Історія

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з предмету «Основи редакційної майстерності»

на тему:

ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВЕРСТЦІ ТА ОФОРМЛЕННІ РІЗНИХ ВИДІВ ДРУКОВАНОГО ВИДАННЯ

Виконала:

студентка ІІІ курсу

група ЗВС-42

Микитенко Ф.-К.М.

Перевірив:

Викладач

Карпенко В.О.

Київ. 2007.

Зміст

 Вступ

 Розділ І.ЗАСТОСУВАННЯ КОМП”ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВЕРСТЦІ ТА ОФОРМЛЕННІ РІЗНИХ ВИДІВ ДРУКОВАНОГО ВИДАННЯ

 Висновки

 Література

ВСТУП

Випуск видавничої продукції (газет, журналів, книг і т. ін.) складний і тривалий процес (особливо, якщо це стосується книжкових видань), що складається із багатьох комплексів операцій, у виконанні яких бере широке коло фахівців.

Друковані видання існують понад 400 років. Два винаходи – шрифти і растри створили умови для багаторазового виготовлення однотипних примірників друкованої продукції, що складається з тексту та ілюстрацій. Проте тривалий час не було можливостей переробляти інформацію –це робила людина.

Залежно від технічної оснащеності видавництва, технічної складності видання й інших умов видавничий процес може виконуватися як за традиційною класичною схемою, так і з використанням КВС – комп’ютерних видавничих систем.

Основа будь-якого видавничого проекту це текст, з написання якого починається процес створення майбутнього продукту і який завершується на поліграфічному підприємстві випуском тиражу видання. Авторський оригінал опрацьовується редактором, коректором, подекуди перекладачем, рецензентом, консультантом, науковим редактором, літературним та художнім редакторами. І лише художній та технічний редактори після вивчення матеріалу створюють ансамбль майбутнього видання, починаючи зі створення задуму оформлення – загальної уяви про композиційну і зображувальну основи видання.

На цій стадії визначаються формат видання, формат сторінки складання, гарнітура, кегль, накреслення основного шрифту, система рубрикацій та оформлення довідкових елементів, кількість ілюстрацій і техніка їх виконання, спосіб друку, зовнішнє оформлення, особливості брошурувально-палітурних робіт, основні та допоміжні матеріали.

У видавництві створюються оригінали зовнішнього та внутрішнього оформлення видання художнім редактором і художником. Весь створений ними матеріал редагують і затверджують авторського оригіналу в друкарню технічний редактор розмічає його і він стає видавничим оригіналом. У друкарні проходить відтворення видавничого оригіналу, оригіналів його зовнішнього і внутрішнього оформлення з виготовленням тиражу. Без високого рівня поліграфічних процесів видання не стане предметом мистецтва, як би добре воно не було оформлене.

Нині значна частина технологічних операцій, які досі були притаманні видавництвам, переноситься з поліграфічних підприємств у ті ж самі видавництва. Готові фотоформи майбутнього видання (текстові та ілюстративні) з видавництва передаються у друкарню, де проводиться їх монтування, виготовляються друкарські форми і т.д.

Видавнича справа і поліграфія тривалий час вважалася непридатною для комп’ютерної автоматизації. Причиною цього була відсутність алгоритмів та формалізованого опису операції.

Поширення в Україні потужних персональних комп’ютерів (ПК) різних іноземних фірм з відповідним набором операційних систем, програмних оболонок і різних професійних текстів та систем дало змогу наблизити вітчизняну поліграфію до сучасної комп’ютерної підготовки видання. Поява комп’ютерів відкрила нову еру в переробленні інформації та її використанні. Відбувся величезний стрибок у розширенні інтелектуальних можливостей людини і всього людства – третій інформаційний переворот. Почалася індустріальна ера оброблення інформації та її застосування. З’явилися різноманітні комп’ютерні технології, які широко використовуються в багатьох галузях науки, техніки і виробництва. Нині у видавничому процесі підготовка та оброблення авторських оригіналів неможливі без сучасних комп’ютеризованих систем (КВС), які на основі електроніки, комп’ютерної і лазерної техніки революціонізували цей процес.

Розвиток комп’ютерно-видавничих систем (КВС) дуже сильно впливає також на суміжні видавничо-поліграфічні процеси. Багато які процеси формного виробництва (наприклад, хімічне травлення при виготовленні кліше, виготовлення текстових форм на рядкоскладальних машинах – лінотипах та ін.) уже стали або стають анахронізмом. Їх заміняють нові, сучасні технології «computer-to-print», «computer-to-plate», «computer-to-press”, «computer-to-print» тощо. Цифрова технологія все більше поширюється, особливо після появи сканерів і цифрових фотоапаратів, коли стало можливим одержувати і обробляти інформацію (не тільки текстову, а й ілюстративну) в цифровому вигляді.

Кардинальні зміни торкнулися друкарських процесів та обладнання. Це знайшло відображення в появі цифрових технологій друку не тільки стосовно кольорових комп’ютерних принтерів, а й серійних друкарських машин. У таких машинах фактично відбулося зрощування друкарських і формних процесів, чи то перенесення формних процесів у друкарську машину. Завдяки цим змінам стала можлива персоналізація кожного відбитка.

Початок нинішнього століття у поліграфії знаменує великі зміни у всіх способах друку, особливо в офсетному плоскому та флексографічному /5. 6. 7/, що посідають провідні місця у випуску видавничої продукції.

Сучасний стан видавничої поліграфічної справи у світі виглядає так:

- “книговидавництво не лише не скорочується, а й невпинно росте;

- на ринку інформації основним конкурентом книги стали не компакт-диски, а періодика, преса; її велика кількість і універсальність, легкість подачі матеріалу, стислість і структура, що полегшують сучасній людині сприйняття інформації; причому, найдорожча газета дешевша книги в м’якій обкладинці;

- книга є найбільш ефективним інструментом передачі знань та ідей, а читання книги найбільш ефективно сприяє виробленню у людини переконань, стимулюванню його участі у житті суспільства; монографії та підручники (навчальні посібники) сприяють перетворенню інформації у фундаментальне наукове знання;

- новації у сфері засобів масової комунікації не можна розглядати як загрозу традиційним засобам – усі вони існують разом і розвивають нові можливості видання книги та книгорозповсюдження /8/.”

За останні роки відбулися і значні зміни відносин у блоці видавництво-поліграфія. Складний, тривалий в часі й замкнений у цикл редакційно-видавничий процес, кінцевою метою якого є створення і випуск у світ певного продукту, сучасному видавцеві не вдається завершити без участі поліграфіста.

Сьогодні існувати одна без одної ці дві складові видавничо-полігафічної галузі практично не можуть. Перелічені зміни вплинули також на технологію видавничо-редакційного процесу.

Видавництва і поліграфічні підприємства повинні тісно співпрацювати, оскільки від цього залежить як якість випущених видань, так і створення друкованої продукції, що відповідає найвищим естетичним вимогам. Це стосується також літературного, наукового й інформаційного рівнів матеріалів, що публікуються на сторінках видань, форма їх видання, технічного та художнього оформлення видань.

Розділ І.

ЗАСТОСУВАННЯ КОМП”ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВЕРСТЦІ ТА ОФОРМЛЕННІ РІЗНИХ ВИДІВ ДРУКОВАНОГО ВИДАННЯ

Комп'ютерна верстка (англ. Desktop publishing або DTP) - поєднання персонального комп'ютера та спеціального програмного забезпечення для створення макету для друку в типографії або на принтері.
Користувач створює макет сторінки, що містить текст, графіку, фотографії та інші візуальні елементи. В залежності від необхідної кількості та якості матеріалів друк може відбуватися на принтері, ризографі або в спеціалізованих типографіях.
Для комп'ютерної верстки частіше за все використовуються програми QuarkXPress, Adobe InDesign, також можуть використовуватися Scribus, Microsoft Publisher, Apple Pages та інші.

Використовуючи термін Комп'ютерна верстка мають на увазі не лише створення макету сторінки (page layout) для книг та журналів, цей термін застосовується і до створення макетів рекламних оголошень, упаковки, дизайну виставкових стендів, роздаткових матеріалів тощо.

Історія

Комп'ютерна верстка була започаткована в 1985, коли вийшла створена Aldus програма PageMaker і персональний лазерний принтер LaserWriter компанії Apple Computer. Можливість створення WYSIWYG макетів сторінки на екрані монітора і потім роздруковувати на принтері було новим як для комп'ютерної індустрії, так і для друкарської справи. Термін "desktop publishing" був вигаданий Paul Brainerd, засновником Aldus Corporation.

З погляду сучасності ранні системи комп'ютерної верстки були досить примітивними. Зв'язка PageMaker-LaserWriter-Macintosh 512K була не зовсім стабільною, часто зависала, використовувався чорно-білий екран, неможливо було контролювати letter spacing, kerning (додавання або видалення проміжків між літерами для покращення візуального сприйняття) та інші важливі для верстки параметри, а також різницю між виглядом на екрані монітора та друкованим екземпляром. Однак на той час відгуки про системи були схвальними.

Технології, що були розроблені Adobe Systems заклали фундамент для подальшого розвитку комп'ютерної верстки. Принтери LaserWriter та LaserWriter Plus містили у вбудованій ROM-пам'яті масштабовувані шрифти від Adobe.

В 1986 вийшла програма Ventura Publisher для комп'ютерів під ОС MS-DOS. В той час коли Page Maker імітувала процес створення макету сторінки вручну, Ventura Publisher автоматизувала цей процес шляхом використання тегів (англ. tags) та таблиць стилів (англ. style sheet), що дозволило автоматизувати процес створення індексів та елементів макету сторінки. Таким чином Ventura Publisher була зручніше за Page Maker при створенні макетів книг та багатосторінкових документів.

В цей час комп'ютерна верстка сприймалася як непридатна для широкого використання, багато в чому завдяки недосвідченим користувачам, що розробляли погано організовані макети. Тим не менш, професійне використання технологій комп'ютерної верстки дозволяло вже тоді отримати гарні результати. Наприклад, журнал.info (magazine) наприкінці 1986 став першим повнокольоровим виданням, підготованим методами комп'ютерної верстки.

Поиск по сайту: