Психологічні особливості судового допиту 3

Судовий допит має свою специфіку, що відрізняє його від допиту на попередньому розслідуванні. Ця специфіка визначається самою процедурою судового допиту. Так, допит підсудних у суді відбувається, як правило, у такому порядку: головуючий пропонує підсудному дати покази з приводу пред'явленого обвинувачення і відомих йому обставин справи. Після того як підсудний закінчить виклад своїх показів у вигляді вільної розповіді, його допитують прокурор, суспільний обвинувач, потерпілий, цивільні позивач і відповідач, їхні законні представники, захисник, громадський захисник. Потім підсудному вправі задати питання інші підсудні. Потім підсудного допитують суддя та народні засідателі. Судді вправі задавати питання в будь-який момент судового розгляду.

Такою ж загалом є схема допиту потерпілих і свідків (перед допитом ці особи попереджаються про відповідальність за дачу неправдивих показів). При цьому слід зауважити, що, згідно норм Конституції України, потерпілий чи свідок мають право не давати показів щодо себе та близьких родичів.

Інша специфіка судового допиту полягає в тому, що суд не має можливості зіставляти отримані покази з доказами, що ще не відомі допитуваному.

Види судового допиту

Основними різновидами основного допиту є звичайний, перехресний і шаховий.

У ході звичайного допиту суд і інші учасники судового процесу з'ясовують обставини справи, які їх цікавлять, при допиті підсудного, потерпілого, свідка, експерта. Звичайний допит припускає розповідь допитуваного у вільній формі; тут же можуть задавати питання суд, прокурор, захисник без якої-небудь черговості з будь-яких обставин справи.

Перехресний допит припускає, що сторони, які беруть участь у справі, можуть по черзі ставити питання допитуваному з тієї самої обставини для того, щоб уточнити, розширити і перевірити його покази. Перехресний допит із більшим успіхом, ніж звичайний, дозволяє розкрити протиріччя в показах, виявити в них погрішності, уточнити деталі і викрити допитуваного в дачі неправдивих показів. Він виявляється ефективним у всіх випадках, коли в показах допитуваного є внутрішні протиріччя, неточності, коли виникають сумніви в повноті, правдивості і правильності показів. Даний вид допиту застосовується тільки після того, як допитуваний у вільній розповіді викладе свої покази в справі і відповість на поставлені питання. Подібна послідовність дає можливість більш повно з'ясувати факти, які підлягають уточненню в ході перехресного допиту. Частіше всього питання на перехресному допиті спочатку ставить обвинувач або захисник, а потім інші учасники судового процесу.

Сутність шахового допиту полягає в тому, що при допиті особи попутно пропонуються питання іншим особам по тих обставинах і фактах, про які мова йде в даний момент. Мета шахового допиту – підтвердити або спростувати показами інших осіб ті відомості, що отримані в ході основного допиту певної особи. Наприклад, допитуючи підсудного, попутно ставлять питання потерпілому, свідкам та ін.

Додатковий допит – суд і учасники судового процесу з’ясовують ті факти і обставини справи, які були з різних причин упущені в ході основного допиту, або уточнюють факти, з приводу яких інші особи дали інакші покази. Ефективність використання додаткового допиту є високою у разі, коли підсудний заперечує свою провину або потерпілий дає суперечливі покази.

Повторний допит – проводиться коли після основного допиту, у зв’язку з дослідженням інших доказів, виникають сумніви в правильності отриманих показів або з’являється необхідність у їх уточненні.

Технічні прийоми судового допиту:

Умови, що впливають на ефективність допиту підсудного:

· Установлення психологічного контакту між судом і підсудним;

· Індивідуальний підхід до підсудного;

· Взаємовідносини між прокурором і захисником;

· Характер і тон питань підсудному.

Поиск по сайту: