утримання та зняття з утримання вказуються у наказах по будинку-інтернату. Підопічні щоденно забезпечуються чотириразовим харчуванням (вихованці – п¢ятиразовим). Установлені строки (нормативи) обміну постільної білизни, носіння одягу і взуття. Мешканці цих установ забезпечуються цілодобовим медичним обслуговуванням та постійним комунально-побутовим обслуговуванням (опаленням, освітленням, радіофікацією, тепло-, водопостачанням тощо). Вони з урахуванням певних строків експлуатації забезпечуються засобами реабілітації. Періодично (на тиждень, місяць, квартал, півріччя, рік) здійснюються медичні огляди, проводяться культурно-масові заходи. Особи, які приймаються до будинку-інтернату, проходять карантин в окремому ізольованому приміщенні протягом 14 днів.

Згідно з підп. 3.17 Типового положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни і праці, затв. наказом МПСП України від 29 грудня 2001 року, тимчасове вибуття підопічного за особистою заявою дозволяється на термін не більше двох місяців на календарний рік. Підопічні, які вибувають з інтернатної установи на лікування або за власним бажанням на термін понад 10 днів, наказом по будинку-інтернату знімаються з харчування, але залишаються у списках мешканців (підп.3.19 цього Типового положення). За самовільну відсутність у будинку-інтернаті без поважних причин понад 10 днів на підставі рішення колегії обласного управління праці та соціального захисту населення підопічний може бути переведений до спеціального будинку-інтернату (підп.3.23 Типового положення).

Відповідно до підп.3.16-3.18 Типового положення про дитячий будинок-інтернат розпорядок для інтернату складається на літній та осінньо-зимово-весняний періоди і затверджується директором. Тривалість нічного сну для вихованців установлюється директором за рекомендацією лікаря (психолого-медико-педагогічної комісії будинку-інтернату) і становить 8-10 годин, а також 1,5-2 години післяобіднього сну в групах вихованців дошкільного віку. Проміжки часу між прийняттям їжі не повинні бути більше ніж чотири години, останнє приймання їжі організовується за дві години до сну. У підп. 3.21 цього Типового положення зазначено, що тимчасове вибуття вихованців за особистими мотивами (не більше ніж на два місяці підряд), на літні канікули (до трьох місяців), на лікування (без обмеженя терміну) здійснюється з дозволу адміністрації будинку-інтернату.

Пунктами 24,25 Переліку соціальних послуг, умови та порядок їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затв. КМУ від 29 грудня 2009 року № 1417, передбачено, що на підставі даних карти індивідуальних потреб у соціальному обслуговуванні та медичного висновку громадянин і територіальний центр укладають договір, у якому зазначаються види, зміст та обсяг послуг, що надаватимуться безоплатно або за плату, обумовлюються періодичність, строки надання соціальних послуг відділеннями соціальної допомоги вдома, інші умови. Соціальний працівник зобов¢язаний не менше двох разів на тиждень відвідувати закріплених за ним громадян і надавати передбачені договором послуги.

Огляд у МСЕК тимчасово непрацюючого громадянина повинен здійснюватися не більше семи днів [100]. Оскільки інвалідність установлюється з дня надходження до МСЕК усіх необхідних документів, то нормативними актами не встановлені строки надання такої послуги, як установлення в особи інвалідності.

Відповідно до пунктів 13 і 14 Порядку видачі медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років, затв. МОЗ України від 4 грудня 2001 року № 482, переогляд дитини-інваліда повинен бути здійснений лікарсько-консультативною комісією дитячого лікувально-профілактичного закладу не пізніше одного місяця до закінчення медичного висновку про дитину-інваліда. Не пізніше одного місяця до виповнення 18 років діти-інваліди направляються на переогляд до МСЕК [101].

Забезпечення інвалідів автомобілями передбачає: 1) взяття особи на облік; 2) при необхідності організацію його навчання водінню автомобілем; 3) видачу автомобіля; 4) заміну автомобіля; 5) реалізацію повернутого автомобіля, придатного до експлуатації, чи здачу автомобіля, непридатного до експлуатації, підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту; 6) компенсацію витрат на ремонт і технічну експлуатацію автомобіля. Строки надання таких послуг не встановлені. Лише вказано, що заміна автомобіля можлива після закінчення десятирічного строку експлуатації. Взяття на облік залежить від ініціативи інваліда, збору ним необхідних документів та проходження ним відповідного огляду у МСЕК. Строки для цих дій не встановлені, хоча у них бере участь МСЕК (встановлює медичні показання для забезпечення автомобілями і протипоказань до керування ними) та орган праці і соціального захисту населення (робить запит до відповідного підрозділу МВС для отримання відомостей про реєстрацію на ім’я інваліда автомобіля протягом останніх семи років). Організувати навчання водінню автомобілем доцільно перед видачею автомобіля. Для видачі автомобіля ніякі строки не передбачені, і через незначну кількість виділених на рік автомобілів встановлені багаточисельні черги, які так і не гарантують реального їх отримання.

Надання послуг із забезпечення осіб з обмеженими можливостями технічними та іншими засобами реабілітації починається із взяття їх на облік. Юридичним наслідком взяття на облік є видача направлення на забезпечення протезними виробами (з урахуванням установлених строків їх експлуатації). Строки для взяття на облік та видачу направлень не встановлені. У той же час зазначається, що днем звернення за забезпеченням технічними та іншими засобами реабілітації вважається дата надходження заяви з усіма документами.

Первинне і складне протезування часто вимагає перебування особи у стаціонарі підприємства. Час перебування в ньому визначає заступник керівника підприємства з медичної роботи з урахуванням складності протезування. При первинному протезуванні особа забезпечується в разі потреби лікувально-пересувальними протезами на строк, необхідний для формування кукси. Максимальний строк виготовлення протезних виробів з дня запуску їх у виробництво становить: 1) протезів та апаратів рук і ніг, корсетів – 20 робочих днів; 2) ортопедичного взуття – 20 робочих днів; 3) дрібних протезно-ортопедичних виробів та взуття на протези – 10 робочих днів. Направлення на заміну протезного виробу особа може отримати за 1,5-2 місяці до закінчення строку його експлуатації. Діти забезпечуються протезними виробами в міру свого виростання. Щороку особи з обмеженими можливостями забезпечуються двома парами ортопедичного взуття.

Інваліди забезпечуються засобами пересування, спеціальними засобами для самообслуговування, догляду, орієнтування, спілкування та обміну інформацією. Як правило, їх не треба виготовляти і при наявності вони можуть зразу видаватись. Днем отримання технічного засобу вважається день видачі його у користування інваліду. Встановлені строки користування технічними засобами реабілітації, по закінченню яких особа має право на їх заміну. Передбачено гарантійний та післягарантійний ремонт технічних засобів, які пов’язані зі строками їх експлуатації [102].

У пункті 4 Порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 80, зазначено, що місцевий орган праці та соціального захисту населення розглядає протягом десяти днів заяву про надання послуг, повідомляє заявника про прийняте рішення та надсилає заяву разом з документами до реабілітаційної установи за місцем проживання інваліда або дитини-інваліда. Відлік десятиденного строку починається з дня надходження до відповідного органу заяви та всіх необхідних документів. Такий же десятиденний строк з дня надходження заяви з усіма документами з місцевого органу встановлений для регіонального органу праці та соціального захисту населення (у випадку, коли соціальні послуги потрібно надавати в обласній чи міжрегіональній реабілітаційній установі). У свою чергу, реабілітаційна установа повідомляє заявника про зарахування інваліда або дитини-інваліда до відповідного закладу, а також місцевий орган праці та соціального захисту населення про початок курсу реабілітації. Якщо соціальні послуги надаються на пільгових умовах (у межах не більше 25 відсотків пенсії чи соціальної допомоги), то кошти за надані інваліду чи дитині-інваліду послуги перераховуються щомісяця до 15 числа на рахунки реабілітаційних установ.

Згідно з п.15 Порядку утворення спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів і надання житлових приміщень у такому будинку, затв. постановою КМУ від 31 січня 2007 року № 76, орган місцевого самоврядування протягом 30 робочих днів після надходження заяви та інших документів приймає рішення про надання або відмову у наданні житлового приміщення у спеціалізованому будинку. На підставі позитивного рішення між органом місцевого самоврядування та особою укладається договір найму соціального житла.

Порядок надання соціальних послуг регламентується Типовим положенням про спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 76, згідно з яким особи, які проживають у спеціалізованому будинку, мають право на медичне, соціальне обслуговування та отримання соціальних послуг у встановленому законодавством порядку. Цим законодавством визначається і періодичність надання соціальних послуг. Особи, які проживають у спеціалізованому будинку, мають право протягом календарного року тимчасово вибути на строк до шести місяців. Особи, які вибувають із спеціалізованого будинку на строк понад 10 днів, наказом директора будинку знімаються із соціального обслуговування, але залишаються у списках тих, що проживають. Родичам особи тимчасове проживання строком більш як два місяці можливе за умови погодження з відповідним органом місцевого самоврядування.

Типовим положенням про соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко), затв. постановою КМУ від 27 грудня 2005 року № 1291, передбачено, що центр забезпечує перебування в ньому дітей протягом періоду, визначеного службою у справах дітей (п.18).

Типовим положенням про центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів, затв. наказом МПСП України від 13 лютого 2007 року № 48, визначено, що до центру зараховуються діти віком від 2 до 18 років з фізичними та (або) розумовими вадами розвитку, які отримали статус інваліда. У виняткових випадках можливе продовження терміну перебування дитини-інваліда після досягнення нею 18 років на один рік з метою завершення виконання індивідуального плану реабілітації. Родичів повідомляють про закінчення курсу реабілітації дитини не пізніше ніж за 7 календарних днів. За дитиною-інвалідом зберігається місце в центрі в разі її хвороби, карантину, хвороби або відпустки батьків, а також у літній період, але не більше 75 днів. Тривалість одного курсу реабілітації дитини-інваліда складає 6 місяців. Проходження курсу реабілітації дитини-інваліда не повинно перевищувати одного разу на рік. Тривалість індивідуальних та групових занять визначається відповідно до чинного законодавства.

Типовим положенням про центр професійної реабілітації інвалідів, затв. наказом МПСП України від 9 жовтня 2006 року № 372, установлено, що інваліди зараховуються та відраховуються наказами директора центру. Приймальна комісія надсилає виклик із зазначенням дати прибуття. Інваліди, які без поважних причин не прибули до центру за викликом і не приступили до занять протягом 10 днів від дня їх початку, із центру відраховуються. Зміст навчального процесу і терміни навчання визначаються робочими навчальними планами та програмами, розробленими відповідно до державних стандартів з конкретних професій.

Відповідно до підп.5.2 Типового положення про реабілітаційну установу змішаного типу для інвалідів і дітей-інвалідів з розумовою відсталістю, затв. наказом МПСП України від 23 липня 2007 року № 392, реабілітаційна комісія визначає строки і тривалість проходження реабілітації інвалідом або дитиною-інвалідом відповідно до індивідуальної програми реабілітації.

Поиск по сайту: