АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Соціально-трудові відносини

Читайте также:
  1. VI. Взаємовідносини
  2. VII. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ (ЗВ'ЯЗКИ) ЗА ПОСАДОЮ
  3. А) Фінанси – це відносини, а не гроші. Із зміною грошей фінансові відносини не змінюються.
  4. Адміністративно-правові відносини, їх структура, особливості та види.
  5. Бутук О. І. Валютно-фінансові відносини: Навч. Посібник. – К. – Т-во «Знання», 2006. – 349 с.
  6. Взаємовідносини біржових посередників з клієнтами.
  7. Взаємовідносини з іншими підрозділами
  8. Взаємовідносини людини і природи.Екологічні проблеми ,її наукові ,соціально-філософські та етиико-гуманістичні аспекти.
  9. Взаємовідносини України з міжнародними фінансовими інституціями.
  10. Відносини АСН з МЕРКОСУР та НАФТА
  11. Відносини між державою і церквою в перше повоєнне десятиріччя
  12. Відносини, що тісно пов'язані з трудовими як предмет трудового права України

Важливою сферою соціально-трудових відносин є ринок праці, що являє собою сукупність трудових відносин з приводу найму і використання робітників у суспільному виробництві.

Соціально-трудові відносини – це об’єктивно існуючі взаємозв’язки і взаємовідносини між індивідуумами і їх групами в процесах, обумовлених трудовою діяльністю, націлені на регулювання якості трудового життя.

Система соціально-трудових відносин має достатньо складну структуру.

Одним із суб’єктів соціально-трудових відносин є найманий працівник – громадянин, що заключив трудовий договір (контракт) з роботодавцем.

Роботодавець – це людина, що працює сама і постійно наймає для роботи одну чи декількох осіб. Роботодавець може бути власником засобів виробництва чи представником його. Керівник організації, не будучи її власником, виступає в якості роботодавця.

Держава в системі соціально-трудових відносин в умовах ринкової економіки виступає в наступних основних ролях: законодавець, координатор і організатор регулювання цих відносин, роботодавець, посередник і арбітр при трудових спорах.

Професіональні спілки – масові організації, що об’єднують найманих робітників і захищають їх соціально-трудові інтереси. Однак це виключає можливість існування інших організаційних форм об’єднання найманих робітників.

Типи соціально-трудових відносин характеризують соціально-психологічні, етичні і правові форми взаємовідносин суб’єктів в процесі трудової діяльності.

Для нормального функціонування система соціально-трудових відносин потребує регулювання і управління на всіх рівнях (державному, регіональному, організації) на основі державної програмно-нормативної регламентації, яка охоплює всі напрямки соціально-трудової сфери: зайнятість, умови і оплата праці, демографічна політика, міграційна політика і т. д. На рівні організації регулювання соціально-трудових відносин здійснюється за допомогою системи колективних договорів, в рамках яких визначаються узгоджені позиції робітників тієї чи іншої організації і їх роботодавців щодо вирішення найважливіших питань умов і оплати праці, соціальних виплат і компенсацій, соціального забезпечення і страхування і т. д.

 

 

 

 



1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)