|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Економічне учення Дж. ГелбрейтаВідомий американський економіст і соціолог Джон Кеннет Ґелбрейт (р.н. 1908) народився у селищі Айона Стейшн у канадській провінції Онтаріо. З 1927 до 1936 р. він навчався в університетах Торонто, Берклі (де отримав докторський ступінь у 1934 р.) і Кембриджа (Великобританія). Основна праця Дж. Ґелбрейта — "Нова індустріальна держава. Ессе п американську економічну систему" (1967), — завдяки якій він, перш з все, і став широко відомим, була написана під час економічного процвітання, коли західний капіталізм розглядався як модель для наслідування. Ця книга набула широкої популярності одразу після її виходу в світ. Із тридцяти п'яти глав книги перші десять становлять фундамент, на якому ґрунтується весь твір. У цих главах відстоюється теза про те, що в індустріальному суспільстві влада належить великим підприємствам, які утворюють промислову систему. Цими компаніями керують "промислові бюрократи", а не "капіталісти". Вони використовують складні технології, що потребують значних інвестицій і робочої сили, яка володіла б досконалими технічними знаннями. Збільшення періоду між прийняттям виробничого рішення і появою товару, що надходить у продаж, потребує використання планування. Великі компанії в своїх рішеннях виходять з природи вироблюваних ними товарів, самі встановлюють ціни і розробляють стратегію. Вплив великих компаній поширюється і на державу, роль якої полягає в тому, щоб знизити вартість і ризик використання технології, фінансуючи розвиток сучасної техніки чи гарантуючи ринок для технічно передових товарів. Кейнсіанська держава повинна також забезпечити регулювання попиту. Також Дж. Ґелбрейт піддає сумніву економічний постулат ринку: наша економіка більшою мірою планова, в якій великі підприємства, що утворюють промислову систему, прагнуть до контролю над ринками. Це змушує Дж. Ґелбрейта зробити висновок про те, що "є багато спільного у різних промислових укладів", якими є соціалізм і капіталізм. Центральне місце в теоретичних положеннях інституціоналістів, що висунуті на перший план, займають проблеми трансформації суспільства. Разом з тим, концепції інституціоналістів націлені на розробку футурологічних сценаріїв, прогнозів розвитку суспільства в найближчому і віддаленому майбутньому. У концепції інституціоналістів чітко виявляється характерне для сучасних соціальних теорій намагання опиратися на реальні процеси. Вони орієнтуються на промислове виробництво, що швидко зростає і основу якого становлять великі корпорації, зростаючий вплив НТП, неминуче ускладнення системи управління, зростаючу потребу в планомірній організації виробництва. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |