Згідно з Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» цінні папери поділяються на такі види

1) Акції -це цінний папір без встановленого строку обігу, який засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним,

2) Облігації засвідчують внесення їх власником коштів і підтверджують зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цих цінних паперів у передбачений строк з виплатою відсотків

3) Облігації підприємств

4) Цільові облігації підприємств

5) Облігації місцевих позик

6) Державні облігації

7) Казначейські зобов'язання -це цінні папери на пред'явника, які розповсюджуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власником коштів до бюджету і дають право на одержання встановленого доходу

8) Інвестиційні сертифікати

9) Ощадні (депозитні) сертифікати- це письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника одержувати після встановленого строку депозит і відсотки за ним.

10) Вексель -це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселеутримувачу).

11) Іпотечні, приватизаційні, похідні та товаророзпорядчі цінні папери.

На внутрішньому ринку цінні папери виконують такі функції:

а) слугують насамперед інструментом інвестування й кредитування різних

сфер і галузей економіки, допомагають й (залучати до господарського

обороту тимчасово вільний фінансовий капітал і кошти населення;

б) забезпечують перелив інвестиційних і кредитних ресурсів у

найприбутковіші сфери виробництва

в) слугують інструментом фінансування перешкоджають надлишковій

емісії грошей і стримують розвиток інфляції;

г) надають підприємцям багатоваріантний вибір джерел фінансування й

кредитування;

д) відіграють роль гнучкого механізму зміни суб'єктів власності,

створення змішаного капіталу;

За допомогою цінних паперів здійснюються:

– мобілізація коштів з метою фінансування цільових державних та місцевих програм;

– забезпечення руху капіталів між галузями, сферами економіки, країнами;

– обслуговування обігу прав власності на фінансові активи;

– регулювання фінансового розвитку країни;

– надання інформації про діяльність емітента, розвиток галузей економіки, країни в цілому та міжнародних операцій;

– проведення державного регулювання розвитку грошово-кредитних відносин;

– фінансування дефіциту державного бюджету;

– проведення операцій емітентів на міжнародних ринках;

– інші операції.

Поиск по сайту: