Поняття та принципи оплати праці

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. [

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно –ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Як важлива соціально – економічна категорія заробітна плата в ринковій економіці виконує такі основні функції:

· Відтворювальна – підтримка і покращення умов життя працівників, які повинні мати необхідні засоби для нормального існування, а також реальні можливості для відпочинку та роботи, щоб поновлювати сили, необхідні для роботи.

· Стимулююча – встановлення залежності рівня заробітної плати від кількості, якості ті результатів праці.

· Регулююча – регулює ринок праці, в умовах різного рівня оплати праці в окремих галузях народного господарства, певною мірою формує собівартість продукції підприємства – регулює прибутковість підприємств.

· Соціальна – забезпечення соціальної справедливості, соціальної захищеності, відповідної винагороди за вкладену працю для самоствердження працівників.[

Одним з основних принципів оплати праці є дотримання законодавчого положення про розмір мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Вона є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Важливим принципом організації оплати праці є те, що вона здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних та трудових договорів.

1.2. Форми, види та системи оплати праці

Структура заробітної плати включає: основну заобітну плату, додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Її особливість – гарантованість та регулярність виплати.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідництво і особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантовані та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії пов’язанні з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають виплати у формі винагород за підсумкові роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсації та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбаченні актами чинного законодавства.

Основна оплата праці має 2 форми: відрядну і погодинну. Форми заробітної плати в сільськогосподарських підприєсствах визначаються способами обліку праці. Там, де облік ведеться за виробленою продукцією або обсягом виконаних робіт, застосовується відрядна форма оплати праці. Якщо ж облік ведеться за відпрацьованим робочим часом, застосовується погодинна форма оплати праці.

Відрядна форма оплати праці – це така форма, при якій розмір заробітку залежить від кількості та якості виробленої продукції або обсягу виконаної роботи. Вона складається з декількох видів: пряма необмежена, прогресивна, та акордно – відрядна.

Погодинна форма оплати праці - це така форма, при якій розмір заробітку залежить від кількості фактично відпрацьованого часу, незалежно від кількості фактично виробленої або обсягу виконаної роботи. Вона немає різновидів.

Залежно від способу розрахунку основної оплати праці та її погодження з додатковою оплатою, умов виробництвавизначають системи оплати праці.

Під системою, як правило, розуміють спосіб поєднання основної, додаткової оплати праці та премії, що забезпечують найбільш оптимальне співвідношення між кі лькістю та якістю вкладеною праці й її оплатою. Обидві форми оплати праці застосовують в сільськогосподарських підприємствах у вигляді таких систем: відрядної, відрядно – преміальної, відрядно – прогресивно – преміальної і акордно – преміальної, погодинно – преміальної, від валового доходу, за внутрішньогосподарськими розрахунковими цінами.

При простій відрядній системі оплати праці заробіток працівників залежить від їх фактичного виробітку. На відрядну оцінку не впливає рівень виконання норм виробітку. Премії при ній не виплачуються.

Розцінка за од. Роботи = тарифна ставка/норма виробітку

Якщо, крім оплати за незмінними відрядними розцінками, виплачується ще й премія, система оплати вже називається відрядно – преміальною.

Відрядно – прогресивно – преміальна система оплати праці – є різновидом відрядно – преміальної. Вона передбачає додаткове заохочення працівників за виробництво понадпланової продукції чи робіт. Розмір оплати за понаднормову роботу визначається в самому господарстві, однак максимально допустиме збільшення розцінок не може перевищувати тарифну розцінку більш як у 2 рази.

За характером виплат відрядна форма оплати праці у підприємствах може бути індивідуальною і колективною.

Погодинна форма оплати праці ділиться на: просту погодинну і погодинно – преміальну системи.

При простій погодинній системі – розмір заробітку виконавця залежить лише від величини тарифної ставки і кількості відпрацьованого часу. Місячний заробіток при погодинній оплаті визначається: денна тарифна ставка * на кількість відпрацьованих годин або змін.

При погодинно – преміальній системі беруть до уваги і якісні результати праці. Ця система оплати праці знаходить застосування як в основному, так і в допоміжних виробництвах.

Акордно преміальна система оплати праці різновидом відрядної форми оплати праці. Сутність цієї системи в тому, що завчасно визначається загальна сума заробітної плати на весь обсяг роботи або на всю продукцію, що виробляється в конкретному розрахунковому періоді. Основна оплата праці здійснюється за двома показниками:

· Обсяг виконаних робі (відпрацьований час);

· Кількість і якість виробленої продукції.

Перша її частина виступає у формі авансу, а друга формується за рахунок коштів збільшення тарифних ставок 25-50% при визначення розцінок оплати за продукцію.

Методика розрахунку розцінок оплати праці за продукцію грунтується на використанні показників оплати за тарифрм та доплат за продукцію й виходу валової продукції і розраховується за формулою:

Р_оп = Т_х * К_т / В, де

Р_оп – розцінка оплати за од. Продукції, грн.;

Т_х – тарифний фонд оплати праці на виробництво певної продукції, грн.;

К_т – коефіцієнт збільшення тарифу (1.25 – 1.50);

В – валова продукція, ц, шт., гр.

Розмір акордної оплати праці визначають, як правило, н основі існуючих нор виробітку і відрядних розцінок за одиницю роботи. При акордній оплаті праці може вводитися преміювання за певні кількісні та якісні показники. В цьому випадку акордна оплата праці.

Поиск по сайту: