Прогнозування попиту населення на послуги автотранспортних підприємств

Аналіз наявного парку транспортних засобів та його розподіл за формами власності в структурі автомобільних пасажирських перевезень. За основу структури пасажирських автотранспортних засобів (автобусів), згідно рекомендацій слід використовувати їх розподіл по п'яти класах:

– особливо малий (ОМК): РАФ, ГАЗ-32213 «Газель, Iveko Turbodaily»;

– малий (МК): ПАЗ-672, А-091 «Богдан», ЛАЗ А-073;

– середній (СК): ЛАЗ-695, ЛАЗ А-141;

– великий (ВК): Ікарус-260, ЛАЗ-52532;

– особливо великий (ОВК): Ікарус-280, ЛАЗ-6205.

Розподіл автобусів загального користування по їх марках на ВАТ „Сумиоблавтотранс” у 2010 році становив ЛАЗ – 54%; «Ікарус» – 22%; ПАЗ, ЛіАЗ, РАФ – 24%.

У кількісному та якісному відношенні автобусний парк ВАТ „Сумиоблавтотранс”, що працює на міських і приміських маршрутах, не задовольняє потреби пасажирів у перевезеннях. Відсутність обігових коштів на ВАТ „Сумиоблавтотранс” призвела до прогресуючого старіння автобусного парку, погіршення його технічного стану та диспропорції структури.

Важливим питанням стає необхідність поліпшення безпеки перевезень пасажирів, охорона навколишнього середовища, підвищення якості та надійності транспортних послуг населення, забезпечення ефективної організації перевезень і зменшення експлуатаційних витрат, де основним питанням є приведення структури автобусного парку до науково-обґрунтованих показників.

Відбувається зменшення на маршрутах кількості автобусів великої і особливо великої місткості, що в свою чергу, компенсується заміною їх автобусами малої та особливо малої місткості (мікроавтобусами).

У 2009-2010 рр. автобуси малої та особливо малої місткості виконували 25–30% усього обсягу міських і приміських перевезень пасажирів автотранспортом, що вказує на їх вагоме місце на ринку транспортних послуг.

Поряд тенденцією збільшення питомої ваги автобусів ОМК та МК з витісненням автобусів ВК та ОВК з ринку пасажирських перевезень, спостерігається різке збільшення різноманітності марок, моделей та модифікацій автотранспортних засобів на пасажирських маршрутах. Дуже широко представлені на ринку мікроавтобуси фірм Мерседес, Пежо, Івеко. Але при цьому дуже значна частина вказаних транспортних засобів виявляється переобладнаною з вантажних на пасажирські.

За станом на 01.01.2011 року 80% мікроавтобусів, що використовуються як транспорт загального користування на постійних маршрутах перевезень пасажирів, не відповідають вимогам діючих стандартів (Правила ЄЕК ООН №36) і мають бути виключені з ринку транспортних послуг.

Різноплановість якісних показників підприємств комунального та побутового обслуговування обумовлює різні шляхи поліпшення якості їх продукції (послуг), підвищення рівня якості обслуговування.

На наш погляд, ВАТ „Сумиоблавтотранс” повинно розробляти стратегічні напрямки удосконалення якості, приймаючи як вихідні показники своєчасність, повноту, комплектність, культуру обслуговування, якість технологічних операцій, робіт, послуг і продукції на підприємстві (в галузі). Такими напрямками є:

організація досконалої системи оцінки та контролю якості за розробленими критеріями з метою попередження неякісного обслуговування;

удосконалення морального й матеріального стимулювання заходів з підвищення якості обслуговування;

створення умов для застосування прогресивних технологій, новітніх досягнень науки й техніки, що сприятимуть покращенню якості обслуговування (своєчасність, повнота, комплексність, якість технологічних операцій, культура обслуговування);

впровадження в технологію обслуговування контрольно-вимірювальних приладів та випробувального обладнання для покращення показників якості обслуговування та організації діагностичного обстеження комунікацій з метою попередження аварійних ситуацій, браку послуг і т.ін.

Основні цілі держави в процесі регулюванні полягають в наступному:

- захисті споживачів у конкурентній боротьбі;

- захисті діючих на ринку підприємств, що надають послуги з пасажирських перевезень;

- підвищенні рівня безпеки та стійкості транспортної системи.У сфері обслуговування для визначення якості роботи використовують узагальнюючий показник - обсяг послуг у вартісній формі з розрахунку на одного мешканця. Крім того, застосовують такі показники: кількість робочих місць підприємств побутового обслуговування на 1000 мешканців, середньоспискова чисельність працюючих, що припадає на одне підприємство галузі, та ін.

На рівні регіональних органів влади необхідно:

1. Вдосконалити систему конкурсного відбору автоперевізників для виконання перевезень пасажирів на маршрутах загального користування;

2. Забезпечити права громадян, які мають пільги на проїзд;

3. Встановити суспільний контроль над організацією пасажирських перевезень;

4. Продовжити процес об'єднання індивідуальних підприємців, що здійснюють перевезення пасажирів.

Конкуренція серед приватних перевізників зростає щодня. Об'єднавшись у транспортні асоціації, союзи приватним перевізникам набагато легше буде вирішувати питання медичного огляду водіїв перед виходом на лінію, організації технічного обслуговування автомобілів, правового забезпечення, колективного захисту своїх інтересів та інше. Тільки об'єднання перевізників зможуть забезпечити такий рівень обслуговування пасажирів, який сьогодні обов'язковий для підприємств громадського транспорту. Саме ці критерії стануть головними при оцінці діяльності комунальних підприємств і приватних автоперевізників.

Враховуючи існуючі економічні та інституціональні проблеми, доцільно забезпечити виконання наступних кроків з подальшого реформування системи міського пасажирського транспорту:

- розвиток реальної конкуренції на ринку міських пасажирських перевезень шляхом вдосконалення процедури проведення конкурсу на право роботи на маршрутах серед всіх перевізників незалежно від форми власності;

- впровадження єдиної форми проїзного квитка для всіх категорій пасажирів, що користуються правом безкоштовного проїзду в міському пасажирському транспорті;

- введення регулярного обліку кількості поїздок, здійснених пільговими категоріями пасажирів, для точного визначення розмірів компенсаційних виплат транспортним підприємствам за втрачені доходи, пов'язані з їх перевезенням;

- проведення моніторингу витрат на демонстраційному маршруті (подібна вимога може бути однією з умов конкурсу на право роботи на маршрутах міського пасажирського транспорту);

- впровадження сучасних технологій у систему управління та організації міського пасажирського транспорту.

Ефективне функціонування транспортної системи в умовах ринкових відносин активно впливає на всі аспекти життєдіяльності населення: сприяє зростанню продуктивності праці, дозволяє збільшити вільний час і раціонально використовувати його, створює сприятливі умови для участі людей в усіх сферах суспільного життя, відіграє важливу роль у розв'язанні всього комплексу питань, пов'язаних з життєдіяльністю населення.

Причинами зниження попиту на автобусні перевезення автори вважають зупинку багатьох виробництв та зниження фінансових можливостей населення при користуванні транспортом.

Наявність пільгових категорій населення, якому згідно з законодавством надані пільги на проїзд при користуванні пасажирським транспортом (за даними Міністерства транспорту України в 1998 році – 17 млн. громадян), вимагала дуже вагомих дотацій з держбюджету перевізникам. За експертними оцінками втрата доходів від перевезення пільгових категорій громадян у 2010 році складала 400 млн. гривень. В цей же період кількість збиткових авто підприємств становила 74% від їх загальної кількості.

На міських та приміських маршрутах відбулось різке зменшення кількості автобусів великої та особливо великої місткості, на заміну яких з’явились автобуси малої та особливо малої місткості, що в свою чергу привело до гіпертрофії ринку транспортних послуг.

Керуючись розрахунками річної собівартості експлуатації транспортного засобу на маршруті, та враховуючи його продуктивність, в працях можна спостерігати прогнозовану динаміку зниження витрат на 1 пас.-км в розрізі використання раціональної структури парку автотранспортних засобів на перспективу до 2015 року.

Очікуване зменшення витрат палива в 2015 році становить майже 19%, а витрат на придбання палива – близько 24%.

Дотримання таких прогнозованих результатів, на сьогоднішній день носить досить сумнівний характер, оскільки цінова політика на ринку нафтопродуктів є дуже нестабільною не тільки в Україні, але й у світі.

Стосовно діяльності перевізників на терені Рівненської області, можна відмітити тенденції щорічного зростання питомої ваги автотранспортних пасажирських перевезень на ринку транспортних послуг.

Середня доходна ставка 10 машино-годин та 10 пасажирокілометрів становить відповідно 157,2 грн. та 2,3 грн.

Основний пасажиропотік припадає на приміське сполучення (68,7%).

Парк дорожньо-транспортних засобів, що забезпечує пасажирські перевезення, зріс, в основному, за рахунок мікроавтобусів або переобладнаних іномарок з вантажних варіантів, що були у користуванні, і які часто не відповідають вимогам нормативних документів відносно активної, пасивної та екологічної безпеки.

Станом на 01.01.2011 рік по всіх автостанціях в середньому нараховується 2991 відправлення автобусів та маршрутних таксомоторів різної місткості перевізників усіх форм власності, в тому числі: 1343 відправлення місцевого формування; 1648 транзитних відправлень.

Все більшого розповсюдження набуває залучення до роботи на автобусних маршрутах у міському, приміському і міжміському сполученнях транспортних засобів підприємців – фізичних осіб і підприємств малого бізнесу, що сприяє зменшенню напруженості пасажиропотоків та більш якісному задоволенню потреб населення у пасажирських послугах.

До обслуговування міських маршрутів залучено 165 підприємців-фізичних осіб, приміських – 157, міжміських – 120, а це відповідно на 14,6%, 25,6%, 33,3% більше ніж у 2010 році. У результаті цього, кількість пасажирів, які користуються транспортом підприємців-фізичних осіб, зросла на 18,2%.

Подальше реформування пасажирського транспортного комплексу дозволить у найближчому майбутньому вийти на європейський рівень забезпеченості населення транспортними послугами.

Висновки

Послуги - це діяльність суб'єктів, яка, в основному, не набуває матеріально-речової форми і задовольняє певні потреби замовників -особисті, колективні, громадські. Вони є результатом різнорідної діяльності, що здійснюється виробником на замовлення будь-яких споживачів (окремих громадян, підприємств, організацій, підприємців), і, як правило, призводить до зміни стану одиниць, які споживають ці послуги. Специфіка послуг, як продукції, полягає в тому, що послуги не накопичуються (за виключенням окремих видів), не існують окремо від виробників, тобто вони споживаються, в основному, в момент їх надання.

Для прогнозування структури попиту має бути використані методи економіко - статистичного моделюван­ня. Короткостроковий прогноз може бути одержаний з досить надійними результатами шляхом екстраполяції середньорічних середньодушових приростів попиту, се­редніх темпів зростання середніх змін частки продажу товару у товарній групі та Інших показників. Застосу­вання цих найпростіших методів дозволяє значно при­скорити розрахунки, одержати кілька варіантів прогнозу та, оцінивши їх за допомогою критеріїв математичної статистики, вибрати найбільш надійний результат. Слід пам'ятати, що надійний прогноз попиту можна одержати лише правильно підібравши первісну форму рівняння, щодо описує тенденцію динамічного ряду.

Список літератури

1. Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік».

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.97 р. №176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту».

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.98 р. №1338 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок».

4. Програма Кабінету Міністрів «Україна 2015».

5. Головне управління статистики України Статистичний бюлетень Україна – 2010

6. Головне управління статистики у Сумській області Статистичний щорічник області за 2010 рік

7. Додаток до розпорядження голови облдержадміністрації від 23 травня 2011 року №279 Програма розвитку автомобільного транспорту Сумської області на 2010–2015 роки

8. Головне управління статистики у Сумській області // Автомобільний транспорт Сумщини в сучасних умовах №09–05/73

9. Сумське обласне управління статистики // Ринок послуг автомобільного транспорту №09–11/22

10. Кононенко І.В., Овсянников Г.Г. Рекомендації по прогнозуванню обсягу пасажирських перевезень автотранспортом в Україні.-К.: УТУ, 2009.

11. Статистичний щорічник «Україна в цифрах» за 2010 рік. Державний комітет статистики України. – К., 2011.

12. Головне управління статистики у Сумській області Транспорт і зв’язок: Статистичний збірник. Суми, 2011. – 125 с.

13. Азоев Г. Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. — М.: Центр экономики и маркетинга, 2006. — 208 с.

14. Аболонин, С. М. Конкурентоспособность транспортных услуг / С. М. Аболонин. - М.: ИКЦ «Академкнига», 2009. - 172 с.

15. Гончарук Т.І. Конкуренція і конкурентоспроможність: зміст і розвиток у перехідній економіці. — Суми: ВВП "Мрія-1" ЛТД, 2009. — 60с.

16. Логутін В.Д., Бакалінська О.О., Вертелєва О.В., Герасименко А.Г., Головко Л.С, Гриценко О. Г. Конкуренція і конкурентна політика: категорії та поняття/ В.Д. Логутін (ред.). — К.: КНТЕУ, 2009. — 320с.

17. Опришко В. М.. Соціальна статистика–К., 2010 рік

18. Рожок Н.Ш. Статистика. –К., 2009 рік

19. Прокопець Г.О. Соціальна статистика., -К., 2009рік

20. Федина Л.Ю. Соціальна статистика, К., 2009 рік

Поиск по сайту: