І День працівників ракетно-космічної галузі України

– На мій погляд, Ук­раїна поки що не має потреби у власних піло­тованих запусках. Буде таке завдання – знайде­мо можливість його вирі­шити, хоч це нелегко. До речі, у рамках Націо­нальної космічної прог­рами України ми з Наці­ональним космічним агентством і НАНУ про­робляли варіанти ство­рення українського мо­дуля для міжнародної космічної станції. Але через нестачу фінансу­вання проект не реалізо­вано. Є плани розміщен­ня дослідницької апара­тури на іноземних моду­лях МКС, наприклад, на російському...

– А чи має сьогодні Україна свій загін космо­навтів?

– Як. мені відомо, по­ки що не має. Наукові завдання досить успішно виконують і безпілотні апарати. За 44 роки (саме стільки наше КБ займа­ється їх створенням) за­пущено більш як 400 апаратів 73 типів. Вони удосконалюються: скоро­чується маса, поліпшу­ється оптика, вона вже «розпізнає» з космосу предмети розміром до півтора-двох метрів...

– Але людина хоче по­бачити все на власні очі, розвивається космічний туризм. Чи братиме Укра­їна і КБП у цьому участь?

– Так, хоч коштує та­ке «турне» до 15 млн. до­ларів, бажаючих багато. Лідер цього бізнесу – Росія, але й ми не стоїмо осторонь. Нині пророб­ляються варіанти можли­вої співпраці з американ­цями щодо спільного тестування пусків прид­баних ними російських капсул «Алмаз», призна­чених для запуску люди­ни в космос. Ідеться про перспективи створення спільного ракетно-кос­мічного комплексу ту­ристичного призначення, з використанням для цього нашого «Зеніта», іншої ракети цього ж класу, може, і нової роз­робки. Технічно це здій­сненно, економічно – вигідно. У разі реалізації програми ціна польоту космічного туриста може знизитися до 150 тисяч доларів за політ.

– А скільки «Зеніт» за один раз може підняти в космос туристів?

– Можемо вивести на кругову низьку орбіту (200 кілометрів) до 14 тонн. Але, якщо треба, то резерви в «Зеніта» ще є. Тим паче що Росія роз­робляє дуже цікавий ба­гаторазовий корабель «Кліпер», розрахований на шість осіб. Проект дуже актуальний, амери­канці також оголосили тендер на такі апарати.

Найтяжчий варіант «Кліпера» важитиме 16–17 тонн. Нинішня росій­ська ракета «Союз» такий вантаж вивести на орбіту не може. Ми пропонуємо для цього проекту свій «Зеніт».

– Крім «Зеніта», чи маєте ви намір створюва­ти й інші ракети?

– У «Зеніта» все скла­лося вдало: він затребува­ний, дивує і радує універ­сальністю, надійністю, екологічною чистотою, високими енергетичними та експлуатаційними ха­рактеристиками.

Нині тривають роботи з його модернізації з ме­тою збільшення маси ко­рисного

вантажу, виведе­ного на орбіту під час за­пусків з Байконура. Ще один напрям робіт КБ «Південне» – аерокос­мічні ракетні комплекси. Ці програми перспектив­ні, вони передбачають запуск космічних носіїв з борту літака, адже Украї­на густонаселена, немає місць для наземних стар­тових майданчиків. У розробці – кілька аеро­космічних комплексів з носіями різного класу, що базуються на літаках «Руслан», «Мрія», вини­щувачах «СУ» і «МіГ».

– Отже, не будете змі­нювати «Зеніт» на ракети з іншою назвою?

– Один з найбільших проектів КБ «Південне» – створення ракети-носія «Циклон-4», його запус­катиме спільне україно-бразильське підприємство з космодрому Алкантара, в екваторіальній Бразилії. Проект має гарні пер­спективи. А «Зеніт» і далі вдосконалюватиметься. Одночасно з його модер­нізацією в КБ розробля­ють ракети нового сімей­ства – «Маяк» – на базі перевірених носіїв «Цик­лон» і «Зеніт», використовуючи при цьому всі кра­щі напрацювання. Нама­гаємося в їх арсеналі максимально використовува­ти українську комплекта­цію. Уже зараз ракети «Маяк» викликають інте­рес у багатьох країнах. Хоча проект поки що тільки на папері, КБ «Південне», разом з аме­риканськими партнерами, бере участь у тендері, ого­лошеному НАСА, який передбачає використання нових систем, що забезпе­чать надійну доставку вантажів на міжнародні космічні станції.

– Порівняно з часами Гагаріна техніка пішла вперед. Політ корабля з людиною на борту сьогод­ні – не так уже складно?

– Тільки в арсеналі нашого КБ десятки ціка­вих розробок, за допомо­гою яких можна відпра­вити людину в космос і повернути її на Землю. «Зеніт» може успішно вирішувати будь-які кос­мічні доставки. Співпра­ця із закордонними коле­гами щодо організації майбутніх пілотованих польотів ведеться постій­но. Ми впевнені: не за горами час, коли дослід­ники і туристи будуть постійно стартувати на навколоземні орбіти. Зокрема й за допомогою техніки, яку розробляють фахівці КБ «Південне» і виготовляють наші коле­ги на «Південмаші».

12 квітня – це не тіль­ки День космонавтики, а й День працівників ракетно-космічної галузі України. І в переддень цього свята ми з гордістю можемо ди­витися як у минуле, так і в майбутнє. За більш ніж півстолітню історію ракет­но-космічної галузі колективами КБ «Південне», «Південмашу», безлічі ін­ших підприємств створено чотири покоління страте­гічних ракет, сім ракет-носіїв, що вивели на орбіту більш як 1100 космічних апаратів. Сьогодні Украї­на, разом з Росією, США, Францією і Китаєм, збері­гає місце серед провідних космічних держав світу. За останні роки нашими фа­хівцями здійснено 19 пус­ків ракет-носіїв «Зеніт-3SL», п'ять пусків конвер­сійного носія «Дніпро» (створеного на базі най­потужнішої стратегічної ракети 15А18). Нещодавно КБ «Південне» відвідав Президент України В. Ющенко. Він заявив про необхідність державної підтримки ракетно-кос­мічної галузі України на найвищому рівні.

Квітень для нас був і залишається знаменним місяцем: у 1954 році 10 числа було організоване наше КБП, 12 – День космонавтики і, за волею долі, день народження Ге­нерального конструкто­ра – генерального дирек­тора КБ «Південне» Ста­ніслава Миколайовича Конюхова. А 13 – в пер­ший політ 21 рік тому ви­рушив наш прославлений «Зеніт»... Зі святом, друзі!

Поиск по сайту: