|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Принципи формування адреси та види адресацій
Найпростіший принцип формування адреси реалізується при роботі процесора у реальному режимі. Тут адреса формується із двох складових: сегментної (seg), зміщення або ефективної складової (offset), і обчислюється за формулою:
Addr=Seg*16+Base+Index*Scale+Displacement
Сегментна складова формує старші біти адреси у результаті чого пам’ять розбивається на сегменти. У межах одного сегмента виконуються прості програми і резервується місце для програмного кода, стека та даних.
У захищеному режимі адресація здійснюється через регістри дескриптора, а у режимі віртуального 8086 процесора – через блок посторінкової переадресації який розглядає комірку пам’яті як сторінку розміром 4 кілобайти за рахунок чого програмно збільшується адресований простір. У залежності від складових які беруть участь у формуванні ефективної адреси розрізняють такі види адресацій: 1) базова; 2) базово-індексна; 3) базово-індексна із зміщенням. Базова використовується при адресації масиву комірок пам’яті, починаючи з початкової (базової) адреси. Базово-індексна використовується коли за допомогою однієї команди пересилається 2, 4 чи 8 байт одночасно. Базово-індексна із зміщенням використовується у випадку якщо потрібно змінити адресацію комірок всередині масиву.
Контрольні запитання
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |