Фінанси_економісти_Тема 4. Система якості продукції. На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і в взамозвязку між собою

1. експлуатація.
2. Утилізація або вторинне перероблення після закінчення терміну служби.

На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і в взамозвязку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі фактори об’єднані в 4 групи:

Технічні фактори: конструкція, схема послідовного зв’язку елементів, система резервування, схемні рішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатація тощо;

Організаційні фактори: розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред’явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту тощо;

Економічні фактори: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень витрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці тощо. економічним факторам властиві контрольно-аналітичні і стимулювальні властивості. до контрольно-аналітичних належать такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення певного рівня якості. Найбільш стимулювальними факторами є ціна і зарплата;

Суб’єктивні фактори впливають на приведені вище фактори. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних факторів.

3.2. Елементи. До елементів системи якості зараховують документально оформлені вимоги ринку (або конкретних замовників чи споживачів), функції системи, її організаційну структуру, документацію, методи, правила та технологію виконання функції, ресурси, включаючи фінансові, інформаційну систему.

Загальні вимоги до елементів системи:

1. Вхідна інформація, що надходить внаслідок вивчення ринку, повинна застосовуватися для створення нової продукції чи удосконалення тієї, що вже випускається, а також для удосконалення системи якості. Керівництво організації несе повну відповідальність за визначення політики у сфері якості та прийняття рішень щодо створення, розроблення, впровадження та забезпечення функціонування системи якості.

2. Повинні бути визначені і документально зафіксовані всі види діяльності, що безпосередньо пов’язані або безпосередньо впливають на якість. При цьому є необхідним:

­ А) чітке визначення загальних та конкретних обов’язків персоналу в діяльності, безпосередньо пов’язаній із забезпеченням якості;

­ Б) чітке встановлення обов’язків та повноважень персоналу в кожному виді діяльності, що впливає на якість, а також передбачення таких обов’язків, організаційної свободи та повноважень, які були б достатніми для досягнення заданих вимог до якості з необхідним рівнем ефективності;

­ В) визначення заходів щодо управління різноманітними суміжними видами діяльності та їх координації;

­ Г) зосередження уваги на визначенні потенційних або фактичних проблем якості і здійснення запобіжних та коригувальних дій.

3. Функції управління та адміністративного керування, пов’язані з системою якості, повинні бути чітко узгодженні із загальною структурою функцій організації. В організаційній структурі повинна бути визначена ієрархія повноважень персоналу та взаємозв’язки між ними.

4. керівництво повинно визначити потребу в ресурсах і в належному обсязі забезпечити відповідними ресурсами проведення політики у сфері якості та досягнення встановлених показників якості. До таких ресурсів можуть належати:

а) кадрові ресурси (персонал), зокрема фахівці певних професій;

б) обладнання для проектно-конструкторських робіт;

в) виробниче обладнання;

г) обладнання для контролю, випробовувань та вимірювань;

д) програмне забезпечення контрольно-вимірювальних пристроїв та комп’ютерів.

Поиск по сайту: