Строки припинення та поновлення надання конткретного виду соціального забезпечення

Рішення про припинення виплати пенсії може прийняти територіальний орган Пенсійного фонду України, а в разі спору – суд. Вичерпний перелік підстав для припинення виплати пенсії дано у ч.1 ст.49 Закону України „Про загальнообов¢язкове державне пенсійне страхування”, а саме: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості (наприклад, щодо віку, стану здоров¢я, страхового чи пільгового стажу, наявності особливих заслуг, належності до складу членів сім¢ї, що мають право на пенсію у зв¢язку з втратою годувальника та ін.); 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Саме на ці підпункти ч.1 ст.49 можна посилатись при прийнятті відповідного рішення.

Якщо особа в разі виїзду за кордон знята з обліку за місцем постійного проживання у січні, то їй відповідно до ст.51 Закону наперед виплачується пенсія за шість місяців (лютий-липень), а це значить, що виплата пенсії припиняється з 1 серпня. На жаль, у законі відсутня норма, яка б чітко регламентувала термін припинення виплати пенсії у цьому випадку.

Відповідно до ч.1 ст.52 цього Закону пенсія виплачується по місяць смерті пенсіонера включно. Так, коли особа померла з 1 по 30 вересня, то виплата їй пенсії припиняється з 1 жовтня.

У разі неотримання пенсії протягом шести місяців, виплата пенсій припиняється. Наприклад, у разі неотримання пенсії за січень-червень, виплата її припиняється з 1 липня. Це стосується всіх видів пенсій.

Припинення виплати пенсії у зв¢язку з втратою годувальника здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що є підставою для припинення її виплати (ч.2 ст.38 Закону). Таким чином, виплата пенсії у зв¢язку з втратою годувальника може бути припинена з 1 числа місяця, що настає за місяцем смерті одержувача пенсії або досягнення членом сім¢ї 18 чи 23 років або 8 років дитиною, за якою здійснюють догляд, чи за останнім місяцем перебування на інвалідності (ч.1 ст.35, ч.2 ст.36 Закону).

У ч.2 ст.35 цитованого Закону зазначено, що у разі, якщо особа не з’явилася в органи МСЕК на повторний огляд у визначений для нього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з’явитися на повторний огляд. В абз.2 ч.3 цієї статті говориться про період не отримання пенсії чи її припинення, тобто законодавець не робить різниці між зупиненням та припиненням.

Порядком призначення і виплати державної допомоги сім¢ям з дітьми визначені підстави та строки для припинення виплати соціальних допомог. Допомога при народженні дитини припиняється у разі: 1) позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; 2) відмови отримувача допомоги від виховання дитини; 3) нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; 4) відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; 5) тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; 6) припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень; 7) перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; 8) скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; 9) смерті дитини або отримувача допомоги; 10) виникнення інших обставин. Виплата цієї допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу (абз.7,8 п.13).

Виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припиняється: 1) у разі: а) позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; б) відмови отримувача допомоги від виховання дитини; в) тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; г) відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; ґ) припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень; д) перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; е) скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; є) смерті дитини або отримувача допомоги; ж) виникнення інших обставин; 2) у разі, коли особа, що отримує в органі праці та соціального захисту населення допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: а) звернулася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні – з дня призначення їй допомоги по безробіттю чи матеріальної допомоги по безробіттю; б) виявила бажання працювати – з дня працевлаштування (початку виконання трудових обов’язків); в) розпочала або поновила підприємницьку діяльність – з першого числа місяця, в якому розпочато таку діяльність. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, у якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу (стосується підп.1 (а-з) абз.1 п.23). Не припиняється виплата допомоги особам, що працюють у режимі неповного робочого часу або вдома (абз.1,3,4 п.23).

Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є: 1) звільнення від виконання обов’язків опікуна чи піклувальника; 2) працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку; 3) досягнення дитиною 18-річного віку. У разі виникнення обставин, унаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі зобов’язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення, які виплачують допомогу. Виплата допомоги припиняється за рішенням органу праці та соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, у якому виникли відповідні обставини (п.30).

У цитованому Порядку не дані підстави для припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям, що є істотним недоліком цього нормативного акта. Крім того, у цьому Порядку є повтори, які стосуються строків повідомлення про обставини, що ведуть до припинення виплати допомоги та часу, з якого припиняється виплата допомоги.

У пункті 46 Порядку зазначені загальні строки припинення виплати допомоги, що стосуються всіх допомог сім¢ям з дітьми. Особи, яким виплачується державна допомога сім¢ям з дітьми, у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов’язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення. Виплата допомоги припиняється за рішенням органу, що призначає та виплачує цю допомогу з місяця, що настає після місяця, у якому виникли такі обставини.

Відповідно до п.25 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім¢ям виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється: 1) якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, – з місяця, в якому виявлено порушення; 2) у разі переїзду сім’ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють виплату соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), – з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни; 3) за заявою уповноваженого представника сім’ї – з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Хоча ст.14 Закону України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” називається „Підстави припинення і відновлення виплати державної соціальної допомоги”, але в ній не дано переліку таких підстав. Відповідно до підп. 3.13 Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати надбавки на догляд, одержувачі зобов¢язані повідомити про це органи праці та соціального захисту населення. Зняття надбавки на догляд у таких випадках проводиться з місяця, наступного за тим, у якому виникли ці обставини. У підп. 4.4 цього Порядку, який носить загальний характер, вказується, що припинення виплати державної соціальної допомоги (в тому числі з надбавкою) у зв¢язку з відновленням здоров¢я здійснюється з місяця, наступного за тим, у якому особу не визнано інвалідом.

Підстави і строки припинення виплати соціальної допомоги зазначені у різних пунктах Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд. У разі неодержання соціальної допомоги і допомоги на догляд протягом шести місяців підряд її виплата тимчасово припиняється з 1 числа місяця, що настає після виникнення цієї обставини. Допомога на догляд у період перебування на повному державному утриманні не виплачується. Остання допомога не виплачується в період, коли особа працює (крім інвалідів І групи). У разі застосування до одержувача соціальної допомоги або допомоги на догляд такого виду покарання, як позбавлення волі, виплата допомоги припиняється з дня набрання сили обвинувальним вироком суду. Особам, які виїхали на постійне проживання за кордон, виплата соціальної допомоги і допомоги на догляд припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем виїзду.

Щодо осіб, які отримують соціальні послуги в стаціонарних соціальних закладах, замість терміна „припинення” вживається термін „відрахування”. Так, відрахування підопічного (вихованця) з будинку-інтернату здійснюється згідно з наказом по установі, у якому вказується і термін відрахування. Особи, які проживають у спеціалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів, не відраховуються, а з ними розривається договір найму соціального житла за рішенням суду з вказівкою на відповідний термін.

Переліком соціальних послуг, умови та порядок їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затв. КМУ від 29 грудня 2009 р. № 1417, передбачено, що обслуговування громадян структурними підрозділами територіального центру припиняється у разі: 1) поліпшення стану здоров'я, виходу із складних життєвих обставин, у результаті чого громадянин втрачає потребу в соціальному обслуговуванні (наданні соціальних послуг); 2) виявлення у громадянина, якого безоплатно обслуговує територіальний центр, працездатних рідних (батьків, дітей, чоловіка, дружини) або осіб, які відповідно до законодавства повинні забезпечити йому догляд і допомогу, або осіб, з якими укладено договір довічного утримання (догляду); 3) направлення громадянина до стаціонарного відділення територіального центру, будинку-інтернату для громадян похилого віку, пансіонату, психоневрологічного інтернату, будинку для ветеранів та інших закладів постійного проживання; 4) зміни місця проживання; 5) поліпшення матеріально-побутових умов, у результаті якого громадянин не потребує соціально-економічних послуг (для громадян, які потребували надання цих послуг у відділенні організації надання адресної натуральної та грошової допомоги); 6) грубого, принизливого ставлення громадянина до обслуговуючого персоналу, соціальних працівників, соціальних робітників та інших працівників територіального центру і його структурних підрозділів; 7) порушення громадського порядку (сварки, бійки тощо); 8) систематичного перебування в стані алкогольного, наркотичного сп'яніння; 9) виявлення медичних протипоказань для соціального обслуговування (надання соціальних послуг) територіальним центром; 10) надання громадянинові соціальних послуг фізичною особою, якій призначено грошову компенсацію у встановленому законодавством порядку; 11) у разі смерті громадянина (п.11).

Відносно забезпечення інвалідів автомобілями, технічними засобами реабілітації, санаторно-курортними путівками вживаються терміни „зняття з обліку”, „повернення засобу реабілітації”. Строки зняття з обліку та повернення засобів реабілітації не зазначаються.

Відповідно до ч.2 ст.49 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України протягом 10 днів після з’ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. У ч.3 ст.35 цього Закону зазначено, що у разі, якщо строк повторного огляду медико-соціальної експертизи інвалідом пропущено з поважних причин або в разі визнання його знову інвалідом виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо орган МСЕ визнає за цей період інвалідом. При цьому, якщо під час повторного огляду інваліда переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності. Якщо виплату пенсії інвалідові було припинено у зв’язку з відновленням здоров’я або якщо він не отримував пенсії внаслідок нез’явлення на повторний огляд без поважних причин, то в разі наступного визнання його інвалідом виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше п’яти років. Якщо минуло більше п’яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах. В останньому випадку не може йти мова про поновлення виплати пенсії.

Згідно зі ст.28 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” [103] у разі порушення інвалідом з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, строку повторного огляду у МСЕК виплата йому пенсії зупиняється, а при визнанні його знову інвалідом – поновлюється з дня зупинення, але не більш як на один місяць до дня повторного огляду. У разі порушення інвалідом строку повторного огляду з поважних причин виплата йому пенсії поновлюється з дня зупинення, але не більш як за 3 роки до дня повторного огляду, якщо МСЕК визнає його за цей період інвалідом. Якщо за цих умов при повторному огляді встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений час виплачується за попередньою групою інвалідності.

Поновлення строків передбачено і при виплаті соціальних допомог. Так, якщо виплату допомоги при народженні дитини припинено через одну із підстав неналежного догляду і виховання дитини, то вона поновлюється у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, усиновитель, опікун), звернулася протягом шести місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначає допомогу, з письмовою заявою [104]. У разі позбавлення волі одержувача соціальної допомоги вказана допомога не виплачується і її виплата поновлюється з дня закінчення строку ув’язнення [105]. У разі зняття дитини-інваліда, що знаходиться у відповідній установі (закладі), з повного державного утримання, виплата поновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулось зняття з утримання [106].

У праві соціального обслуговування поновлення строків, як правило, не здійснюється. При наданні соціальних послуг за угодами у разі наявності певних обставин угода припиняє свою дію і пізніше можливе лише укладення нової угоди, тобто мова не може йти про поновлення дії нової угоди.

Крім поновлення строків, у праві соціального забезпечення застосовується термін „продовження” і стосується він виплати окремих видів соціальних допомог.

Поиск по сайту: