Фінанси_економісти_Тема 4. Система якості продукції. А) служби технічного контролю стали єдиним органом забезпечення якості;

А) служби технічного контролю стали єдиним органом забезпечення якості;

Б) розвиток системи технічного контролю не позначився у зміні форм організації праці, виробництва та управління, економічних механізмів функціонування підприємства;

В) Технічний контроль тільки фіксував результати операцій чи ступінь їх оперативної виробничо-технічної готовності, але не впливав на процеси конструкторської та технологічної підготовки виробництв, де закладався потенційний рівень якості виготовлення.

Протиріччя, що виникли, призвели до необхідності пошуку нових можливостей забезпечення якості, формуванню системної концепції оперативного управління якістю продукції за допомогою активної дії на працю виконавців, а саме на засадах управління якістю праці. Ця концепція знайшла втілення в системі бездефектного виготовлення продукції (БВП), а також в системах „нуль-дефект”, що використали її принципи. У цих системах були закріплені:

­ Комплексний взаємозв’язок організаційних, технічних та економічних факторів у забезпеченні якості;

­ Персональна відповідальність усіх виконавців за якість праці;

­ Принцип участі сіх виробничих підрозділів у роботі зі забезпечення якості.

У Системі БВП для реалізації цих положень були встановленні показники якості праці, введена система матеріального та морального заохочення та ін.

Подальший розвиток функції організаційного управління якістю знайшов відображення у створенні системи бездефектної праці (СДП). У цій системі у сферу активної діяльності із забезпеченням та поліпшенням якості продукції були включенні не лише безпосередні виробники а й ІТР, службовці та персонал. Були введені кількісні методи оцінювання якості роботи функціональних служб, розширити діапазон завдань. Концепція управління якістю продукції через

якість праці не тільки отримала подальший розвиток, але й створила передумови для первісного формування категорії „якість праці”, під якою розуміють сукупність властивостей усіх видів діяльності підрозділів та підприємства, що містять властивості остаточних результатів діяльності. У СБП вперше були широко застосовані поняття та загальні принципи управління.

Найпослідовніше принципи системності управління якістю були використанні в комплексній системі управління якістю продукції (КС УЯП), створення якої започаткувало третій етап розвитку методів забезпечення якості. У ній вперше були виділені та регламентовані за допомогою стандартів підприємства основні системо - утворювальні елементи: структури завдань, показників та об’єктів управління; функціональна та організаційна структури; інформаційне та ресурсне забезпечення. Створення системи базувалося на принципах системності її розроблення, впровадження та удосконалення, відображення у чіткій регламентації стадій її існування.

Ключовою концепцією побудови КС УЯП була її цільова орієнтація, пов’язана з виділенням завдань за їх спільністю, важливістю та строками досягнення (стратегічні, тактичні, оперативні).

Утворення КС УЯП відбувалося в умовах, коли не було стимулюючого впливу ринку, не були усуненні всі протиріччя, що спричинили появу систем третього покоління. Створення КС УЯП мало значний вплив на стимулювання робіт у цьому напрямку у всьому світі.

2.2. Напрямки удосконалення систем якості (СЯ). В умовах ринкової економіки особливого значення набувають ефективність та гнучкість систем якості. Відповідно до цього напрямки удосконалення формулюють так:

СЯ повинні проектуватися лише еволюційним шляхом (за рахунок нововведень);

Удосконалення основних системоутворюючих елементів системи якості (об’єктів управління, показників діяльності, функціональної та організаційної структур, документації, технологій управління тощо) повинно базуватися на єдиних системних засадах, орієнтованих на зовнішні завдання підприємства;

Складність організаційної структури, функцій та технології управління якістю повинні визначатися, зважаючи на вимоги споживача та інших зацікавлених сторін та регулюватися шляхом введення самоуправління (самоконтролю);

Взаємозв’язок елементів якості між собою повинен здійснюватися за допомогою інформаційних систем та зв’язку з споживачами та іншими зацікавленими сторонами;

Для адаптації СЯ до підприємств малого та середнього бізнесу (особливо в АПК), сфері послуг (енергопостачання, транспорті, зв’язкові, торгівлі, охороні здоровя тощо) повинні бути

Поиск по сайту: