Обчислення строків у праві соціального забезпечення

Призначення строків у праві соціального забезпечення полягає в тому, що вони утворюють оптимальний часовий режим для реалізації особою належних їй прав у сфері надання соціальних виплат та послуг. Широке використання строків вимагає нормативного визначення правил їх обчислення. Право соціального забезпечення таких дефініцій не містить, хоча при встановленні і обчисленні строків їх використовує. Мова може йти про застосування аналогії закону у випадку наявності прогалин у праві.

Найчастіше прогалини права виникають з таких причин: а) законодавець не зміг охопити формулюваннями нормативного акта всіх життєвих ситуацій, які вимагають правового регулювання; б) недостатня юридична техніка; в) постійний розвиток суспільних відносин [27]. При вирішенні справи за аналогією необхідно дотримуватись таких умов: 1) аналогія можлива лише у випадку повної відсутності або неповноти правових актів; 2) суспільні відносини, до яких застосовується рішення за аналогією, повинні бути врегульовані хоча б у загальній формі, тобто знаходитись у сфері правового регулювання; 3) наявність схожості (аналогії) обставин, які аналізуються, з обставинами, передбаченими діючою нормою, повинно бути в істотних, юридично рівнозначних ознаках, а розбіжності – в деталях, у неістотному; 4) пошук норми, яка регулює аналогічний випадок, мусить йти спочатку в актах конкретної галузі права, а при її відсутності – у інших галузях права і у законодавстві в цілому; 5) вироблене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити приписам закону, його меті; 6) обов’язково мусить бути мотивоване пояснення причин застосування рішення за аналогією до даного випадку [28]. У законодавстві про соціальне забезпечення немає жодної статті, яка б вказувала на можливість застосування аналогії закону чи права. На підставі аналізу діючого нормативного масиву у сфері соціального забезпечення автор дійшов висновку, що нормотворчі та правозастосовуючі органи питання строків вирішують за аналогією строків у цивільному праві.

У праві соціального забезпечення немає єдиного законодавчого акта, до якого можна було б включити загальні положення про строки, які стосувалися правових інститутів Особливої частини галузі. З цієї причини всі нормотворчі органи при прийнятті нормативно-правових актів стараються дотримуватися відповідних положень цивільного права. Їх шляхом ідуть і правозастосовуючі органи при обчисленні строків у праві соціального забезпечення.

Інститут строків базується на певних часових категоріях, які словники тлумачать таким чином:

- година – одиниця виміру часу, що дорівнює 1/24 доби або 60 хвилин чи відрізок часу, що дорівнює 60 хвилинам, якого числять від півночі та від півдня [29];

- день – частина доби від сходу до заходу сонця, від ранку до вечора; час, який дорівнює 24 годинам; доба; певна кількість часу в межах доби, встановлена для роботи на підприємстві, в установі і т.ін. (робочий день); календарна дата, встановлена для чого-небудь (присвячена якій-небудь події, свято); час, період у житті людини, народу [30];

- тиждень – одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно; неділя. Одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням; семиденний строк. Семиденний строк, призначений для проведення якоїсь громадської роботи, кампанії [31];

- декада – проміжок часу в десять днів; десятиденка. Десять днів присвячених чому-небудь [32];

- місяць – проміжок часу, протягом якого Місяць обертається навколо Землі (від 28 до 31 доби); проміжок часу (від 28 до 31 доби), на які поділяють рік у сучасному календарі [33];

- рік – одиниця літочислення, проміжок часу, близький до періоду одного обертання Землі навколо Сонця; має 12 календарних місяців [34];

- період - проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т.ін. [35].

У літературі правильно підкреслюється, що усі параметри, які пов’язані з конкретним проміжком часу, у своїй основі ґрунтуються на русі небесних світил, планет, у першу чергу, Сонця, Землі, Місяця [36].

Строки у праві соціального забезпечення визначаються (обчислюються) роками, місяцями, днями, годинами або вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Інші астрономічні одиниці часу, як правило, у праві соціального забезпечення не використовуються. Галузеве законодавство, в основному, оперує такими термінами, як рік, місяць і день.

Розрізняється календарний (з 1 січня по 31 грудня), повний (12 місяців), неповний (менше 12 місяців), поточний (у якому відбулась певна подія чи здійснюються якісь дії) рік. Місяць також може бути календарним (з 1 по останнє число, тобто 30 чи 31, а в лютому 28 або 29), поточним, повним чи неповним. Дні бувають календарними (з нуля годин до 24 годин), робочими (тривалість робочого часу впродовж дня на тому чи іншому підприємстві, установі, організації), святковими (ч.1 ст.73 КЗпП України), неробочими (ч.2 ст.73 КЗпП України), вихідними (як правило, субота і неділя). З днів складається тиждень чи декада.

Соціальне законодавство визначення певних відрізків часу здійснює за допомогою років. Так, загальний пенсійний вік для жінок становить 55 років, а для чоловіків – 60 років. Однією з умов призначення пенсії за віком у солідарній системі є наявність страхового стажу не менше п’яти років. Підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення здійснюється за кожний повний рік страхового стажу після відстрочки. Для призначення пенсії по інвалідності залежно від віку особи, як правило, необхідний страховий стаж від 2 до 5 років. Персональна облікова картка застрахованої особи після її смерті зберігається в пенсійному фонді протягом 75 років. Строк зберігання особової справи отримувача соціальної допомоги – п’ять років після припинення виплати. Строки забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації визначаються роками. Інвалід береться на облік для отримання транспортного засобу не раніше закінчення десятирічного строку експлуатації автомобіля. Термін дії медичного висновку ЛКК щодо дитини-інваліда та МСЕК стосовно повнолітніх інвалідів визначається роками.

Галузеве законодавство у багатьох випадках строки обчислює місяцями. Наприклад, страховий стаж обчислюється в місяцях, а неповний місяць роботи зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови сплати за нього не менше мінімального страхового внеску. Якщо особа визнана інвалідом нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності, а коли вона визнана здоровою – до кінця місяця, по який встановлено інвалідність. Зміна розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника або припинення її виплати членам сім’ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії. Виділення частки пенсії у зв’язку з втратою годувальника провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії. Пенсії та періодичні державні соціальні допомоги виплачуються щомісяця. Допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами відповідних умов, виплачується за минулий час з моменту призначення, але не більше як за три місяці. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на шість місяців. Вказана соціальна допомога виплачується за повний місяць, в якому настала смерть уповноваженого представника сім’ї, незалежно від дати смерті у разі, коли звернення надійшло не пізніше шести місяців з дня смерті. Індивідуальна програма розробляється протягом одного місяця з дня звернення інваліда до МСЕК. Термін перебування у пункті тимчасового розміщення біженців установлюється органом міграційної служби до трьох місяців. Громадяни похилого віку та інваліди за наявності вільних місць у будинку-інтернаті можуть прийматися до будинку-інтернату на тимчасове проживання терміном від 1 до 6 місяців.

Деякі періоди встановлені у межах 12 місяців. Так, при виплаті неотриманої з вини пенсіонера пенсії за тривалий час (не більше 3 років) частина суми виплачується одночасно, але не більше як за 12 місяців. Виплата неотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера здійснюється, якщо звернення за нею надійшло не пізніше 12 місяців після смерті пенсіонера. Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини, а в разі усиновлення дитини віком до одного року – не пізніше ніж через 12 календарних місяців після набрання чинності рішенням суду про усиновлення. Допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги. Такі відрізки часу вказуються і в інших випадках. На нашу думку, такі періоди краще вказувати не пізніше року з моменту настання певної обставини.

Законодавство у сфері соціального забезпечення строки також обчислює днями. Посадова особа у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії. Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає відповідне рішення. Протягом десяти днів з дня подання заяви розглядаються документи, необхідні для призначення державної соціальної допомоги. Протягом п’яти днів після прийняття відповідного рішення письмово повідомляється заявник про призначення державної допомоги сім’ям з дітьми чи про відмову в її призначенні. У десятиденний термін особи, яким виплачується державна допомога сім’ям з дітьми, зобов’язані повідомляти органи праці та соціального захисту населення про виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги. Пенсія виплачується не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія. Допомога на поховання надається в день звернення за нею. Особи, які приймаються до будинку-інтернату, проходять карантин в окремому ізольованому приміщенні протягом 14 днів. Підопічні, які вибувають з інтернатної установи на лікування на термін понад 10 днів, наказом по будинку-інтернату знімаються з харчування, але залишаються у списках мешканців. Огляд у МСЕК тимчасово непрацездатного громадянина повинен здійснюватися протягом семи днів з дня подачі документів до МСЕК. Центр зайнятості та територіальне відділення Фонду протягом 10 календарних днів після прийняття рішення про надані дотації укладають з роботодавцем договір про працевлаштування інваліда та надання дотації. Максимальний строк виготовлення протезних виробів становить 20 (протезів та апаратів рук і ніг, корсетів та ортопедичного взуття) чи 10 (дрібних протезно-ортопедичних виробів) робочих днів.

Для обчислення строків у праві соціального забезпечення важливе значення має встановлення початку перебігу строків та їх закінчення, що суттєво впливає на терміни реалізації особами їх суб’єктивних прав на той чи інший вид соціального забезпечення.

Загальне правило про те, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний його початок, у праві соціального забезпечення не є універсальним. Воно підходить до процедурних строків, але не стосується строків початку обчислення періодів суспільно корисної діяльності, які впливають на обсяг прав людини у сфері соціального забезпечення.

Законодавством зазначено, що перебіг строків у праві соціального забезпечення починається з:

1) календарної дати, встановленої нормотворчим органом, що не збігається з часом вчинення конкретних дій або настанням певних подій (індексація соціальних виплат, перерахунок державних соціальних допомог та окремих надбавок до пенсії з урахуванням нового розміру прожиткового мінімуму, перерахунок пенсії у бік її збільшення або зниження, призначення деяких державних соціальних допомог та ін.);

2) календарної дати, з якої вчинені передбачені нормами права дії (початок обчислення певних періодів трудової та іншої суспільно корисної діяльності, встановлення інвалідності, виплати допомоги на поховання, надання соціального обслуговування в інтернатній установі, день звернення за призначенням пенсії, призначенням пенсії по інвалідності тощо);

3) наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (призначення пенсії за віком, у зв’язку з втратою годувальника, пільгових пенсій, деякі процедурні строки).

Виникає питання про те, як розуміти словосполучення “з дня”. На нашу думку, якщо у нормативному акті вказується строк “з дня”, то саме з цього дня і починається відлік указаного періоду. Наприклад, днем звернення за пенсією є день прийняття заяви і саме з цього дня йде відлік 10-денного строку для прийняття органом ПФУ рішення (заява подана 3 червня, а рішення повинно бути прийняте не пізніше 12 червня). Це означає, що „з дня” не можна тлумачити як „з наступного дня”.

У літературі вживається термін „астрономічний рік” (час, протягом якого Земля здійснює повний оберт навколо Сонця) [37], але у нормативних актах він не вживається. Складніша справа із співставленням календарного і повного року (місяця). Якщо відносно календарного року (місяця) розбіжностей немає, бо всі під таким строком розуміють період з першого по останнє число року (місяця), то з приводу прикметника „повний” є різночитання: одні його ототожнюють з календарним, а інші вважають, що це різні поняття. У словниках вказується, що цілий або повний рік – це період часу з дванадцяти місяців, що рахується від будь-якого дня [38]. Саме з цього тлумачення слід виходити нормотворчому органу щодо вживання прикметника „повний”. Оскільки на практиці органи соціального захисту населення інколи під повним роком (місяцем) розуміють календарний рік (місяць), то, на наш погляд, у нормативних актах у цьому смислі бажано відмовитись від поняття повний рік (місяць).

Підводячи підсумок стосовно початку плину строків у праві соціального забезпечення, можна зробити висновок, що перебіг строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок, або з календарної дати, якою законом чи договором визначено початок виникнення прав і обов’язків у сфері соціального забезпечення. У відповідність до цього визначення потрібно привести нормативні акти, передбачивши, що процедурні строки обчислюються з наступного дня, а всі інші – залежно від вимог закону чи за домовленістю сторін.

Будь-який відрізок часу, як уже говорилося, має не тільки початок, але й кінець. Виникає питання, як обчислюється закінчення строку? ЦПК України (ст.70) і ЦК України (ст.254), що послужили зразком для інших галузей права, виходячи з того, що перебіг строку починається з наступного дня після настання певної події, визначають закінчення строку при обчисленні його відповідними одиницями часу. Вказані терміни закінчення строків не враховують те, що деякі відрізки часу в праві соціального забезпечення обчислюються з дня вчинення певних дій. Це означає, що в цих ситуаціях термін закінчення строків настає на день раніше, тобто напередодні дня, вказаного у ст.70 ЦПК України та ст.254 ЦК України. Закінчення строку, як правило, залежить від початку його перебігу.

Закінчення строку, як і початок плину часу, визначається роками, місяцями і днями, а також може обчислюватися іншими часовими одиницями (півроком, кварталами, півмісяцем, декадами, тижнями, хвилинами тощо). При забезпеченні пенсіями та допомогами строки обчислюються роками, місяцями і днями, а при наданні соціальних послуг строки можуть обчислюватися іншими часовими одиницями.

У праві соціального забезпечення при обчисленні закінчення строків за аналогією закону застосовуються такі правила: 1) строк, що визначається роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку; 2) строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця; 3) якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Крім того, строк, перебіг якого обчислюється з дня вчинення дії чи настання певної події, закінчується напередодні відповідного числа місяця. Вказане правило не закріплене в галузевих нормативних актах, наприклад, у трудовому законодавстві, але випливає із смислу окремих норм права.

При використанні інших часових одиниць можна керуватись такими положеннями: 1) до строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року; 2) строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п’ятнадцяти дням; 3) строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.

У праві соціального забезпечення відсутня жорстка регламентація строків, як, наприклад, у трудовому праві, де відрізки календарного дня відіграють суттєву роль у динаміці трудових правовідносин. Соціальні виплати, в основному, здійснюються за поточний місяць, а припинення їх виплати через смерть отримувача проводиться з наступного місяця. Тут своєрідно застосована процедурна норма, що перебіг строку, закінчення якого пов’язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання смерті.

При обчисленні закінчення строку вживаються слова „відповідний”, „відповідні”, „відповідне”. Під ними слід розуміти ті ж місяць і число, день тижня, у які сталася юридична обставина, що є підставою для визначення строку (25 січня при визначенні 3-х місячного терміну це буде 25 квітня, вівторок при тижневому обчисленні також буде вівторок).

Законодавець при встановленні строку може впливати лише на початок і закінчення його перебігу, але не може впливати на його об’єктивний плин. У той же час пенсійне законодавство (ст.57-60 Закону України „Про пенсійне забезпечення”; ч.4 ст.24 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”) передбачає пільгове обчислення строків, при якому здійснюється умовне прискорення перебігу часу або сезонна робота зараховується за рік роботи (ст.61 Закону України „Про пенсійне забезпечення”). Такі строки, що не відповідають реальній дійсності, належать до правових фікцій і їх можна назвати віртуальними строками. Вказані строки, які стосуються суспільно корисної діяльності особи, є однією з особливостей строків у праві соціального забезпечення.

Вік особи, як певний відрізок у її житті, що має початок і закінчення, відноситься до строків і одночасно виступає окремим юридичним фактом. Залежно від віку визначається обсяг соціального забезпечення людини: прожитковий мінімум у розрахунку на місяць, пенсійне забезпечення, надання послуг у соціальних установах тощо. Обчислюється вік від дня народження по день досягнення певного віку. Строки можуть обчислюватися з дня народження, наприклад, допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини і по день або з дня досягнення, наприклад, 6 чи 18 років чи з наступного дня після досягнення пенсійного віку (право на пенсію за віком у солідарній системі). Хоча з віком пов’язано багато юридичних складів правовідносин у тій чи іншій галузі права, але найбільш ним оперують у праві соціального забезпечення. Верхня межа певного відрізку віку встановлюється на розсуд законодавця і з приводу неї часто виникає дискусія серед науковців та практиків (вік виходу на пенсію, утримання в інтернатній установі, надання соціальної допомоги та ін.).

Поиск по сайту: