|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Средства обеспечения обязательствОбеспечение обязательств — действия должника, направленные на обеспечение исполнения обязательства и установление гарантий удовлетворения требований кредитора. Способы обеспечения обязательств: 1) задаток (arra) — денежная сумма или иная ценность, передаваемые одной стороной другой в момент заключения договора и обеспечивающие надлежащее исполнение обязательства. В классическую эпоху задаток использовался в качестве подтверждения факта заключения договора. Задаток мог иметь и штрафной характер. Так, если договор нарушался лицом, давшим задаток, он оставался у получившего его лица, а если лицом, получившим задаток, то лицо было обязано вернуть двойную сумму задатка; ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Способы прекращения обязательств: 1) добровольные способы: а) исполнение — прекращение обязательства путем его надлежащего исполнения, т. е. осуществления надлежащими лицами (кредитором и должником), в надлежащем месте, в предусмотренный или установленный законом срок, в соответствии с содержанием обязательства, с соблюдением формы или процедуры; 2) недобровольные способы: а) невозможность исполнения, которая могла быть как фактической (когда предметом обязательства была изъятая из гражданского оборота или уничтоженная индивидуально-определенная вещь), так и юридической (когда исполнение какого-либо обязательства становилось невозможным в силу издания закона, запрещающего его исполнение);
84) Договір (contractus) — двостороння угода, в якій висловлено волю двох сторін, спрямована на досягнення певного правового результату — виникнення, зміну або припинення прав і обов´язків. Іншими словами, договір є угодою двох або кількох осіб про здійснення певної правової дії або про утримання від здійснення певної дії. Римська договірна система, як досить розгалужена і багатогалузева, охоплювала всі господарські відносини. Вона розрізняла два види договорів — контракти і пакти, які істотно відрізнялися один від одного. Контракти як формальні угоди визнавалися приватним правом і забезпечувалися позовним захистом. Система контрактів була замкнутою, через що тривалий час не визнавалися ними угоди, не передбачені приватним правом. Однак під впливом потреб товарообігу, що швидко розвивався, класичне і післякласичне приватне право допускає певні відхилення. Пакти — це неформальні угоди, тобто саме ті, які були правовою формою ділового життя за межами кола контрактів. Вони не мали позовного захисту і безумовного юридичного значення: тут покладалися лише на совість контрагентів, на їхні моральні якості, а не на припис норми позитивного права. Залежно від розподілу прав і обов´язків розрізняли односторонні та двосторонні договори, так само як і зобов´язання, що виникали з них. Договори, в яких одна сторона мала тільки право, а інша — тільки обов´язки, називалися односторонніми (наприклад договір позики), а договори, в яких кожна із сторін мала права й обов´язки, — двосторонніми. За критерієм оплатності розрізняли договори платні, коли майнову вигоду мають обидві сторони (наприклад при купівлі-продажу), і безоплатні, коли вигоду має тільки одна сторона (наприклад, безпроцентна позика,
85) Контракти як формальні угоди визнавалися приватним правом і забезпечувалися позовним захистом. Система контрактів була замкнутою, через що тривалий час не визнавалися ними угоди, не передбачені приватним правом. Однак під впливом потреб товарообігу, що швидко розвивався, класичне і післякласичне приватне право допускає певні відхилення. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |