Програмно-методологічні та організаційні аспекти спостереження

Програмно-методологічні аспекти спостереження включають:

1) Формулювання мети і задач спостереження (Мета спостереження полягає в одержанні достовірної інформації для виявлення закономірностей розвитку явищ і процесів. Наприклад, метою проведеного перепису населення в 2001 році було одержання даних про чисельність, склад населення, умовах його проживання тощо. Задача спостереження визначає його програму і форми організації.

2) Визначення об'єкта спостереження. (Під об'єктом прийнято розуміти сукупність одиниць досліджуваного явища, про які збирається інформація, тобто це певна статистична сукупність. Об'єктом спостереження може бути сукупність фізичних осіб (населення окремого регіону, країни; особи, зайняті на підприємствах галузі), фізичні одиниці (верстати, машини, житлові будинки), юридичні особи (підприємства, фермерські господарства, комерційні банки, навчальні заклади).

3) Встановлення одиниць сукупності й одиниць спостереження. У статистиці одиницею спостереження називають первинний осередок від якого отримують необхідні статистичні дані. Так, при проведенні демографічного обстеження, одиницею спостереження може бути окрема людина, але може бути і сім’я; при бюджетних обстеженнях – це сім’я або домашнє господарство. Одиницею сукупності називають первинний елемент об'єкта статистичного спостереження, що є носієм досліджуваних ознак. По іншому – це звітна одиниця, тобто суб’єкт, від якого отримують дані про одиницю спостереження. (Приклад, при проведенні перепису промислового устаткування одиницею спостереження виступає підприємство, тому що від нього одержують необхідні дані, одиницею сукупності є окрема одиниця устаткування, т. е верстат). Іноді одиниці спостереження і сукупності співпадають, наприклад, при вивченні попиту на конкретний товар, коли все рівно, від кого ми одержуємо зазначену інформацію чи ивід споживачів чи від продавців.

4) Складання програми спостереження. Програма спостереження - це перелік ознак (або питань), що підлягають реєстрації в процесі спостереження. Щоб правильно скласти програму спостереження, дослідник повинний чітко усвідомлювати мету та задачі дослідження конкретного явища або процесу, визначити склад необхідних методів дослідження, доцільність групування і вже на основі цього виявити ті ознаки, які можна визначити при проведенні робіт. Звичайно програма виражається у формі питань переписного (опитувального) листа. Тому програма повинна складатися з дотриманням ряду вимог:

- повинна містити істотні ознаки, що безпосередньо характеризують досліджуване явище, тому включення в програму ознак другорядного характеру не доцільно;

- питання програми повинні бути точними, не мати двозначного тлумачення, не доцільно включати у програму питання, що можуть викликати підозру і відповіді на які заздалегідь можна передбачити як неточні;

- варто визначити склад питань і їх послідовність у логічному порядку, що забезпечить отримання достовірних даних;

- варто включати питання контрольного характеру з метою контролю і перевірки інформації, що збирається,

- форма питань може бути різної.

Щодо питань програми, то вони можуть бути представлені у:

- цифровій

- альтернативній

- багатоваріантній формах (будуються за принципом симетрії: абсолютно негативне (позитивне) відношення, більш м’яка оцінка, вираження повної індефферентності, а далі перехід на протилежний бік

- відкритій

З метою спрощення обробки зібраної інформації програма оформляється у виді статистичного формуляра – документ єдиного зразка, що містить програму і результати спостереження. У формулярі має бути передбачено місце як для запитання, так і для відповіді на нього.

Його основними елементами є титульна (найменування статистичного спостереження й органу, що його проводить; інформація про затвердження формуляра; у ряді випадків його номер), адресну частини (адреса звітної одиниці, її підпорядкованість). Назва формуляра може бути різною: звіт, картка, переписний лист, бланк, анкета і т.д.

Система статистичного формуляра може бути індивідуальна (карткова) (здійснюється запис тільки про одну одиницю спостереження), спискова (запис здійснюється про декілька одиниць спостереження, наприклад на домогосподарство). Так індивідуальна форма запису є характерною для статистичної звітності, яка заповнюється кожним підприємством окремо, а спискова, наприклад, використовується при перепису населення, коли члени однієї родини записуються в один переписний лист.

Крім самого формуляру розробляється інструкція щодо його заповнення. В залежності від того, наскільки складною є програма, інструкція може публікуватися окремою брошурою, або ж розміщається на звороті формуляра. Сукупно формуляр та інструкція до нього складають інструментарій статистичного спостереження.

Слід зупинитися на таких поняттях, як місце і час спостереження. Вибір місця повністю залежить від мети спостереження. Скажімо, для отримання даних про склад населення в країні охопленню підлягає вся її територія, а для отримання даних про споживчий кошик в м. Суми територією дослідження буде лише наше місто.

Час спостереження передбачає визначення:

- критичного моменту (дати) чи інтервалу часу;

- періоду спостереження.

Критична дата – конкретний день року, час дня станом на який може бути проведено реєстрацію ознак за кожною одиницею сукупності. Встановлення критичної дати необхідно для співставлення даних. Період спостереження – час, протягом якого заповнюється статистичні формуляри. Взаємозв’язок критичної дати і періоду спостереження звичайно є нерозривним

5) Вибір виду, форми і способу спостереження.

Організаційні аспекти спостереження:

1) визначення складу органів, що проводять спостереження;

2) підбір і підготовка кадрів для проведення спостереження, їх навчання та інструктаж;

3) складання календарного плану робіт з підготовки, проведення й обробки матеріалів спостереження;

4) масово-розяснювальні роботи (бесіди, виступи в ЗМІ, лекції);

5) тиражування документів для збору даних.

Поиск по сайту: