Тема 4: Сімейне право України

1.

Сімейне право — це сукупність правових норм, що регулюють особисті й пов’язані з ними майнові відносини фізичних осіб, що виникають із шлюбу і належності до сім’ї.

Основними джерелами сімейного права є Конституція і Сімейний кодекс України. У Конституції закріплені основні принципи сімейного права: “Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі і сім’ї. Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою” (ст. 51). Важливим актом сімейного законодавства є Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21 листопада 1992 р. Окремі проблеми державного захисту сім’ї, дитинства, материнства та батьківства вирішуються нормами трудового, житлового і пенсійного законодавства, законодавства про освіту, охорону здоров’я тощо.

Взаємні права й обов'язки батьків та дітей

Батьки і діти зобов’язані надавати взаємну матеріальну допомогу та моральну підтримку один одному.

Батьки мають право і обов’язок виховувати своїх дітей та піклуватися про їх здоров’я, надавати їм освіту та готувати їх до праці. Батьки спільно виховують дітей. Якщо один з батьків проживає окремо від сімї, він зобов’язаний брати участь у вихованні дітей і має право спілкуватися з ними.

Батьки мають право вимагати повернення дітей від будь-якої особи, що удержує їх у себе не на підставі закону чи судового рішення.

За життя батьків діти не мають права на їх майно, так само, як батьки не мають право на майно дітей. Якщо у неповнолітніх є майно, батьки управляють ним як опікуни чи піклувальники з додержанням правил, встановлених для опіки та піклування.

Батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги. При ухиленні батьків від цього обов’язку кошти на утримання дітей (аліменти) стягуються з них в судовому порядку в розмірі: на одну дитину – чверть, на двох – третину, на трьох і більше – половину заробітку (доходу) батьків, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину, а з осіб, які працюють за контрактом в іноземних державах,- не менше двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на кожну дитину. Стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час може бути проведено не більш як за трирічний строк, що передував пред’явленню виконавчого листа до стягнення.

Утримання непрацездатних батьків, які потребують допомоги, є обо-вязком їх повнолітніх дітей. Якщо вони не виконують цей обовязок добровільно, їм можуть бути призначені аліменти. Діти можуть бути звільнені від обов’язків щодо утримання своїх батьків, якщо судом буде встановлено, що у свій час батьки ухилялися від виконання батьківських обов’язків.

Поняття шлюбу, умови і порядок його укладення

Шлюб — це добровільний, рівноправний сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану, що породжує між подружжям взаємні особисті немайнові й майнові права та обов'язки.

Характерними ознаками шлюбу за законодавством України є:

1) шлюб – союз чоловіка і жінки, захищений державою;

2) шлюб – добровільний союз;

3) шлюб – рівноправний союз. Рівність виявляється як щодо особистих немайнових прав (право на прізвище, місце проживання, вибір професії), так і щодо майна, яке нажите спільною працею під час шлюбу;

4) шлюб – союз, який укладають з дотриманням правил, встановлених державою;

5) шлюб – союз, обумовлений метою створення сім'ї, народження і виховання дітей, ведення спільного господарства.

Поиск по сайту: