Заняття №1: “Тактика – складова частина воєнного мистецтва”

Тактика має два аспекти - теоретичний і практичний.

Теорія тактики - вивчає зміст і характер сучасного бою, розкриває закономірності і причини ведення збройної боротьби тактичними силами і засобами, вивчає бойові якості і можливості підрозділів, частин і з'єднань, розробляє способи підготовки і ведення загальновійськового бою.

Практичний аспект - охоплює діяльність командирів, штабів і військ по підготовці і веденню бою.

Він включає:

- збір і вивчення даних обстановки;

- прийняття рішення;

- доведення задач до підлеглих;

- планування і підготовку військ та місцевості до бою;

- ведення бойових дій;

- управління частинами, підрозділами та з'єднаннями;

- всебічне забезпечення бойових дій.

Ядерна зброя – різновид зброї масового ураження, що при вибуху використовує внутрішню ядерну енергію боєзаряду. Вона включає різноманітні ядерні боєприпаси, засоби доставки їх до цілі (носії) та засоби управління.

Звичайна зброя включає всі вогневі й ударні засоби, які застосовують артилерійські, зенітні, авіаційні, стрілецькі та інженерні боєприпаси і ракети в звичайному спорядженні, запалювальні боєприпаси й суміші.

Запалювальні боєприпаси й суміші застосовуються для ураження живої сили та вогневих засобів противника, розташованих відкрито або у фортифікаційних спорудженнях, а також його озброєння, техніки та інших об'єктів.

Високоточна зброя - зброя, що дозволяє уражати цілі, як правило з першого пострілу в любий час доби, при любих метеоумовах та сильній протидії противника. До високоточної зброї відносяться: керовані балістичні ракети, крилаті ракети, керовані авіаційні ракети, касети, бомби, артилерійські снаряди, міни, ЗРК, ПТКР.

Фронт - сторона бойового порядку військ, звернена до противника.

Тил - сторона бойового порядку, протилежна фронту.

Фланг - права і ліва сторони бойового порядку військ.

Стик - місце поєднання флангів або проміжок (інтервал) між флангами сусідніх з'єднань, частин, підрозділів у їхньому бойовому порядку.

Проміжок (інтервал) - відстань по фронту між бойовими порядками військ.

Бойове забезпечення - це комплекс заходів, що проводяться командирами та штабами всіх ступенів, а також військами з метою недопущення раптового нападу противника, зниження ефективності його ударів, створення своїм підрозділам сприятливих умов для організованого та своєчасного вступу в бій і посиленого його ведення.

В підрозділах організуються наступні види бойового забезпечення:

- розвідка;

- тактичнее маскування;

- інженерне забезпечення;

- РХБ забезпечення;

- охорона.

Технічне забезпечення вiйськ – комплекс заходів щодо забезпечення вiйськ озброєнням i технікою всіх видiв, ракетами i боєприпасами, підтримання їх у боєздатному стані, швидкого відновлення (ремонту) i повернення до строю.

Видами технічного забезпечення є: iнженерно-ракетне, ракетно-технiчне, iнженерно-радiоелектронне, iнженерно-артилерiйське, автотехнiчне, метрологічне.

Тилове забезпечення вiйськ – комплекс заходів щодо забезпечення вiйськ матеріальними засобами загального призначення з метою підтримання їх у боєздатному стані.

Тилове забезпечення включає: матеріальне забезпечення, транспортне забезпечення, ветеринарне забезпечення, торгівельно-побутове забезпечення, iнженерно-аеродромне забезпечення, квартирно-експлуатаційне забезпечення, фінансове забезпечення та iн.

Тактичні дії – це організовані дії військових частин і підрозділів під час виконання поставлених завдань.

Основними формами тактичних дій є бій, удар і маневр.

Бій – основна форма тактичних дій підрозділів, узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр військових частин, підрозділів (кораблів, літаків) для відбиття ударів противника, його знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі впродовж короткого часу.

Бій може бути загальновійськовим, вогневим, повітряним, протиповітряним, морським.

Основними видами загальновійськового бою є оборонний і наступальний бій.

Удар – складовий елемент бойових дій, бою, що полягає в одночасному ураженні противника потужною дією на нього зброєю або військами.

Вогонь – ураження противника стрільбою (пуском) з різних видів зброї (озброєння) для знищення, подавлення, виснаження і руйнування.

Маневр – організоване пересування військових частин і підрозділів у ході бою з метою зайняття вигідного положення стосовно противника і створення необхідних сил і засобів на новому напрямку (рубежі, в новому районі), відведення військових частин та підрозділів з-під ударів противника, а також перенесення вогню для найбільш ефективного ураження противника.

Видами маневру є: охоплення, обхід, відхід, маневр ударами і вогнем.

Охоплення – маневр, який здійснюється підрозділами в ході бою для атаки противника у фланг.

Обхід – більш глибокий маневр, який здійснюється підрозділами для атаки противника з тилу.

Відхід – маневр, який здійснюється підрозділами з метою виходу з-під ударів сил противника, що переважають, виграшу часу та зайняття більш вигідного рубежу (району). Відхід проводиться тільки з дозволу або за наказом старшого командира.

Маневр вогнем полягає в одночасному або послідовному зосередженні вогню по найважливіших об’єктах противника або в розподіленні (розосередженні) вогню для ураження декількох об’єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об’єкти.

Стабілізаційні дії – особлива форма застосування військ (сил) для стабілізації обстановки у кризовому районі та недопущення ескалації (відновлення) воєнного конфлікту.

Специфічні дії – форма застосування військ (сил) під час участі в антитерористичних операціях (далі – АТО) і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (далі – НС) техногенного та природного характеру

Похідний порядок - шикування підрозділів, частин, з'єднань з їх засобами підсилення в колонах для здійснення маршу (маневру) на бойовій техніці або у пішому порядку.

Передбойовий порядок - шикування частин, підрозділів для пересування в колонах рознесених по фронту та в глибину.

Бойовий порядок - це шикування з'єднань, частин і підрозділів з їх засобами підсилення для ведення бою.

Додані підрозділи повністю підпорядковуються загальновійськовому командиру і виконують поставлені ним завдання.

Підтримуючі підрозділи залишаються у підпорядкуванні старшого командира (начальника) та виконують поставлені ним завдання, а також завдання, поставлені командиром підтримуючого підрозділу, у межах виділеного ресурсу (наряду) сил.

Поиск по сайту: