Регулювальні гідроапарати (РГА)

Регулювальні гідроапарати змінюють тиск, витрату і напрямок потоку мастила шляхом часткового відкриття робочого прохідного перетину. До таких апаратів відносяться клапани тиску, обмежуючі, підтримуючі чи регулюючі тиск у гідросистемі; дроселі або регулятори витрати, що підтримують задану витрату мастила, а також дроселюючі гідророзподільники, що забезпечують зміну витрати і напрямку потоку рідини в декількох лініях одночасно.

4.2.1 Клапани тиску

Запобіжні клапани охороняють гідропривід від тиску, що перевищує встановлене значення. Вони діють лише в аварійних ситуаціях (пропускають мастило з напірної лінії в зливну) на відміну від переливних клапанів, призначених для підтримки заданого тиску шляхом безупинного зливу мастила під час роботи. У верстатобудуванні централізовано не виготовляються клапани для роботи тільки в аварійному режимі; запобіжні клапани верстатних гідросистем, як правило, працюють у режимі переливних клапанів.

Запобіжні клапани повинні підтримувати постійним встановлений тиск у можливо більш широкому діапазоні зміни витрати робочої рідини, що проходять через клапан. У динамічних режимах необхідна швидкодія, що виключає виникнення піка тиску при різкому збільшенні витрати (наприклад, у момент включення насоса чи гальмування гідродвигуна). Однак підвищення швидкодії часто викликає втрату стійкості, що супроводжується шумом і коливаннями тиску. Таким чином, конструкція клапана повинна забезпечувати оптимальну величину демпфування; при цьому пік тиску звичайно не перевищує 15-20%.

Редукційні клапани служать для створення встановленого постійного тиску в окремих ділянках гідросистеми, зниженого в порівнянні з тиском у напірній лінії.

При робочих тисках до 10 МПа (іноді до 20 МПа) для запобігання гідросистем від перевантаження, підтримки заданого тиску чи різниці тисків, для дистанційного керування потоком і різними блокуваннями широко застосовують гідроклапани тиску (напірні золотники), у яких на торець золотника діє тиск рідини в одній лінії керування, а на протилежний – тиск в іншій лінії керування і регульоване зусилля пружини. Апарати мають дві основні лінії і дві лінії керування, причому, використовуючи ці лінії чи незалежно з'єднуючи їх, можна одержати чотири виконання клапана, що мають різне функціональне призначення (клапани можуть працювати в режимі запобіжного чи переливного клапанів, а також у режимах регульованих клапанів різниці тисків і клапанів послідовності).

До групи комбінованих апаратів відносяться регулятори тиску для циліндрів, що врівноважують, і клапани зусилля затиску. Перші призначені для підтримки встановленого тиску в лінії відводу незалежно від напрямку потоку і є апаратами непрямої дії. Другі, аналогічні по функціональному призначенню, є апаратами прямої дії і можуть додатково оснащуватися мікровимикачем, що контролює осьове положення золотника в корпусі.

Виконання. Клапани тиску мають різні виконання по конструкції, типу керування, діаметру умовного проходу, приєднанню і номінальному тиску.

Основні конструктивні виконання: клапани з міжнародними приєднувальними розмірами і клапани типу ПГ, в останні роки зняті з виробництва (крім ПГ54-3 і ПГ66-3).

Більшість клапанів мають ручне керування і лише деякі виконання запобіжних клапанів мають електричне керування розвантаженням.

Клапани, які застосовуються у верстатобудуванні, мають діаметри умовних проходів10, 20 і 32 мм. Промисловістю випускаються також апарати з діаметрами умовних проходів 40 і 50 мм.

Клапани мають різьбове і стикове виконання по з’єднанню.При різьбовому приєднанні отвору корпуса для підключення ліній мають конічну чи метричну різь; у клапанах стикового приєднання отвори виводяться на стикову площину і закінчуються цековками під кільця (за ДЕСТ 9833–73) для ущільнення стику між апаратом і спеціальними панелями або проміжними плитами, у яких нарізана різь для монтажу штуцерів.

По номінальному тискуклапани мають виконання на 1; 2,5; 6,3; 10; 20 і 32 МПа.

4.2.1.1 Вибір гідроклапанів

Вибір гідроклапанів зводиться до визначення функціонального призначення кожного з клапанів схеми, та за допомогою таблиці Г3 (додаток Г), з урахуванням подачі насосу та , встановлюється тип клапана, параметри якого найбільш точніше задовольняють вхідні дані.

4.2.2 Дросельні регулятори витрати

Регулювання витрати у верстатних гідроприводах використовується для забезпечення необхідної швидкості на вихідній ланці гідродвигуна.

Для цього використовуються також дросельні пристрої, але розрахунки показують, що витрата через дроселювальне робоче вікно залежить як від площі вікна, так і від перепадів тиску на ньому. Тому будь-які коливання перепаду тисків, у тому числі викликані зміною величини навантаження на гідродвигун, викликають коливання витрати і, відповідно, швидкості руху.

Призначення регулятора потоку – стабілізація встановленої витрати (швидкості руху гідродвигуна) незалежно від коливань перепаду тисків на дросельному вікні.

4.2.2.1 Вибір дроселя та регулятора потоку

За типом дроселюючого пристрою (дросель або регулятор потоку) та початковими даними та за табл. Г4 (додаток Г) вибираємо елемент ВК, який найбільш точніше відповідає початковим умовам.

Поиск по сайту: