Загальна структура пізнавальної діяльності суду

1. Детальне вивчення: а) матеріалів кримінальної справи;

б) джерел доказових фактів та оцінка всіх обставин кримінальної справи.

2. Перевірка на достовірність версії попереднього слідства; висунення і перевірка інших можливих версій.

3. Співставлення моделі події (юридичного факту) і певної норми кримінального закону.

4. Вивчення особистості підсудного, потерпілого, свідків та ін. осіб

Психологічна особливість пізнання фактів у суді полягає в тому, що сам процес сприйняття є в більшому ступені опосередкованим через сприйняття слідчого. Достатньо велика тимчасова віддаленість суду від моменту вчинення злочину, з одного боку, і стислість часу сприйняття інформації в суді, з іншого боку, вимагають від юридичних працівників особливої дисципліни розумової діяльності, чіткої логіки і доброї уяви.

По-друге, процес пізнання в суді включає не тільки вивчення матеріалів кримінальної справи, але і висування інших можливих версій пояснення фактів, що з тієї чи іншої причини не враховувалися слідчим у ході попереднього слідства. Практика переконливо свідчить про те, що суд може встановити істину лише тоді, коли версія попереднього слідства піддана сумніву, перевірена на достовірність і надійність. Невиконання даних вимог призводить до помилкового судового рішення.

По-третє, пізнавальна діяльність у суді містить у собі зіставлення моделі події і конкретної норми закону. Слідчий у матеріалах попереднього розслідування дає вказівки на визначену норму кримінального закону по якій, на його думку, варто кваліфікувати розслідуваний злочин. Судді ж зобов'язані старанно перевірити правильність зробленого слідчим зіставлення моделі події і норми закону.

По-четверте, процес пізнання в суді припускає також вивчення особистості підсудного, потерпілих, свідків та інших осіб. Складність безпосереднього вивчення особистості в суді пов'язана з тим, що найчастіше підсудний (в окремих випадках потерпілий і свідок), приховуючи свої справжні психічні властивості, намагається «подати себе» перед судом у вигідному світлі, змінює манери поведінки і т.п.

Необхідно відзначити, що на пізнавальну діяльність суду впливають різноманітні зовнішні умови: суспільна думка, що створюється до слухання справи і стає відомою суддям. Суспільна думка може чинити сильний вплив на хід ведення судового процесу і винесення вироку. Якщо суспільна думка формувалася на основі помилкової або перекрученої інформації і має яскраве емоційне забарвлення, то вона може призвести до серйозних судових помилок. Дуже вагома роль преси й інших засобів масової інформації у формуванні неправильної суспільної думки.

Поведінка осіб, що знаходяться в залі. Якщо в ході розгляду справи між учасниками виникають гострі конфлікти, а в залі напружена атмосфера, то, безумовно, пізнавальна діяльність суду ускладнена, і увага суду буде спрямована на зняття конфліктних ситуацій.

Психологічні і соціально-психологічні умови, що сприяють успіху здійснення конструктивної діяльності судом:

колегіальне ухвалення рішення;

забезпечення невтручання в діяльність судді до ухвалення рішення; законодавче гарантування свободи особистого переконання судді, що лежить в основі прийнятого рішення;

вимога безперервності розгляду справи.

В основі прийнятого рішення по кримінальній справі лежить особисте суддівське переконання, що складається на базі раціонального пізнання причинно-наслідкових зв'язків між наявними фактами, ціннісного підходу до оцінки цих фактів, їхнє співвідношення з заборонами кримінального права, а також чуттєвого переживання отриманих результатів пізнання і зроблених із них правових висновків. У психологічному плані для процесу формування суддівського переконання важливим є переростання сумніву в переконаність судді.

Проведене у 2000р. анонімне соціологічне дослідження показує: 69,5% суддів Закарпаття вважають, що їхнє переконання формується насамперед за рахунок глибокого попереднього вивчення матеріалів кримінальної справи, доведеності (недоведеності) обвинувачення в ході судового слідства; 16,8% суддів до зазначеного додали минулу злочинну діяльність підсудного; 13,7% із числа опитаних суддів відзначили, що на формування їхнього переконання впливає поведінка підсудного в суді (насамперед ступінь щирості у відповідях і глибини його каяття у вчиненому).

Таким чином, законодавчо гарантована свобода особистого переконан­ня судді засновується як на дослідженні зібраних у ході попереднього слідства доказів, так і на індивідуальній позиції судді, що є вираженням його профе­сійної правосвідомості, дотриманням вимог закону, моральних принципів.

Поиск по сайту: