ГРАДУЮВАННЯ ВИТРАТОМІРНОГО ПРИСТРОЮ

Градуюванням витратомірного пристрою називається перевірка його показань шляхом порівняння з показами зразкових приладів.

Для витратомірів зі змінним перепадом тисків (наприклад, діафрагми) градуювання полягає в існуванні графічної залежності між витратою, заміряною ваговим (чи об'ємним) методом, і показами диференційного манометра, встановленого на даному витратомірі, тобто в існуванні залежності h=f(Q).

Градуювання приладу робиться за допомогою спеціального стенду (мал.3.4), що складається з:

- трубопроводу 1 з установленим витратоміром - 2 (діафрагмою) і вентилем 3;

- диференційного манометра - 4;

- мірної судини - 5.

Дослід виконується таким чином:

1. Відкривши максимально вентиль 3, спочатку роблять промивання трубопроводу для видалення повітря.

2. За допомогою вентиля 3 встановлюють певну витрату рідини,

3. При сталому режимі заміряють витрату об'ємним чи ваговим способом.

4. Записують покази диференційного манометра.

5. Спостереження повторюють до 6 разів при різних витратах рідини.

Дані, отримані під час досліду, вносяться в (таблицю №I). Після виконання досліду проводиться обробка отриманих даних і будується градуювальна крива h=f(Q) у прямокутній системі координат.

ПРИМІТКА. Якщо відомі величини параметрів і k, експериментальна крива зіставляється з теоретичною, підрахованою за формулою (рис.3.8).

Таблиця 3.1

Результати вимірювання і розрахунків

Поиск по сайту: