МВФ ( Міжнародний валютний фонд)

Штаб квартира – у м. Вашингтон.

Був створений 1994, практичну діяльність розпочав 1947 р.

Мета:

1) Сприяння міжнародному співробітництву шляхом забезпечення механізму для консультацій та погоджених дій стосовно міжнародних валютних питань;

2) Сприяння збалансованому зростанню міжнародної торгівлі з метою підвищення рівня зайнятості та реальних доходів населення, розвитку виробничих можливостей країн-членів;

3) Сприяння стабільності валют і впорядкованим валютним відносинам, і запобігання конкурентному знеціненню валют;

4) Сприяння створенню багатосторонньої системи платежів та переказів по поточних операціях, і прагнути до ліквідації валютних обмежень;

5) Тимчасово надавати загальні ресурси Фонду державам-членам (при наявності відповідних гарантій), для того, щоб вони могли виправити порушення рівноваги їхніх платіжних балансів, уникаючи заходів, які могли б принести шкоду на національному або міжнародному рівні;

6) Скоротити терміни і масштаби дефіциту платіжних балансів.

Учасники: 188 країн учасниць.

Фінансування МВФ: членські внески держ.-членів

Бюджет: 272 млрд. дол. США

Структура МВФ:

Вищий керівний орган МВФ - Рада керуючих

Міжнародний валютний і фінансовий комітет(є дорадчим органом Ради керуючих)

Виконавча рада МВФ(оперативне управління)

Співпраця з Україною:

Україна стала членом МВФ у 1992 році. співпрацю з МВФ було активізовано за програмами STF, Stand-by та “Механізм розширеного фінансування” (EFF). У співробітництві України з МВФ в межах кредитних програм можна виділити кілька етапів: 1) 1994-1995 роки; 2) 1995-1998 роки); 3) 1998-2002; 4) 2008 (3 млрд дол. США); 5) 2009 (1,875 млрд); 6) 2010 (3,4 млрд);

ЮНЕСКО було створено 4 листопада 1946 року, Статут ЮНЕСКО було підписано 16 листопада 1946р. 44 державами на конференції у Лондоні. Організація сприяє зміцненню миру, створенню гуманітарних підвалин всеохоплюючої системи міжнародної безпеки і стабільності, розширенню співробітництва країн в галузі освіти, науки і культури, забезпеченню поваги до законності і справедливості, прав людини і основних свобод. ЮНЕСКО має основоположні цілі своєї діяльності, за допомогою яких прагне досягти єдиної мети. Такими цілями є:

1. сприяння постійним дослідженням сучасних проблем світо­вого розвитку; 2. підтримку процесів, які б давали змогу кожному індивіду чи об'єднанню брати посильну участь в житті суспільства світового співтовариства; 3. допомогу розвитку та демократизації освіти, розквіту науки;

4. сприяння взаєморозумінню між народами з метою додер­жування миру та прав людини. Також організація має свою структуру:

1. Генеральна конференція;

2. Виконавча рада;

3. Секретаріат.

ЮНЕСКО має цілий ряд регіональних (5 регіональних груп – Африка, Ліга арабських держав, Азія і Тихий Океан, Європа та Північна Америка, Латинська Америка і країни Карибського басейну), кластерних (27 кластерних офісів, які працюють із 148 країнами-членами) та національних офісів (27 нац. Офісів, які обслуговують 9 найбільш густонаселених країн світу).

Зараз ЮНЕСКО налічує 193 країни-учасниці. Головний осередок ЮНЕСКО – Париж. Організація має 26 періодичних видань, які видаються різними мовами. На сьогоднішній день офіційними мовами організації є англійська, арабська, іспанська, китайська, російська і французька мови.

Щодо співпраці з Україною, то Україна є членом ЮНЕСКО з 12 травня 1945 року. Наша держава ініціювала створення багатьох міжнародних програм та проектів. Також Україна є стороною 15 міжнародних конвенцій ЮНЕСКО.

1. Європейський Союз.
2. Мета та цілі Європейського Союзу закріплені у ст. 3 Договору про Європейський Союз від 07.02.1992. Відповідно до нього основною метою Європейського Союзу є сприяння миру, своїм цінностям і добробуту своїх народів + створення внутрішнього ринку, створення валютного та економічного союзу, просування євро, умови безпеки та правосуддя для громадян без зовнішніх кордонів.
3. Перший крок у бік створення сучасного Євросоюзу був зроблений в 1951: ФРН, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Франція, Італіяпідписали договір про заснування Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЕОВС, ECSC — European Coal and Steel Community), метою якого стало об'єднання європейських ресурсів з виробництва сталі й вугілля, в дію даний договір вступив з липня 1952 року.З метою поглиблення економічної інтеграції ті ж шість держав в 1957 заснували Європейське економічне співтовариство (ЄЕС, Спільний ринок) (EEC — European Economic Community) і Європейське співтовариство з атомної енергії (Євратом, Euratom — European Atomic Energy Community). Найважливішим і найширшим за сферою компетенції з цих трьох європейських співтовариств було ЄЕС, так що в 1993 році воно було офіційно перейменоване в Європейські спільноти (ЄС — European Communities). Створення юридично за Маастрихтським договором від лютого 1992 року.
4. Штабквартира єврокомісії – Брюссель (Бельгія), Європарламенту – Страсбург, Брюссель, люксембург.
5. Органи: Європейська комісія: розробляти й пропонувати законодавчі акти; керувати запровадженням політики Співтовариства;розпоряджатися бюджетом;підтримувати зовнішні відносини;наглядати за дотриманням законів Співтовариства. Рада Європейського Союзу (Council of the European Union) — інституція Європейського Союзу, (Рада або Рада міністрів) головний орган ухвалювання рішень в Європейському Союзі. До її складу входять по одному міністрові від кожної країни Союзу. Залежно від порядку денного, збираються міністри закордонних справ (Рада з загальних справ та зовнішніх відносин), економіки й фінансів (Екофін), сільського господарства тощо — загалом 9 конфігурацій Ради. Європейський Парламент (англ. European Parliament) — одна з семи інституцій Європейського Союзу, асамблея представників його майже 500-мільйонного населення. Європейський суд має 2 палати – суд загальної юрисдикції, трибунал (щодо службовців ЄС).
6. Політико-економічні відносини між Україною і Європейським Союзом пройшли складний шлях від країни з перехідною економікою до отримання від ЄС в грудні 2005 р. статусу країни з ринковою економікою. У період 2005-2008 рр. основним документом співпраці між Україною і Союзом був План дій, який передбачав досягнення нашою країною за цей час певних пріоритетів. У ході саміту Україна – ЄС, що відбувся у Парижі у вересні 2008 р., було позитивно оцінено кроки, зроблені нашою країною на шляху до європейського співтовариства, насамперед у забезпеченні свободи преси, міжнаціональної злагоди, побудови громадянського суспільства, та підписано спільну Декларацію, у якій зафіксовано "Угоду про асоціацію, визнання України європейською державою".

Поиск по сайту: